
- •Г.В. Соколовська с.Ю. Соколовський вища математика
- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •§1. Матриці. Визначники другого та третього порядків
- •§2. Властивості визначників другого та третього порядків
- •§3. Системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Метод Крамера
- •§4. Метод Гаусса виключення невідомих
- •Розділ 2. Векторна алгебра
- •§ 1. Основні поняття векторної алгебри
- •§ 2. Лінійні операції над векторами
- •Властивості лінійних операцій над векторами
- •§ 3. Проекція вектора на вісь
- •§ 4. Лінійна незалежність
- •§ 5. Базис і координати вектора
- •§ 6. Скалярний добуток двох векторів
- •Властивості скалярного добутку
- •§ 8. Векторний добуток
- •Властивості векторного добутку
- •§ 9. Мішаний добуток
- •Властивості мішаного добутку
- •Розділ 3.Елементи аналітичної геометрії
- •§ 1. Пряма лінія на площині як алгебраїчна лінія першого порядку
- •§2 Кут між двома прямими. Ознаки паралельності і перпендикулярності прямих
- •§3 Відстань від точки до прямої
- •§4Лінії другого порядку
- •§5 Рівняння поверхні і лінії у просторі
- •§6 Різні види рівняння площини у просторі
- •§7 Різні форми рівняння прямої у просторі
- •§8 Кут між двома площинами
- •§9 Кут між двома прямими
- •§10 Кут між прямою та площиною. Умови паралельності і перпендикулярності
- •§11 Відстань від точки до площини
- •Розділ 4.Вступ до математичного аналізу. Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •§1 Функція однієї змінної. Елементарна функція
- •§2 Границя функції
- •§3 Неперервність функції
- •§4 Нескінченно малі і нескінченно великі функції. Порівняння нескінченно малих
- •§5 Деякі важливі границі
- •§6 Розкриття деяких невизначеностей при обчисленні границь
- •§7 Односторонні границі
- •§8 Точки розриву функції
- •Правила обчислення похідних
- •§10 Диференціал функції
- •§11 Основні теореми про диференційовні функції
- •§11 Правило Лопіталя
- •§11 Ознака монотонності функції.
- •§12 Екстремум функції
- •§13 Опуклість і вгнутість графіка функції, точки перегину
- •§13 Асимптоти графіка функції
- •Розділ 5. Функції кількох змінних
- •§ 1. Поняття функції кількох змінних
- •§ 2. Границя і неперервність функції двох змінних.
- •§ 3. Частинні похідні
- •§ 4. Диференціал функції двох змінних
- •§ 5 Градієнт і похідна в даному напрямі
- •§ 6. Частинні похідні другого порядку.
- •§ 7. Екстремум функції двох змінних
- •§ 8. Умовний екстремум
- •§ 9. Найбільше і найменше значення функції двох змінних в замкненій обмеженій області
- •Література
Властивості скалярного добутку
-
Переставна властивість
.
-
Розподільна властивість
.
-
Сполучність відносно скалярного множника
.
-
Необхідна і достатня умова ортогональності (
) двох векторів: два вектори
і
ортогональні тоді і тільки тоді, коли
.
-
З формули (2.3) також випливає:
, якщо
гострий;
, якщо
тупий.
Теорема
2.14.
Якщо два вектори
і
задані своїми прямокутними декартовими
координатами
,
,
то їх скалярний добуток обчислюється
за формулою
.
Наслідки теореми 2.14.
-
Довжину вектора
можна обчислити за формулою
.
-
Кут між векторами
і
обчислюється за допомогою рівності
.
(2.6)
-
Напрямні косинуси вектора
можна обчислити за формулами
,
,
.
З
останнього твердження випливає рівність,
яку називають характеристичною
властивістю напрямних косинусів
.
Приклад.
Знайти
кут між векторами
та
.
Розв’язання. Знайдемо скалярний добуток векторів
,
а також їх модулі:
,
.
Тоді
(згідно з формулою (2.6)). Тоді
.
§ 8. Векторний добуток
Векторним
добутком
двох векторів
і
називається вектор, який позначається
символом
і визначається трьома умовами:
1) вектор
перпендикулярний кожному з векторів -
співмножників
;
2) вектори
утворюють праву трійку;
3) модуль
вектора
дорівнює площі паралелограма, побудованого
на векторах
і
як на сторонах (рис. 2.7)
.
Властивості векторного добутку
-
Антикомутативність
.
-
Сполучність відносно скалярного множника
.
-
Розподільна властивість
.
-
Необхідна і достатня умова колінеарності двох векторів: два вектори
і
колінеарні тоді і тільки тоді, коли
.
Теорема
2.15.
Якщо
вектори
і
задано їх прямокутними декартовими
координатами
,
, то їх векторний добуток можна обчислити
за формулою
.
Доведення. Обчислимо спочатку векторні добутки векторів прямокутного декартового базису. За властивістю 4 векторного добутку, маємо
.
Розглянемо
тепер добуток
(рис.2.6). Його напрям співпадає з напрямом
вектора
(адже
,
,
вектори
утворюють
праву трійку). Довжина вектора
дорівнює площі побудованого на них як
на сторонах квадрата, тобто 1. Отже
.
Тоді
.
Аналогічно доводиться, що
Перемножимо
і
як векторні суми, користуючись
властивостями векторного добутку
.Теорему
доведено.
Приклад.
Обчислити
площу трикутника
,
якщо задано координати його вершин:
.
Розв’язання.
Будемо вважати, що трикутник
побудовано на векторах
і
(рис. 2.8). Як бачимо, його площа дорівнює
половині площі побудованого на цих же
векторах паралелограма.
Знайдемо
їх координати
.
Обчислимо їх векторний добуток
і його довжину
.
Таким
чином,
(кв. од.).
§ 9. Мішаний добуток
Дано
три вектори
і
.
Знайдемо векторний добуток
й отриманий вектор помножимо на
скалярно. Добуток
називають мішаним
добутком
векторів
і
.
Нехай
вектори
не компланарні й утворюють праву трійку
(рис. 2.9). Тоді вектор
напрямлений у той же бік відносно площини
,
що і вектор
.
Знайдемо
об’єм паралелепіпеда, побудованого на
векторах
і
.
.
Тоді
.
Якщо
вектори
і
утворюють ліву трійку (наприклад, якщо
на рисунку 2.9 вектор
спрямувати в інший бік від площини
),
то всі міркування залишаються такими
ж, тільки
, буде від’ємною, тобто,
.
Тому
(2.7)
(« + »,
якщо трійка векторів
і
- права, « - », якщо ліва). Таким чином,
об’єм паралелепіпеда, побудованого на
трьох не компланарних векторах, дорівнює
модулю їх мішаного добутку. З теорем
2.14 та 2.15 випливає наступне твердження.
Теорема
2.16.
Якщо
вектори
і
задано їх прямокутними декартовими
координатами
,
,
,
то їх мішаний добуток можна обчислити
за формулою
.