- •Г.В. Соколовська с.Ю. Соколовський вища математика
- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •§1. Матриці. Визначники другого та третього порядків
- •§2. Властивості визначників другого та третього порядків
- •§3. Системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Метод Крамера
- •§4. Метод Гаусса виключення невідомих
- •Розділ 2. Векторна алгебра
- •§ 1. Основні поняття векторної алгебри
- •§ 2. Лінійні операції над векторами
- •Властивості лінійних операцій над векторами
- •§ 3. Проекція вектора на вісь
- •§ 4. Лінійна незалежність
- •§ 5. Базис і координати вектора
- •§ 6. Скалярний добуток двох векторів
- •Властивості скалярного добутку
- •§ 8. Векторний добуток
- •Властивості векторного добутку
- •§ 9. Мішаний добуток
- •Властивості мішаного добутку
- •Розділ 3.Елементи аналітичної геометрії
- •§ 1. Пряма лінія на площині як алгебраїчна лінія першого порядку
- •§2 Кут між двома прямими. Ознаки паралельності і перпендикулярності прямих
- •§3 Відстань від точки до прямої
- •§4Лінії другого порядку
- •§5 Рівняння поверхні і лінії у просторі
- •§6 Різні види рівняння площини у просторі
- •§7 Різні форми рівняння прямої у просторі
- •§8 Кут між двома площинами
- •§9 Кут між двома прямими
- •§10 Кут між прямою та площиною. Умови паралельності і перпендикулярності
- •§11 Відстань від точки до площини
- •Розділ 4.Вступ до математичного аналізу. Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •§1 Функція однієї змінної. Елементарна функція
- •§2 Границя функції
- •§3 Неперервність функції
- •§4 Нескінченно малі і нескінченно великі функції. Порівняння нескінченно малих
- •§5 Деякі важливі границі
- •§6 Розкриття деяких невизначеностей при обчисленні границь
- •§7 Односторонні границі
- •§8 Точки розриву функції
- •Правила обчислення похідних
- •§10 Диференціал функції
- •§11 Основні теореми про диференційовні функції
- •§11 Правило Лопіталя
- •§11 Ознака монотонності функції.
- •§12 Екстремум функції
- •§13 Опуклість і вгнутість графіка функції, точки перегину
- •§13 Асимптоти графіка функції
- •Розділ 5. Функції кількох змінних
- •§ 1. Поняття функції кількох змінних
- •§ 2. Границя і неперервність функції двох змінних.
- •§ 3. Частинні похідні
- •§ 4. Диференціал функції двох змінних
- •§ 5 Градієнт і похідна в даному напрямі
- •§ 6. Частинні похідні другого порядку.
- •§ 7. Екстремум функції двох змінних
- •§ 8. Умовний екстремум
- •§ 9. Найбільше і найменше значення функції двох змінних в замкненій обмеженій області
- •Література
Властивості мішаного добутку
1. Якщо у мішаному добутку переставити два множники, то він змінить знак.
2. У мішаному добутку операції скалярного і векторного добутку можна міняти місцями Справді,
Мішаний добуток часто позначають скорочено:
Зауваження 3. Властивості 1 і 2 мішаного добутку дають можливість стверджувати, що циклічна перестановка множників у мішаному добутку не змінює його величину: .
3. Необхідна і достатня умова компланарності трьох векторів: три вектори компланарні тоді і тільки тоді, коли їх мішаний добуток дорівнює 0.
Приклад. Обчислити об’єм трикутної піраміди з вершинами в точках і .
Розв’язання. Розглянемо паралелепіпед, побудований на векторах . Їх координати: , , . Знайдемо мішаний добуток . Тоді об’єм паралелепіпеда дорівнює 10 (куб. од.). З елементарної геометрії відомо, що об’єм піраміди у шість разів менший. Таким чином,
(куб. од.).
Розділ 3.Елементи аналітичної геометрії
§ 1. Пряма лінія на площині як алгебраїчна лінія першого порядку
Рівняння виду називається рівнянням лінії на площині , якщо координати будь-якої точки , що належить лінії, задовольняють це рівняння, а точки, що не належить їй - не задовольняють. Якщо рівняння лінії має вигляд (- многочлен степеня ), то її називають алгебраїчною лінією порядку . Пряма лінія – алгебраїчна лінія першого порядку, оскільки її рівняння має вигляд
. (3.1)
Рівняння (3.1) називають загальним рівнянням прямої лінії на площині.
Розглянемо питання про те, як скласти рівняння прямої в залежності від умови задачі.
1. Запишемо рівняння прямої, що проходить через точку перпендикулярно заданому векторові (рис. 3.1). Очевидно, що точка належить прямій тоді й тільки тоді, коли вектори та ортогональні, тобто, коли або в координатній формі
. (3.2)
Вектор називають вектором нормалі а рівняння (3.2) – рівнянням прямої за точкою і нормальним вектором.
2.Запишемо рівняння прямої, що проходить через точку паралельно заданому векторові (рис 3.2).
Як бачимо, будь-яка точка належить прямій тоді й тільки тоді, коли вектори та колінеарні, тобто, коли їх координати пропорційні:
. (3.3)
Рівняння (3.3) називають канонічним рівнянням прямої. Прирівнявши обидві частини цього рівняння до одного й того ж параметру , отримаємо так звані параметричні рівняння прямої :
. (3.4)
Вектор називають напрямним вектором прямої (рис. 3.2).
3.Скориставшись формулою (3.3), запишемо рівняння прямої, що проходить через дві точки та (або через точку паралельно векторові )
. (3.5)
4.Якщо у загальному рівнянні прямої , то його можна записати у вигляді . Введемо позначення: . Тоді рівняння прямої набуває вигляду
. (3.6)
Можна довести, що , де - кут між додатним напрямом осі і прямою (рис. 3.3). Тому називають кутовим коефіцієнтом а рівняння (3.6) – рівнянням прямої з кутовим коефіцієнтом.
Рівняння прямої, що проходить через точку і має заданий кутовий коефіцієнт , має вигляд
. (3.7)
5. Якщо у загальному рівнянні прямої , то його можна записати у вигляді . Позначивши через , одержимо
. (3.8)
Як бачимо, пряма, що задана цим рівнянням перетинає осі координат в точках та , або відтинає на координатних осях відрізки довжиною та (рис.3.4). Через те рівняння (3.8) називають рівнянням прямої «у відрізках».