- •Семінарське заняття 1. Інтернаціоналізація економічного розвитку
- •1)Україна самостійний суб’єкт зовнішньо економічної діяльності.
- •Закономірності, види, принципи, форми, фактори, рівні, типи, особливості, тенденції та проблеми їх розвитку.
- •М св розвивається у 2х напрямках
- •Характерні риси світового ринку
- •Ч инники розвитку мев
- •Значення мев
- •1 ) Територіальний рівень (ознака: територія) Інтернаціональний регіональний національний
- •2) Економічний рівень (ознака характеризує економічні зв’язки)
- •3) За суб’єктами діяльності (ознака – рівень діяльності)
- •Особливості розвитку мев на сучасному етапі.
- •Еволюція мев (це їх, розвиток і зміна типів) Типи мев
- •Тепер можна дати визначення предмету “ме”
Семінарське заняття 1. Інтернаціоналізація економічного розвитку
Світове господарство (СГ): поняття, етапи становлення, структура і основні показники.
Міжнародний поділ праці (МПП) – основа світового господарства.
МЕВ як економічна категорія: сутність, значення, фактори, рівні особливості розвитку.
МЕВ як елемент структури світового господарства суб’єктів господарювання.
Об’єкти, суб’єкти МЕВ.
Еволюція МЕВ.
Загальні і спеціальні принципи МЕВ.
Види і форми МЕВ.
Предмет, метод і завдання курсу “Міжнародна економіка”.
Жодна країна світу не може гармонійно розвиватися відокремлено від світогосподарських відносин. У складі колишнього СРСР економіка України розвивалась, майже не беручи участі у цих відносинах.
У тому були об’єктивні причини. Серед них:
Ідеологічні (політична ізоляція)
Закритість неринкової економічної системи
Багаті природні ресурси
Загальносоюзний поділ праці
Командно-адміністративна система
Слабкий розвиток системи зовнішньоекономічних зв’язків, тощо.
Ситуація кардинально змінилася у 1991 році з набуттям Україною незалежності. Почали складатися умови для участі України в МПП, а значить негайна потреба узгодження національної економічної політики зі світовими економічними процесами.
1)Україна самостійний суб’єкт зовнішньо економічної діяльності.
2) Інтеграція України до світового господарства.
3) Використання світового досвіду МЕВ.
4) Необхідність створення законодавчої бази та інфраструктури МЕВ.
5) Необхідність врахування сучасних умов розвитку МЕВ при відсутності протистояння між економічними системами)
З теоретичних
основ розвитку МЕВ для подальшої фахової
освіти
Мета вивчення
курсу “МЕ”
отримання
знань
Для
практичної
діяльності з фаху та конкретно у сфері
МЕВ
З
Сутність МЕВ
Понятійний і
термінологічний апарат у сфері МЕВ
Умови
(середовище) розвитку МЕВ, особливості
їх регулювання
Форми
сучасних інтеграціних процесів,
діяльність міжнародних економічних
організацій
Закономірності, види, принципи, форми, фактори, рівні, типи, особливості, тенденції та проблеми їх розвитку.
Завдання вивчення
курсу МЕ
ЗНАТИ
Творчо
аналізувати стан розвитку МЕВ, визначити
основні проблеми і тенденції.
Розробити
пропорції щодо розвитку форм МЕВ
Світове господарство (World economy) - це сукупність національних економік країн світу, поєднаних між собою мобільними факторами виробництва.
Історія його формування розпочинається з міжнародного поділу праці (МПП). Останній пов’язаний з обміном діяльності та її продуктами між національними державами.
МПП – це найважливіший ступінь розвитку соціально-територіального поділу праці між країнами.
Він передбачає сталу концентрацію виробництва певної продукції в окремих країнах.
Базою МПП є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін виробленою продукцією визначеної кількості та якості.
Глибина МПП залежить від ступеня розвитку продуктивних сил суспільства.
Характер МПП та його форми зумовлюються виробничими відносинами, які домінують в країнах - учасницях.
Так у країнах, які широко використовують можливість брати участь в МПП, як правило, вищі темпи економічного розвитку. Яскравим прикладом є розвиток Японії, Німеччини, “нових індустріальних країн” – “східних тигрів”: Гонконгу, Тайваню, Сінгапуру та Південної Кореї. І навпаки, в країнах, які не зуміли зайняти своє місце у МПП, - нижчі темпи розвитку або навіть спостерігається згортання виробництва.
Серед чинників розвитку МПП виділяють:
природно-географічні умови;
технічний прогрес;
соціально-економічні умови.
Раніше головну роль відіграли природно-географічні умови: клімат, природні ресурси, розміри території, чисельність населення, економіко-географічне розташування.
Тривалий час - різниця в розподілі природних багатств була головною причиною МПП.
Розвиток технічного прогресу привів до зменшення значення природно географічних умов, надавши можливість використати переваги науково-технічного прогресу (НТП).
Нова модель економічного розвитку набула таких рис:
почав переважати інтенсивний тип економічного зростання;
з’явилися нові галузі промислово та швидко модернізувалися діючі;
скоротився виробничий цикл;
розширилася сфера послуг (перш за все: банківських, страхових, транспортних та туристичних).
В сучасних умовах з НТП у МПП значну роль почали відігравати і соціально-економічні умови:
досягнутий рівень економічної і науково-технічного розвитку;
механізм організації національних виробництва;
механізм організації зовнішньоекономічних відносин.
На сучасному етапі вплив перших 2-х чинників на МПП вирівнявся, а відмінності соціально-економічних умовах різних країн набувають вирішального значення. Причому головним напрямом напрямком розвитку МПП стало розширення міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва. Вони є формами МПП і виражають його суть.
Доцільно використовувати структурно-логічну схему опорного конспекту на с.31.
Міжнародна спеціалізація виробництва – це форма поділу праці між країнами в яких зростання концентрації однорідного виробництва відбувається на основі прогресуючої диференціації національних виробництв. В кінцевому підсумку МСВ в рамках МПП передбачає спеціалізацію країн і регіонів на виробництві окремих продуктів та їх частин для світового ринку.
Міжнародне виробниче кооперування є наслідком спеціалізації національних виробництва, що взаємодіють в системі міжнародного поділу праці. МВК виступає як форма часткового та загального поділу праці в світовому господарстві.
МВК означає включення країни в МПП за умови збереження автономності виробничого процесу в національних кордонах.