
- •Г.В. Соколовська с.Ю. Соколовський вища математика
- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •§1. Матриці. Визначники другого та третього порядків
- •§2. Властивості визначників другого та третього порядків
- •§3. Системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Метод Крамера
- •§4. Метод Гаусса виключення невідомих
- •Розділ 2. Векторна алгебра
- •§ 1. Основні поняття векторної алгебри
- •§ 2. Лінійні операції над векторами
- •Властивості лінійних операцій над векторами
- •§ 3. Проекція вектора на вісь
- •§ 4. Лінійна незалежність
- •§ 5. Базис і координати вектора
- •§ 6. Скалярний добуток двох векторів
- •Властивості скалярного добутку
- •§ 8. Векторний добуток
- •Властивості векторного добутку
- •§ 9. Мішаний добуток
- •Властивості мішаного добутку
- •Розділ 3.Елементи аналітичної геометрії
- •§ 1. Пряма лінія на площині як алгебраїчна лінія першого порядку
- •§2 Кут між двома прямими. Ознаки паралельності і перпендикулярності прямих
- •§3 Відстань від точки до прямої
- •§4Лінії другого порядку
- •§5 Рівняння поверхні і лінії у просторі
- •§6 Різні види рівняння площини у просторі
- •§7 Різні форми рівняння прямої у просторі
- •§8 Кут між двома площинами
- •§9 Кут між двома прямими
- •§10 Кут між прямою та площиною. Умови паралельності і перпендикулярності
- •§11 Відстань від точки до площини
- •Розділ 4.Вступ до математичного аналізу. Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •§1 Функція однієї змінної. Елементарна функція
- •§2 Границя функції
- •§3 Неперервність функції
- •§4 Нескінченно малі і нескінченно великі функції. Порівняння нескінченно малих
- •§5 Деякі важливі границі
- •§6 Розкриття деяких невизначеностей при обчисленні границь
- •§7 Односторонні границі
- •§8 Точки розриву функції
- •Правила обчислення похідних
- •§10 Диференціал функції
- •§11 Основні теореми про диференційовні функції
- •§11 Правило Лопіталя
- •§11 Ознака монотонності функції.
- •§12 Екстремум функції
- •§13 Опуклість і вгнутість графіка функції, точки перегину
- •§13 Асимптоти графіка функції
- •Розділ 5. Функції кількох змінних
- •§ 1. Поняття функції кількох змінних
- •§ 2. Границя і неперервність функції двох змінних.
- •§ 3. Частинні похідні
- •§ 4. Диференціал функції двох змінних
- •§ 5 Градієнт і похідна в даному напрямі
- •§ 6. Частинні похідні другого порядку.
- •§ 7. Екстремум функції двох змінних
- •§ 8. Умовний екстремум
- •§ 9. Найбільше і найменше значення функції двох змінних в замкненій обмеженій області
- •Література
§11 Правило Лопіталя
Теорема
4.13.
Нехай
і
.
Функції
і
діфернційовні в деякому околі точки
крім, можливо, самої точки
,
і
.
Тоді
,
якщо границя в правій частині рівності
існує.
Приклад.
Знайти
.
Розв’язання.
Маємо невизначеність виду
.
Тоді можна застосувати правило Лопіталя:
.
Зауважимо, що
1) правило
Лопіталя залишається справедливим і в
тому випадку коли
і
прямують до нескінченності при
;
2) правило
Лопіталя справедливе також для
односторонніх границь і для границі
при
.
§11 Ознака монотонності функції.
Будемо
казати, що функція
,
визначена на інтервалі
,
зростає
(спадає)
на цьому інтервалі, якщо для будь-яких
двох точок
,
які задовольняють умову
,
виконується нерівність
(
для спадної функції).
Зростаючі (рис.4.3) та спадні (рис 4.4) функції називаються монотонними.
Теорема
4.14
(ознака монотонності функції). Якщо
функція
має додатну похідну в кожній точці
інтервалу
,
то функція зростає на цьому інтервалі.
Якщо функція
має від’ємну похідну в кожній точці
інтервалу
,
то функція спадає на цьому інтервалі.
Доведення.
Якщо
в кожній точці інтервалу
,
то для будь – яких точок
,
таких, що
за теоремою Лагранжа маємо
,
.
Права частина останньої рівності
додатна. Отже,
,
тобто функція зростає. Достатня умова
спадання доводиться аналогічно.
§12 Екстремум функції
Точка
з області визначення функції
називається точкою максимуму
(мінімуму)
функції, якщо знайдеться такий окіл
точки
що для всіх
з цього околу
виконується нерівність
(у випадку точки мінімуму
).
Точки максимуму і мінімуму називають
точками екстремуму
функції.
Теорема
4.15
( необхідна умова екстремуму). Якщо
функція
має екстремум в точці
,
і в цій точці існує похідна
,
то
.
Таким чином, функція може мати екстремум в такій точці, в якій її похідна дорівнює нулю або не існує. Назвемо такі точки критичними.
Теорема
4.16
( достатня умова екстремуму). Нехай
функція
неперервна в точці
,
і ця точка є критичною точкою функції.
Тоді
1) якщо
в кожній точці деякого інтервалу
маємо
,
а в кожній точці деякого інтервалу
виконано
( тобто похідна змінює знак з плюса на
мінус), то
- точка максимуму;
2) якщо
в інтервалі
і
при
( тобто похідна змінює знак з мінуса на
плюс), то
-
точка мінімуму.
Доведення проводиться по аналогії з доведенням теореми 4.14.
§13 Опуклість і вгнутість графіка функції, точки перегину
Графік
функції
називають опуклим
в точці
,
якщо існує такий окіл точки
,
що графік в цьому околі лежить під
дотичною, проведеною до нього в точці
.
На рисунку 4.2 зображено графік функції,
який є опуклим в точці з абсцисою
.
Якщо ж графік в деякому околі точки
лежить над дотичною, то він називається
вгнутим
у цій точці ( рис. 4.1).
Графік
функції
називають опуклим (вгнутим) на інтервалі
,
якщо він опуклий ( вгнутий) в кожній
точці цього інтервалу. Точка графіка,
при переході через яку опуклість
змінюється на вгнутість або навпаки,
називається точкою перегину.
Теорема
4.17 (
достатня умова опуклості і вгнутості).
Якщо в кожній точці інтервалу
функція
має додатну (від’ємну) похідну другого
порядку
,
то графік функції на цьому інтервалі
вгнутий (опуклий).