
- •Г.В. Соколовська с.Ю. Соколовський вища математика
- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •§1. Матриці. Визначники другого та третього порядків
- •§2. Властивості визначників другого та третього порядків
- •§3. Системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Метод Крамера
- •§4. Метод Гаусса виключення невідомих
- •Розділ 2. Векторна алгебра
- •§ 1. Основні поняття векторної алгебри
- •§ 2. Лінійні операції над векторами
- •Властивості лінійних операцій над векторами
- •§ 3. Проекція вектора на вісь
- •§ 4. Лінійна незалежність
- •§ 5. Базис і координати вектора
- •§ 6. Скалярний добуток двох векторів
- •Властивості скалярного добутку
- •§ 8. Векторний добуток
- •Властивості векторного добутку
- •§ 9. Мішаний добуток
- •Властивості мішаного добутку
- •Розділ 3.Елементи аналітичної геометрії
- •§ 1. Пряма лінія на площині як алгебраїчна лінія першого порядку
- •§2 Кут між двома прямими. Ознаки паралельності і перпендикулярності прямих
- •§3 Відстань від точки до прямої
- •§4Лінії другого порядку
- •§5 Рівняння поверхні і лінії у просторі
- •§6 Різні види рівняння площини у просторі
- •§7 Різні форми рівняння прямої у просторі
- •§8 Кут між двома площинами
- •§9 Кут між двома прямими
- •§10 Кут між прямою та площиною. Умови паралельності і перпендикулярності
- •§11 Відстань від точки до площини
- •Розділ 4.Вступ до математичного аналізу. Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •§1 Функція однієї змінної. Елементарна функція
- •§2 Границя функції
- •§3 Неперервність функції
- •§4 Нескінченно малі і нескінченно великі функції. Порівняння нескінченно малих
- •§5 Деякі важливі границі
- •§6 Розкриття деяких невизначеностей при обчисленні границь
- •§7 Односторонні границі
- •§8 Точки розриву функції
- •Правила обчислення похідних
- •§10 Диференціал функції
- •§11 Основні теореми про диференційовні функції
- •§11 Правило Лопіталя
- •§11 Ознака монотонності функції.
- •§12 Екстремум функції
- •§13 Опуклість і вгнутість графіка функції, точки перегину
- •§13 Асимптоти графіка функції
- •Розділ 5. Функції кількох змінних
- •§ 1. Поняття функції кількох змінних
- •§ 2. Границя і неперервність функції двох змінних.
- •§ 3. Частинні похідні
- •§ 4. Диференціал функції двох змінних
- •§ 5 Градієнт і похідна в даному напрямі
- •§ 6. Частинні похідні другого порядку.
- •§ 7. Екстремум функції двох змінних
- •§ 8. Умовний екстремум
- •§ 9. Найбільше і найменше значення функції двох змінних в замкненій обмеженій області
- •Література
Властивості мішаного добутку
1. Якщо у мішаному добутку переставити два множники, то він змінить знак.
2. У
мішаному добутку операції скалярного
і векторного добутку можна міняти
місцями
Справді,
Мішаний
добуток часто позначають скорочено:
Зауваження
3.
Властивості 1 і 2 мішаного добутку дають
можливість стверджувати, що циклічна
перестановка множників у мішаному
добутку не змінює його величину:
.
3.
Необхідна і достатня умова компланарності
трьох векторів: три вектори
компланарні тоді і тільки тоді, коли їх
мішаний добуток дорівнює 0.
Приклад.
Обчислити
об’єм трикутної піраміди з вершинами
в точках
і
.
Розв’язання.
Розглянемо паралелепіпед, побудований
на векторах
.
Їх координати:
,
,
.
Знайдемо мішаний добуток
.
Тоді об’єм паралелепіпеда дорівнює 10
(куб. од.). З елементарної геометрії
відомо, що об’єм піраміди
у шість разів менший. Таким чином,
(куб.
од.).
Розділ 3.Елементи аналітичної геометрії
§ 1. Пряма лінія на площині як алгебраїчна лінія першого порядку
Рівняння
виду
називається рівнянням
лінії
на
площині
,
якщо координати будь-якої точки
,
що належить лінії, задовольняють це
рівняння, а точки, що не належить їй - не
задовольняють. Якщо рівняння лінії має
вигляд
(
-
многочлен степеня
),
то її називають алгебраїчною
лінією
порядку
.
Пряма лінія – алгебраїчна лінія першого
порядку, оскільки її рівняння має вигляд
.
(3.1)
Рівняння (3.1) називають загальним рівнянням прямої лінії на площині.
Розглянемо питання про те, як скласти рівняння прямої в залежності від умови задачі.
1. Запишемо
рівняння прямої, що проходить через
точку
перпендикулярно заданому векторові
(рис. 3.1). Очевидно, що точка
належить прямій
тоді й тільки тоді, коли вектори
та
ортогональні, тобто, коли
або в координатній формі
.
(3.2)
Вектор
називають
вектором
нормалі
а рівняння (3.2) – рівнянням прямої за
точкою і нормальним вектором.
2.Запишемо
рівняння прямої, що проходить через
точку
паралельно заданому векторові
(рис
3.2).
Як
бачимо, будь-яка точка
належить
прямій
тоді й тільки тоді, коли вектори
та
колінеарні, тобто, коли їх координати
пропорційні:
.
(3.3)
Рівняння
(3.3) називають канонічним
рівнянням прямої. Прирівнявши обидві
частини цього рівняння до одного й того
ж параметру
,
отримаємо так звані параметричні
рівняння прямої
:
.
(3.4)
Вектор
називають напрямним
вектором прямої
(рис. 3.2).
3.Скориставшись
формулою (3.3), запишемо рівняння прямої,
що проходить через дві точки
та
(або через точку
паралельно векторові
)
.
(3.5)
4.Якщо
у загальному рівнянні прямої
,
то його можна записати у вигляді
.
Введемо позначення:
.
Тоді рівняння прямої набуває вигляду
.
(3.6)
Можна
довести, що
,
де
-
кут між додатним напрямом осі
і прямою
(рис. 3.3). Тому
називають
кутовим
коефіцієнтом
а рівняння (3.6) – рівнянням прямої з
кутовим коефіцієнтом.
Рівняння
прямої, що проходить через точку
і має заданий кутовий коефіцієнт
,
має вигляд
.
(3.7)
5. Якщо
у загальному рівнянні прямої
,
то його можна записати у вигляді
.
Позначивши через
,
одержимо
.
(3.8)
Як
бачимо, пряма, що задана цим рівнянням
перетинає осі координат в точках
та
,
або відтинає на координатних осях
відрізки довжиною
та
(рис.3.4). Через те рівняння
(3.8)
називають рівнянням прямої «у
відрізках».