1. Системи опрацювання текстів, їх класифікація та функції. Основні формати тексту файлів і їх перетворення.

Прагнення спростити роботу з різними видами текстів (служ¬бовими паперами, конспектами лекцій, газетами, журналами, книгами) привело до створення великої кількості програм, орі¬єнтованих на вирішення цих проблем. Такі програми називають¬ся текстовими редакторами (ТР) або текстовими процесорами (ТП). Серед професійних ТР найпоширеніші Лексикон, ChiWriter, Multiedit, Microsoft Word, ТеХ. Системи підготовки текстів є одними із найпопулярніших прикладних систем для персональних комп'ютерів. На сьогодні існує багато різноманітних текстових процесорів. Кількість їх продовжує зростати. Функціональні можливості різних систем підготовки текстів істотно відрізняються. Водночас вони мають і багато спільного. Текстові процесори реалізують чотири основні функції: • функцію введення, яка використовується при набираннітексту з одночасним завданням попередніх параметрів для його введення. • Функцію перегляду, яка використовується для «переміщен¬ня» тексту на екрані з послідовним вертикальним чи гори¬зонтальним зміщенням раніше показаних фрагментів. • Функцію опрацювання, яка використовується при роботі з документами, що заздалегідь введено і відкориговано.Сюди відносяться змістовне впорядкування тексту, пере-впорядкування тексту, виконання необхідних обчислень у таблицях, наяйних у тексті. • Функцію відтворення тексту, яка використовується при введенні тексту і фіксує параметри друкування. Ці процеду¬ ри доповнюються екранним форматуванням тексту, мож¬ ливостями паралельного друкування вже підготовленого документу і редагування іншого, багатократним друкуван¬ ням тексту. Для різних операцій з текстовими документами призначено спеціалізовані додатки: настільні видавничі системи (створення оригіналів-макетів для друку на виробництві); програми-коректори (для опрацювання різного роду помилок); програми-розпі-знавання (переклад від сканованих текстів у символьну форму); програми-перекладачі; електронні словники. Текстові процесори можна класифікувати за багатьма ознака¬ми. До основних з них можна віднести такі: • Спосіб редагування тексту; • Кількість алфавітів, які можна використовувати; • Форма подання тексту; • Спосіб використання текстового процесора; • Призначення текстового процесора. Формат файла визначає спосіб збереження даних у файлі та забезпечує можливість відкриття й збереження файла додатком. На формат файла вказує трилітерне розширення, яке додається наприкінці імені файла. Наприклад, при збереженні нового документу за замовчуванням зберігається файл у форматі з розширенням ООС. Для відкриття та збереження документів у різних форматах використовує конвертери форматів файлів. Конвертери, які використовуються частіше, встановлюються за замовчуванням. Якщо необхідно перетворити документ в інший формат, щоб мати можливість відкрити файл за допомогою іншої програми або попередньої версії можна вибрати необхід¬ний формат файла при збереженні документа. microsoft Word дозволяє без конвертера відкривати та зберігати файли різних форматів. B Microsoft Word документи можуть зберігатися в кількох форматах, окрім формату .dос, який встановлюється за замовчу¬ванням. Проте не всі формати файлів можуть використовуватися для збереження інформації, яка зазвичай міститься в файлі .doc. .doc — Формат документа Word за замовчуванням. dot — Формат шаблону Word Шаблон містить форматування та інші атибути, які використовуються ^огсі для будь-якого но¬вого документа, створеного на основі шаблону. .htm;html — Веб-сторінка в форматі НТМL. Конвертер дає змогу зберігати параметри документа з можливістю зворотнього перетворення в формат Місrsоft Word. . htm; mhtml — Веб-сторінка в форматі «Веб-страница в одном файле» (інша назва — веб-архів). .хml-Файл XML. rtf (Rich Text Format) — Форматування перетворюється в інст¬рукції, які дають змогу відкривати та переглядати документ в ін¬ших програмах. . .txt— Простий текст, який не містить форматування.

2. Електронна пошта, робота з повідомленнями. Інтерактивне спілкування.

Мережа – це поєднання безлічі комп’ютерів за допомогою ліній зв’язку

До ліній зв’язку відносять:

-кабель

-модем ( пристрій який перетворює аналогову інформацію в цифрову )

-мережева карта

Електро́нна по́шта — популярний сервіс в Інтернеті, що робить можливим обмін даними будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-відео файли, архіви, програми).

Адреси в мережі інтернет :

1.IPадресація ( складається з 4 розділених крапкою чисел) які вказують на адресу комп’ютера в мережі.

2.допоміжна DNS ( домен ), домен – це група вузлів, які поєднують комп’ютери за деякою ознакою.

Для перегляду інформації використовують спеціальні програми – браузери.

Основні послуги в мережі інтернет: чат ( спілкування в режимі реального часу)

Форум ( дозволяє спілкуватися по певній темі та зберігає повідомлення необмежений час)

Служба ICQ ( спілкування по певним інтересам)

Інтерактивне спілкування – це обмін повідомленнями в режимі реального часу. В залежності від програм спілкування може виконуватися шляхом передавання голосу, відео зображення чи тексту. Для участі в голосовій конференції необхідно мати мікрофон і динаміки, для відео конференції – ще й відеокамеру.

Для функціонування повноцінного інтерактивного спілкування необхідні наступні компоненти:

• Сервер – програма, яка приймає повідомлення від клієнта, обробляє інформацію в ньому і відправляє їх за потрібною адресою. Працює на віддаленому комп’ютері в мережі.

• Клієнт – програма, яка відправляє повідомлення на сервер для інших абонентів та приймає повідомлення від них. Працює на локальному комп’ютері кожного співбесідника.

• Мережа – середовище, в якому передаються повідомлення. Це може бути, наприклад, Інтернет або локальна мережа на основі протоколу TCP/IP.

При участі в інтерактивному спілкуванні слід дотримуватись таких правил:

• Будьте ввічливі.

• Пишіть коротко.

• Не «кричіть» великими літерами.

• Не повідомляйте про себе конфіденційну інформацію.

• Не погоджуйтесь на особисті зустрічі.

Білет№20