Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Семінар 3. МЕ Міжнародна торгівля.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
12.08.2019
Размер:
70.66 Кб
Скачать

Семінарське заняття 3. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ (МТ)

  1. Зовнішня, міжнародна та світова торгівля. Показники масштабу, структури, динаміки й результативності міжнародної торгівлі.

  2. Види і форми міжнародної торгівлі (схеми с. 128 - 140).

  3. Традиційна торгівля. Торгівля в межах кооперацій, зустрічна торгівля.

  4. Торгівля без посередника і через посередника. Біржова торгівля, міжнародні аукціони і тендери.

Проблеми для вивчення на СРС:

  1. Міжнародна торгівля послугами. (Козик, с. 155 - 165).

  2. Теорії МТ (Козак, с. 108 - 154).

Основна література:

7 – с. 108 – 114, 122 – 126.

16 – с. 126 – 127, Школа, Козменко.

21 – с. 26 – 100, Козак.

22 – с. 41 – 170, Козик.

Додаткова література:

Герчикова И. Н. Международные организации по многостороннему регулированию мировых товарных рынков и маркетинг. – 1998. - № 2.

Ксерокс схеми с. 130 – 140.

У світовому господарстві (СГ) все більшого розвитку отримує така специфічна форма МЕВ як міжнародна торгівля (МТ). На її частку припадає ≈ 80% усього обсягу МЕВ.

МТ – це:

  • історична форма МЕВ;

  • прояв світового товарного ринку;

  • обмін товарами та послугами між країнами за межами їх національних кордонів;

  • сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами на основі МПП;

МТ є основним каналом, за допомогою якого СР (світовий ринок?) через світові ціни впливає на національне виробництво (його техніко-економічні параметри, рівень витрат, стандарти якості та критерії ефективності).

МТ забезпечує більш раціональне використання матеріальних та людських ресурсів на всіх рівнях господарювання.

МТ – важливий засіб збалансованості між виробничими можливостями та перевагами споживачів, дозволяє отримувати блага, в яких відчувається дефіцит, і реалізувати надлишок, який не поглинається внутрішнім ринком.

Світова торгівля – сукупність зовнішньої торгівлі країн світу.

Зовнішня торгівля – торгівля однієї країни з іншими, яка складається з вивозу (експорту) і ввозу (імпорту) товарів.

МТ є своєрідним проявом світового товарного ринку. Тому визначення світового товарного ринку майже співпадає за основним змістом з визначенням МТ.

Але якщо на національному ринку рух товарів обумовлюється, перш за все, економічними факторами, включаючи державну політику, то на світовому ринку – суттєвий вплив на МТ має зовнішньоекономічна політика окремих держав чи їхніх груп.

Рух товарів між національними господарствами дещо обмежений, а деякі товари, що виробляються окремими країнами, взагалі не надходять у світовий товарообіг.

Специфічні риси МТ: 21 – с. 37 – 42, Козак.

МТ – це особлива сфера МЕВ. Вона має низку специфічних рис, які відрізняють її від внутрішньо національної, а саме:

  • наявність різних валют;

  • державне втручання і контроль;

  • відмінності в здатності до переміщення чинників виробництва між країнами і всередині країни;

  • багаторівнева структура сучасної світової торгівлі;

  • глобальний характер конкурентної боротьби і множинність цін;

  • наявність двох взаємопов’язаних видів торгівельних операцій: експорт та імпорт.

Експортна операція – продаж іноземному покупцеві товару з вивозом його із країни-продавця за кордон особливим різновидом експорту є реекспортна операція – купівля товару у іноземного продавця, ввезення його в країну покупця, а потім перепродаж даного товару (без його перероблення) за кордон іноземному покупцеві.

Імпортна операція – купівля товару у іноземного продавця і ввезення його в країну покупця. Різновидом імпорту слід вважати реімпортну операцію – зворотне ввезення з-за кордону вітчизняного товару, який не піддавався там переробці.

