- •Предмет екологічного права України.
- •Методи екологічного права.
- •Принципи та функції екологічного права.
- •Система екологічного права.
- •Екологічне право як галузь науки та навчальна дисципліна.
- •Місце екологічного права у національній системі права.
- •Становлення екологічного права України. Історичні етапи розвитку екологічного права.
- •Поняття та види екологічних правовідносин.
- •1. Правовідносини які виникають у сфері використання природних ресурсів ( використання буваю спеціальним і загальним)
- •2. Відносини у галузі навколишнього природного середовища
- •3. Відносини з забезпечення екологічної безпеки
- •Поняття та види об’єктів екологічного права.
- •Життя і здоров’я людини в системі об’єктів екологічного права.
- •Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров'я і життя людей.
- •11. Поняття джерел екологічного права. Система екологічного законодавства.
- •Конституція України як джерело екологічного права.
- •Стаття 92. Виключно законами України визначаються:
- •Стаття 106. Президент України:
- •Зу «про основи національної безпеки україни»
- •Стаття 137. Автономна Республіка Крим здійснює нормативне регулювання з питань:
- •Стаття 138. До відання Автономної Республіки Крим належить:
- •Закони як джерела екологічного права.
- •Законодавчі акти, що переважно регулюють природоресурсні відносини:
- •Законодавчі акти, що переважно регулюють природоохоронні відносини :
- •Законодавчі акти, що переважно регулюють екологічні відносини, пов’язані із здійсненням природоохоронних функцій уповноважених державних органів:
- •14.Природоресурсові закони та кодекси як джерела екологічного права
- •15.Правові засади державної екологічної політики.
- •Закон україни Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року
- •16.Підзаконні нормативно-правові акти як джерела екологічного права.
- •17.Міжнародно-правові акти у системі джерел екологічного права.
- •18.Місце роз’яснень вищих судових інстанцій щодо застосування екологічного законодавства у системі джерел екологічного права.
- •19. Поняття та система екологічних прав громадян.
- •20. Загальна характеристика права громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
- •21. Загальна характеристика права на екологічну інформацію.
- •22. Особливості реалізації права громадян на участь в прийнятті рішень, що стосуються довкілля
- •23. Обов’язки у галузі охорони навколишнього природного середовища: поняття та види.
- •24. Поняття і види гарантій реалізації екологічних прав громадян.
- •25. Правові форми захисту екологічних прав громадян.
- •26. Поняття права власності на природні ресурси.
- •27.Форми права власності на природні ресурси (усе за конспенктом)
- •28.Об’єкти і суб’єкти права власності на природні ресурси.
- •29. Зміст права власності на природні ресурси
- •30. Підстави виникнення, зміни та припинення права власності на природні ресурси
- •31. Способи захисту права власності на природні ресурси
- •33. Види права природокористування
- •34. Підстави виникнення зміни та припинення права природокористування
- •Способи захисту прав суб’єктів правовідносин природокористування
- •Поняття та види екологічного управління
- •Органи екологічного управління та їх компетенція
- •Функції екологічного управління. Основні види та загальна характеристика.
- •Екологічний контроль та його види за законодавством України.
- •Громадський екологічний контроль за законодавством України.
- •Екологічний моніторинг за законодавством України
- •Ведення кадастрів природних ресурсів як функція екологічного управління
- •Державний лісовий кадастр
- •Державний водний кадастр
- •1. Державний водний кадастр складається з метою систематизації даних державного обліку вод та визначення наявних для використання водних ресурсів.
- •2. Державний водний кадастр являє собою систематизований звід відомостей про:
- •3. Державний водний кадастр складається з трьох розділів:
- •Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин
- •Державний кадастр природних територій курортів
- •Державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду
- •Державний кадастр тваринного світу
- •Державний кадастр рослинного світу
- •Національний кадастр антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів
- •Містобудівний кадастр
- •Ведення Червоної та Зеленої книг як функція екологічного управління
- •Поняття та види дозволів на користування природними ресурсами.
- •Екологічна стандартизація, сертифікація та маркування
- •Поняття та види екологічної експертизи за законодавством України
- •Поняття стратегічної екологічної оцінки
- •Екологічне інформаційне забезпечення як функція управління в галузі екологічних відносин
- •Поняття та види екологічних нормативів за законодавством України.
- •Поняття і склад економіко-правового механізму в галузі екологічних відносин
- •51. Екологічні податки та збори
- •52. Система фінансування природоохоронних заходів. Правові засади формування та використання фондів охорони навколишнього природного середовища
- •53. Екологічне страхування в системі економіко-правового механізму в галузі екологічних відносин
- •54. Поняття та види юридичної відповідальності в екологічному праві
- •55. Екологічне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: особливості, склад, класифікація
- •56. Кримінальна відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства
- •57. Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення
- •58. Цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення
- •68.Поняття вод та водних об’єктів. Їх класифікація.
- •69. Відносини водокористування. Суб’єктний склад. Права та обов’язки водокористувачів.
- •70. Поняття та види водокористування.
