- •Г.В. Соколовська с.Ю. Соколовський вища математика
- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •§1. Матриці. Визначники другого та третього порядків
- •§2. Властивості визначників другого та третього порядків
- •§3. Системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Метод Крамера
- •§4. Метод Гаусса виключення невідомих
- •Розділ 2. Векторна алгебра
- •§ 1. Основні поняття векторної алгебри
- •§ 2. Лінійні операції над векторами
- •Властивості лінійних операцій над векторами
- •§ 3. Проекція вектора на вісь
- •§ 4. Лінійна незалежність
- •§ 5. Базис і координати вектора
- •§ 6. Скалярний добуток двох векторів
- •Властивості скалярного добутку
- •§ 8. Векторний добуток
- •Властивості векторного добутку
- •§ 9. Мішаний добуток
- •Властивості мішаного добутку
- •Розділ 3.Елементи аналітичної геометрії
- •§ 1. Пряма лінія на площині як алгебраїчна лінія першого порядку
- •§2 Кут між двома прямими. Ознаки паралельності і перпендикулярності прямих
- •§3 Відстань від точки до прямої
- •§4Лінії другого порядку
- •§5 Рівняння поверхні і лінії у просторі
- •§6 Різні види рівняння площини у просторі
- •§7 Різні форми рівняння прямої у просторі
- •§8 Кут між двома площинами
- •§9 Кут між двома прямими
- •§10 Кут між прямою та площиною. Умови паралельності і перпендикулярності
- •§11 Відстань від точки до площини
- •Розділ 4.Вступ до математичного аналізу. Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •§1 Функція однієї змінної. Елементарна функція
- •§2 Границя функції
- •§3 Неперервність функції
- •§4 Нескінченно малі і нескінченно великі функції. Порівняння нескінченно малих
- •§5 Деякі важливі границі
- •§6 Розкриття деяких невизначеностей при обчисленні границь
- •§7 Односторонні границі
- •§8 Точки розриву функції
- •Правила обчислення похідних
- •§10 Диференціал функції
- •§11 Основні теореми про диференційовні функції
- •§11 Правило Лопіталя
- •§11 Ознака монотонності функції.
- •§12 Екстремум функції
- •§13 Опуклість і вгнутість графіка функції, точки перегину
- •§13 Асимптоти графіка функції
- •Розділ 5. Функції кількох змінних
- •§ 1. Поняття функції кількох змінних
- •§ 2. Границя і неперервність функції двох змінних.
- •§ 3. Частинні похідні
- •§ 4. Диференціал функції двох змінних
- •§ 5 Градієнт і похідна в даному напрямі
- •§ 6. Частинні похідні другого порядку.
- •§ 7. Екстремум функції двох змінних
- •§ 8. Умовний екстремум
- •§ 9. Найбільше і найменше значення функції двох змінних в замкненій обмеженій області
- •Література
§13 Асимптоти графіка функції
Пряма
називається асимптотою
графіка функції, якщо точка
необмежено наближається до цієї прямої,
рухаючись по графіку в нескінченність.
Розрізняють вертикальні і невертикальні
асимптоти. Якщо в точці
функція
задовольняє хоча б одну з умов
або
,
то пряму
називають вертикальною
асимптотою графіка цієї функції.
Якщо
функція
визначена на інтервалі
(або
),
і існує така пряма
,
що
(або
),
то цю пряму називають правою (лівою)
невертикальною
асимптотою графіка функції.
Теорема
4.18.
Рівняння правої (лівої) невертикальної
асимптоти графіка функції
має вигляд
,
де
(
для лівої асимптоти), якщо ці границі
існують і дорівнюють скінченним числам.
Для
більш докладного вивчення диференціального
числення функцій однієї змінної
рекомендуємо скористатися такими
підручниками, задачниками та навчальними
посібниками:
,
,
,
.
Розділ 5. Функції кількох змінних
§ 1. Поняття функції кількох змінних
Якщо
будь-якому набору
чисел
з деякої множини
за певним законом поставлено у
відповідність одне дійсне число
.то
кажуть що задано функцію
.
Множину
називають її областю
визначення.
Розглянемо
докладніше функцію двох змінних
.
Її область визначення – деяка множина
точок
площини
.
Якщо кожній такій точці за формулою
поставлено у відповідність аплікату
,
то отримана множина точок
тривимірного
простору є графіком цієї функції двох
змінних. Отже графік функції
- це поверхня, що задана рівнянням
(рис. 5.1).
Лінією
рівня
функції
називається множина точок її області
визначення
,
в яких функція набуває одного й того ж
значення. Таким чином, лінії рівня
задаються рівняннями
.
Приклад.
Побудувати сімейство ліній рівня функції
.
Розв’язання.
Область визначення функції
або
.
Отримали круг з центром в точці
радіуса
.
Лінії рівня задаються рівняннями
або
.
Як бачимо, сімейство ліній рівня –
система концентричних кіл з центром у
початку координат радіуса
(рис. 5.2). Якщо кожне з цих кіл підняти на
відповідну висоту
над площиною
,
то вони утворять графік заданої функції
– верхню половину сфери ( рис. 5.3).
Аналогічно
можна розглянути функцію трьох змінних
і ввести поняття поверхонь рівня.
§ 2. Границя і неперервність функції двох змінних.
Околом
точки
називають будь-який круг, що містить в
собі цю точку. Зауважимо, що точки
граничного кола не належать околу.
Задамо сталу
.
Множину точок
називають
- околом точки
.
Як бачимо
- окіл точки
- множина внутрішніх точок круга радіуса
з центром в точці
.
Число
назвемо границею
функції
в точці
,
якщо для будь-якої сталої
,знайдеться
така
,
що для всіх точок
з
- околу точки
(крім, можливо, самої точки
)
виконано нерівність
.
Пишуть так
.
Можна довести, що мають місце всі
властивості границь, аналогічні до тих,
які сформульовані в § 2 розділу 4.
Нехай
функція
визначена в точці
і деякому її околі. Функцію
називають неперервною
в точці
,
якщо
.
Можна дати означення неперервної функції інакше.
Нехай
,
- прирости
аргументів;
- приріст
функції
в точці
.
Функцію
називають неперервною
в точці
,
якщо
.
Очевидно, що ці два означення рівносильні. Можна довести, що всі властивості функцій однієї змінної неперервних в точці також справедливі і для функції двох змінних.
Точка
називається
внутрішньою
точкою множини
,
якщо можна знайти такий окіл цієї точки,
який повністю складається з точок
множини
.
Точка
називається
граничною
точкою множини
,
якщо будь-який її окіл, містить як точки
множини
так і точки, що їй не належать.
Множина
називається відкритою
областю,
якщо вона складається лише з внутрішніх
точок і будь-які дві точки множини
можна з’єднати лінією, всі точки якої
належать
.
Якщо до відкритої області
приєднати
всі її граничні точки, то отримаємо
множину
,
яку будемо називати замкненою
областю.
Область
(відкрита або замкнена) називається
обмеженою,
якщо
існує така стала
,
що відстань від будь-якої її точки до
початку координат
менша за
.
Функцію
називають неперервною
в області, якщо вона неперервна в
будь-який точці області.
Теорема
5.1.
Якщо функція
неперервна у замкненій обмеженій
області, то вона досягає свого найбільшого
значення
і найменшого значення
.
Теорема
5.2.
Якщо функція
неперервна у замкненій обмеженій області
,
і
відповідно найбільше та найменше її
значення в цій області, то для будь-якого
,
в області
знайдеться точка
,
в якій виконується рівність
.