У фіксований митною статистикою обсяг експорту товарів залежно від їх походження і призначення входять:

  • вивезення товарів, виготовлених (перероблених) у даній країні;

  • вивезення вітчизняних товарів, особливо сировини і напівфабрикатів, для перероблення за кордоном під митним контролем з наступним поверненням;

  • реекспорт – вивезення товарів, раніше завезених з-за кордону, включаючи товари, які продані на міжнародних аукціонах, товарних біржах тощо;

  • тимчасове вивезення за кордон вітчизняних товарів (на виставки, ярмарки тощо) з наступним поверненням, а також вивезення тимчасово завезених зарубіжних товарів (на аукціони, виставки, ярмарки тощо);

  • постачання в рамках транснаціональних корпорацій, а також вивезення продукції в порядку прямих виробничих зв’язків.

У обсяг імпорту входять:

  • ввезення з-за кордону товарів для реалізації на ринку;

  • реімпорт – зворотне ввезення з-за кордону вітчизняних товарів, раніше вивезених туди;

  • імпорт товарів (сировини, напівфабрикатів, вузлів, деталей) для перероблення у даній країні й вивезення за кордон;

  • тимчасово завезені (на міжнародні виставки, аукціони, ярмарки) товари;

  • імпортне постачання продукції в рамках транснаціональних корпорацій.

Зауваження до „ВИДИ МТ”

До товарів крім матеріальної продукції (так званих „видимих” благ) належать призначені до продажу продукти інтелектуальної праці:

  • патенти;

  • ліцензії;

  • „ноу-хау”;

  • фірмові знаки та ін.

До МТ послугами належать:

  • транспортні послуги;

  • фрахт;

  • міжнародний туризм;

  • банківські, біржові та посередницькі послуги;

  • страхові операції;

  • рекламні заходи;

  • ярмарки;

  • обмін в галузі культури, інформації та ін. „невидимі” блага.

Показники мт:

  • обсягів (масштабів): 22 – с. 42 – 44, Козик

    • експорт (Е);

    • імпорт (І);

    • зовнішньоторговельний обсяг;

    • фізичний обсяг (розраховується в постійних (порівнянних) цінах);

    • вартісний обсяг (розраховується в поточних цінах);

  • структури:

    • питома вага товарів, регіонів, країн у світовій торгівлі;

    • питома вага І, Е:

      • у світовому І та Е;

      • у світовому І та Е даної продукції;

  • динаміки: 22 – с. 44 – 46, Козик

    • темпи зростання (зниження) відповідних показників;

  • підсумків: 21 – с. 50 – 66, Козак

    • сальдо торговельного балансу;

    • сальдо балансу послуг і некомерційних операцій;

    • обсяг І та Е, зовнішньоторговельного обороту на душу населення.

Стан МТ характеризується низкою показників, серед яких основними є її обсяг, динаміка Е та І, товарна та географічна структура.

Зауваження. Світовий товарообіг підраховується як сума Е усіх країн у дол.. США.

Особливості розвитку мт:

  • підвищені темпи зростання порівняно з темпами зростання виробництва;

  • зміни в товарній структурі МТ на користь готової продукції, зменшення частки сировини та палива;

  • зростання обсягів торгівлі послугами: темпи їх зростання в 3 рази вищі за зростання торгівлі товарами;

  • зміни в регіональній структурі МТ – зростання ролі країн, які розвиваються та нових незалежних держав (ННД), знижується частка США, підсилюється роль ЄС та Японії;

  • посилення ролі зовнішньоторговельної політики країн (лібералізація торгівлі та протекціонізм);

  • транснаціоналізація МТ (зростає внутрішньофірмовий обмін ТНК);

  • посилення регулювання МТ;

  • посилення ролі НТП у розвитку МТ (оновлюється номенклатура товарів, підвищується частка наукомісткої продукції, послуг).

Зміни в динаміці мт:

  • випереджаючі темпи зростання зовнішньої торгівлі Японії та ЄС;

  • зростання темпів розвитку зовнішньої торгівлі країн, що розвиваються (КР);

  • зростання обсягів зовнішньої торгівлі ННД, у тому числі України.

Структура МТ: 21 – с. 50 ... Козак

  • товарна; с. 54 – 61

  • регіональна; с. 50 – 53

  • соціально-економічна;

  • інституціональна (організаційна)

с. 81 – 103 – установи, організації;

с. 62 – 66 – торгові посередники.