- •71. Особливості управління в сфері використання та охорони вод.
- •72. Юридична відповідальність за порушення водного законодавства.
- •73. Об’єкти рослинного світу: юридичне поняття та види.
- •74 Особливості використання об’єктів рослинного світу, що підлягають особливій охороні.
- •75 .Особливості управління в сфері використання та охорони об’єктів рослинного світу.
- •Юридична відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ.
- •Об’єкти тваринного світу: юридичне поняття та види.
- •Особливості використання об’єктів тваринного світу, що підлягають особливій охороні.
- •Особливості управління в сфері охорони та використання об’єктів тваринного світу.
- •Юридична відповідальність за порушення законодавства про тваринний світ.
- •Атмосферне повітря, повітряний простір, космос: юридичне поняття та співвідношення.
- •Особливості охорони та використання атмосферного повітря.
- •92. Наукові та законодавчі визначення поняття “екологічна безпека”.
- •93. Екологічний ризик як умова формування правовідносин у сфері екологічної безпеки.
- •94. Правові засади забезпечення еб у різних сферах господарської діяльності.
- •95. Загальна характеристика Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки».
- •96. Правові засади забезпечення екологічної безпеки в ядерній та радіаційній сферах.
- •97. Правові засади забезпечення екологічної безпеки у сфері поводження з відходами.
- •98. Правові засади забезпечення екологічної безпеки у сільському господарстві.
- •99. Правові засади забезпечення екологічної безпеки в промисловості.
-
Поняття та види дозволів на користування природними ресурсами.
-
Дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів - це офіційний документ, який засвідчує право підприємств, установ, організацій, громадян на використання конкретних природних ресурсів у межах затверджених лімітів.
-
Дозволи на спеціальне використання:
-
природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду
-
лісових ресурсів
-
водних ресурсів
-
диких тварин та інших об'єктів тваринного світу, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення
-
видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України
-
надр
-
Нормативно-правові акти:
-
Порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення, затверджений постановою КМУ від 10 серпня 1992 р. N 459
-
Порядок спеціального використання лісових ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. N 761
-
Порядок здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України», затверджений постановою КМУ від 25 листопада 2015 р. № 992
-
Інструкція про порядок видачі дозволів на добування (збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, затверджена наказом Мінприроди України від 1 лютого 1993 р. N 3
-
Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615
-
Екологічна стандартизація, сертифікація та маркування
-
ЗУ «Про охорону НПС»
-
Стаття 31. Завдання стандартизації і нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища
-
Екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
-
Стаття 32. Екологічні стандарти
-
Державні стандарти в галузі охорони навколишнього природного середовища є обов'язковими для виконання і визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, інші питання, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів.
-
Екологічні стандарти розробляються і вводяться в дію в порядку, що встановлюється законодавством України.
-
Екологічна сертифікація
-
Впровадження екологічної сертифікації ставить за мету розв'язання нагальних завдань у трьох сферах діяльності держави. У сфері функціонування господарського комплексу:
-
1) реалізація обов'язкових екологічних вимог природоохоронного законодавства під час ведення господарської діяльності;
-
2) додержання вимог екологічної безпеки і запобігання забрудненню довкілля під час розміщення, переробки, транспортування, ліквідації й захоронення відходів виробництва і споживання;
-
3) створення екологічно безпечних виробництв, технологічних процесів і обладнання;
-
У сфері інтеграції України до Європейського союзу:
-
1) сприяння інтеграції економіки країни в Європейський ринок;
-
2) гармонізація системи екологічної сертифікації з міжнародними й національними системами акредитації та сертифікації;
-
3) підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції.
-
У сфері міжнародного співробітництва в галузі охорони навколишнього природного середовища:
-
сприяння участі України у формуванні світового механізму охорони навколишнього природного середовища;
-
забезпечення виконання Україною міжнародних угод, конвенцій та договорів у природоохоронній галузі;
-
виконання міжнародних зобов'язань України у сфері управління якістю навколишнього природного середовища.
-
Затверджені Законом України від 21 грудня 2010 року № 2818-VI Основні засади (стратегія) державної екологічної політики на період до 2020 року визначають екологічне маркування одним з інструментів для реалізації національної екологічної політики.
-
Міжнародний стандарт ISO 14020 визначає загальні принципи застосування екологічного маркування. Згідно із цим стандартом екологічне маркування має застосовуватися для передачі споживачеві перевіреної, точної та достовірної інформації про екологічні аспекти товарів та послуг.
-
Екологічне маркування має:
-
бути точним, перевірятися, відповідати призначенню та не вводити в оману споживача;
-
не створювати необґрунтовані бар’єри у міжнародній торгівлі;
-
ґрунтуватися на науковій методології, достатньої для підтвердження використання точних і перевірених даних;
-
визначаючі переваги для певної продуктової групи, – підтверджувати не відповідність державним нормам (не дублювати функції органів державного нагляду (контролю)), а відповідність екологічним критеріям або конкретним характеристикам, ґрунтуючись на вимогах добровільних стандартів.