
- •Г.В. Соколовська с.Ю. Соколовський вища математика
- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •§1. Матриці. Визначники другого та третього порядків
- •§2. Властивості визначників другого та третього порядків
- •§3. Системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Метод Крамера
- •§4. Метод Гаусса виключення невідомих
- •Розділ 2. Векторна алгебра
- •§ 1. Основні поняття векторної алгебри
- •§ 2. Лінійні операції над векторами
- •Властивості лінійних операцій над векторами
- •§ 3. Проекція вектора на вісь
- •§ 4. Лінійна незалежність
- •§ 5. Базис і координати вектора
- •§ 6. Скалярний добуток двох векторів
- •Властивості скалярного добутку
- •§ 8. Векторний добуток
- •Властивості векторного добутку
- •§ 9. Мішаний добуток
- •Властивості мішаного добутку
- •Розділ 3.Елементи аналітичної геометрії
- •§ 1. Пряма лінія на площині як алгебраїчна лінія першого порядку
- •§2 Кут між двома прямими. Ознаки паралельності і перпендикулярності прямих
- •§3 Відстань від точки до прямої
- •§4Лінії другого порядку
- •§5 Рівняння поверхні і лінії у просторі
- •§6 Різні види рівняння площини у просторі
- •§7 Різні форми рівняння прямої у просторі
- •§8 Кут між двома площинами
- •§9 Кут між двома прямими
- •§10 Кут між прямою та площиною. Умови паралельності і перпендикулярності
- •§11 Відстань від точки до площини
- •Розділ 4.Вступ до математичного аналізу. Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •§1 Функція однієї змінної. Елементарна функція
- •§2 Границя функції
- •§3 Неперервність функції
- •§4 Нескінченно малі і нескінченно великі функції. Порівняння нескінченно малих
- •§5 Деякі важливі границі
- •§6 Розкриття деяких невизначеностей при обчисленні границь
- •§7 Односторонні границі
- •§8 Точки розриву функції
- •Правила обчислення похідних
- •§10 Диференціал функції
- •§11 Основні теореми про диференційовні функції
- •§11 Правило Лопіталя
- •§11 Ознака монотонності функції.
- •§12 Екстремум функції
- •§13 Опуклість і вгнутість графіка функції, точки перегину
- •§13 Асимптоти графіка функції
- •Розділ 5. Функції кількох змінних
- •§ 1. Поняття функції кількох змінних
- •§ 2. Границя і неперервність функції двох змінних.
- •§ 3. Частинні похідні
- •§ 4. Диференціал функції двох змінних
- •§ 5 Градієнт і похідна в даному напрямі
- •§ 6. Частинні похідні другого порядку.
- •§ 7. Екстремум функції двох змінних
- •§ 8. Умовний екстремум
- •§ 9. Найбільше і найменше значення функції двох змінних в замкненій обмеженій області
- •Література
§11 Відстань від точки до площини
По
аналогії з доведенням формули (3.9) можна
довести, що відстань
від точки
до площини
обчислюється за формулою
.
Далі
пропонуємо студентам самостійно вивчити
питання про поверхні другого порядку,
використовуючи, наприклад, таку
літературу:
,
,
,
.
Розділ 4.Вступ до математичного аналізу. Диференціальне числення функції однієї змінної.
§1 Функція однієї змінної. Елементарна функція
Якщо
будь-якому числу
з деякої множини
поставлено у відповідність певне число
,
то кажуть, що задано функцію
.
Множину
називають областю
визначення
функції,
- аргументом
функції, або незалежною
змінною,
-
значенням
функції,
-
областю
значень.
Функцію можна задати різними способами,
зокрема формулою. Наприклад,
.
Такий спосіб задання функції називається
аналітичним.
Основними елементарними функціями називаються такі аналітично задані функції:
1)
,
- степенева;
2)
,
- показникова;
3)
,
- логарифмічна;
4)
-
тригонометричні;
5)
-
обернені тригонометричні.
Елементарною
функцією
називається функція, яка задана аналітично
однією рівністю
,
утвореною з основних елементарних
функцій і сталих за допомогою арифметичних
дій та взяття функції від функції.
Наприклад:
.
§2 Границя функції
Околом
точки
називають будь-який інтервал
,
що містить в собі цю точку. Нехай
.
Інтервал
називають
- околом точки
(пишуть
).
Число
називається границею
функції
в точці
,
якщо для будь-якої сталої
,
знайдеться така
,
що для будь-якого
з
- околу точки
(крім, можливо, самої точки
)
виконано нерівність
.
Записують так
.
Сформулюємо основні властивості границь, що випливають з цього означення.
Властивість
1.
Нехай існують
і
.
Тоді існує
,
при цьому
.
Твердження справедливе для будь-якої скінченної кількості доданків.
Властивість
2.
Якщо існують
і
,
то існує і
,
при цьому
.
Твердження справедливе для будь-якої
скінченної кількості множників.
Наслідком властивості 2 є твердження: сталий множник можна виносити за знак границі
.
Властивість
3.
Якщо існують
,
,
і
,
то існує і
,
при цьому
.
Властивість
4.
Якщо всюди в
(крім, можливо, самої точки
)
виконується нерівність
і існують
і
,
то
.
Дамо
означення границі функції на нескінченності.
Будемо казати, що
,
якщо для будь-якої сталої
,
знайдеться така
,
що для будь-якого
,
що задовольняє нерівність
,
виконано:
.
Приклад.
Довести, що
.
Розв’язання.
Задамо
і знайдемо таке
,
що для всіх
,що
задовольняють нерівність
,
виконано:
.
Як бачимо,
.
Граничну рівність доведено.
В
означенні границі функції на нескінченності
зробимо заміну змінної за формулою
.
Одержимо
.
Таким чином, границю функції на
нескінченності зведено до границі іншої
функції у точці
.
Тоді всі властивості границь справедливі
і для
.
§3 Неперервність функції
Функцію
називають неперервною
у точці
,
якщо вона визначена в цій точці та
деякому її околі і
.
Тобто, якщо для будь-якого
знайдеться
таке, що з нерівності
випливає
.
Різницю
назвемо приростом
аргументу,
а
- приростом
функції.
Таким чином, функція
є неперервною в точці
,
якщо її приріст в цій точці прямує до
нуля, коли приріст аргументу
,
тобто
.
Сформулюємо властивості функцій неперервних в точці, які випливають з властивості границь і означення неперервної функції.
Властивість
1.
Якщо
функції
і
неперервні
у точці
,
то
а) функція
неперервна у точці
;
б) функція
неперервна у точці
;
в) функція
неперервна у точці
за умови, що
.
Властивість
2.
Якщо
,
функція
неперервні у точці
,
то
.
Тобто знак границі і знак неперервної функції можна поміняти місцями.
Властивість
3.
Якщо
функція
неперервна у точці
,
а функція
неперервна у точці
,
то складена функція
неперервна у точці
.
Властивість 4. Будь-яка елементарна функція неперервна у кожній точці своєї області визначення.
Функцію
називають неперервною
на відрізку
,
якщо вона неперервна в кожній точці
цього відрізка. Властивості неперервних
на відрізку функцій виражають наступні
теореми.
Теорема
4.1
(Вейєрштрасса).
Якщо функція неперервна на відрізку,
то вона досягає на цьому відрізку свого
найбільшого значення
і найменшого значення
.
Теорема
4.2 Нехай
функція
неперервна на відрізку
,
-найбільше,
-
найменше її значення на цьому відрізку.
Тоді для будь-якого числа
знайдеться така точка
в якій функція набуває цього значення
.