Види і форми МТ: схеми с. 130 – 140.

Види МТ – це диференціація світового ринку товарів та послуг за характером об’єкта товарного обміну.

Світова торгівля поділяється:

  • товари;

  • послуги.

Форми МТ – це методи реалізації товарів на світовому ринку.

МТ поділяється:

  • торгівля напряму:

  • внутрішньо фірмова;

  • зустрічна (це угоди, при укладанні яких закупівля продукції супроводжується відповідними поставками товарів для досягнення балансу „Е=І” операцій; вона характерна для країн з нестійкою економікою, великою заборгованістю і дефіцитом товарів);

  • торгівля через посередників:

    • біржова;

    • аукціони;

    • торги (тендери);

    • виставки;

    • ярмарки;

    • консигнаційна.

Структуру МТ основним чином розглядають у 2 ракурсах:

  • як торгівлю окремими групами товарів;

  • як систему методів організації товарів на світовому ринку.

Товарна структура МТ – це частка тих чи інших товарів у світовому товарообігу.

Товарна структура МТ за основними групами товарів:

  • продовольство (включно напої та тютюн) – 10 %;

  • сировина – 6 %;

  • мінеральне пальне – 12 %;

  • продукція переробної промисловості – 72 %, у тому числі:

    • машини і устаткування – 35%;

    • хімічні товари – 7%;

    • метали;

    • текстильні вироби;

    • інша продукція.

Товари на світовому товарному ринку мають відповідати світовим стандартам, які містяться в міжнародних товарних номенклатурах – переліках товарів, згрупованих за певними ознаками. схеми, с. 120.

Структура МТ за методами реалізації товарів: 16 – с. 127 – 130

Школа, Козменко

  • традиційна торгівля – це торгівля між суб’єктами різних національних економік за традиційними правилами, тобто за формулою: ТОВАР – ВІДПОВІДНІ ГРОШІ (в залежності від попиту та пропозиції);

  • торгівля продукцією в межах кооперації – це спосіб реалізації продукції між суб’єктами міжнародної виробничої кооперації, яка здійснюється, як правило, за трансферними цінами у пільговому режимі;

  • зустрічна торгівля – це сукупність міжнародних торговельних угод, при укладанні яких закупівля продукції супроводжується зворотнім постачанням товарів з метою досягнення балансу експортно-імпортних операцій. Види зустрічної торгівлі:

  • бартер (бартерні угоди) (20% у МТ);

  • зустрічна закупівля;

  • компенсаційні угоди;

  • кліринг (міжнародний міжбанківських кліринг, міжнародний валютний кліринг);

  • міждержавні договори у т.ч. „світч”;

  • угоди „оффсет”.

Регіональна структура МТ: 22 – с. 44 – 46, Козик

  • Америка – 18%:

    • Північна Америка;

    • Латинська Америка;

  • Азія – 30 %:

    • Південно-Західна (Близький Схід);

    • Південна;

    • Південно-Східна;

  • Африка – 2%;

  • Австралія та Океанія – 2 %;

  • Європа – 49%:

    • Західна Європа;

    • Східна Європа;

    • СНД.

Соціально-економічна структура МТ: 21 – с. 50, Козак

  • промислово розвинуті країни – 73%, в т.ч. ЄС – 43%:

торгують переважно між собою спеціалізованою продукцією, послугами, „ноу-хау”

    • країни ОЕСР;

    • країни „сімки”:

      • Японія – 8%;

      • США – 13%;

      • ФРН – 10%;

      • Велика Британія – 5%;

      • Франція – 5%;

  • країни, що розвиваються – 21%:

орієнтуються на ринки промислово розвинутих країн – зменшення ролі ОПЕК; посилюють взаємну торгівлю – збільшення частки нових індустріальних країн

    • нові індустріальні країни;

    • країни ОПЕК;

    • інші країни;

  • нові незалежні держави (ННД) – 6%:

інтеграція до світового товарного ринку

    • східноєвропейські;

    • СНД;

    • країни соц. орієнтації.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.