Семінарське заняття 3. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ (МТ)

1. Зовнішня, міжнародна та світова торгівля. Показники масштабу, структури, динаміки й результативності міжнародної торгівлі.

2. Види і форми міжнародної торгівлі (схеми с. 128 - 140).

3. Традиційна торгівля. Торгівля в межах кооперацій, зустрічна торгівля.

4. Торгівля без посередника і через посередника. Біржова торгівля, міжнародні аукціони і тендери.

Проблеми для вивчення на СРС:

1. Міжнародна торгівля послугами. (Козик, с. 155 - 165).

2. Теорії МТ (Козак, с. 108 - 154).

Основна література:

7 – с. 108 – 114, 122 – 126.

16 – с. 126 – 127, Школа, Козменко.

21 – с. 26 – 100, Козак.

22 – с. 41 – 170, Козик.

Додаткова література:

Герчикова И. Н. Международные организации по многостороннему регулированию мировых товарных рынков и маркетинг. – 1998. - № 2.

Ксерокс схеми с. 130 – 140.

У світовому господарстві (СГ) все більшого розвитку отримує така специфічна форма МЕВ як міжнародна торгівля (МТ). На її частку припадає ≈ 80% усього обсягу МЕВ.

МТ – це:

• історична форма МЕВ;

• прояв світового товарного ринку;

• обмін товарами та послугами між країнами за межами їх національних кордонів;

• сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами на основі МПП;

МТ є основним каналом, за допомогою якого СР (світовий ринок?) через світові ціни впливає на національне виробництво (його техніко-економічні параметри, рівень витрат, стандарти якості та критерії ефективності).

МТ забезпечує більш раціональне використання матеріальних та людських ресурсів на всіх рівнях господарювання.

МТ – важливий засіб збалансованості між виробничими можливостями та перевагами споживачів, дозволяє отримувати блага, в яких відчувається дефіцит, і реалізувати надлишок, який не поглинається внутрішнім ринком.

Світова торгівля – сукупність зовнішньої торгівлі країн світу.

Зовнішня торгівля – торгівля однієї країни з іншими, яка складається з вивозу (експорту) і ввозу (імпорту) товарів.

МТ є своєрідним проявом світового товарного ринку. Тому визначення світового товарного ринку майже співпадає за основним змістом з визначенням МТ.

Але якщо на національному ринку рух товарів обумовлюється, перш за все, економічними факторами, включаючи державну політику, то на світовому ринку – суттєвий вплив на МТ має зовнішньоекономічна політика окремих держав чи їхніх груп.

Рух товарів між національними господарствами дещо обмежений, а деякі товари, що виробляються окремими країнами, взагалі не надходять у світовий товарообіг.

Специфічні риси МТ: 21 – с. 37 – 42, Козак.

МТ – це особлива сфера МЕВ. Вона має низку специфічних рис, які відрізняють її від внутрішньо національної, а саме:

• наявність різних валют;

• державне втручання і контроль;

• відмінності в здатності до переміщення чинників виробництва між країнами і всередині країни;

• багаторівнева структура сучасної світової торгівлі;

• глобальний характер конкурентної боротьби і множинність цін;

• наявність двох взаємопов’язаних видів торгівельних операцій: експорт та імпорт.

Експортна операція – продаж іноземному покупцеві товару з вивозом його із країни-продавця за кордон особливим різновидом експорту є реекспортна операція – купівля товару у іноземного продавця, ввезення його в країну покупця, а потім перепродаж даного товару (без його перероблення) за кордон іноземному покупцеві.

Імпортна операція – купівля товару у іноземного продавця і ввезення його в країну покупця. Різновидом імпорту слід вважати реімпортну операцію – зворотне ввезення з-за кордону вітчизняного товару, який не піддавався там переробці.

У фіксований митною статистикою обсяг експорту товарів залежно від їх походження і призначення входять:

• вивезення товарів, виготовлених (перероблених) у даній країні;

• вивезення вітчизняних товарів, особливо сировини і напівфабрикатів, для перероблення за кордоном під митним контролем з наступним поверненням;

• реекспорт – вивезення товарів, раніше завезених з-за кордону, включаючи товари, які продані на міжнародних аукціонах, товарних біржах тощо;

• тимчасове вивезення за кордон вітчизняних товарів (на виставки, ярмарки тощо) з наступним поверненням, а також вивезення тимчасово завезених зарубіжних товарів (на аукціони, виставки, ярмарки тощо);

• постачання в рамках транснаціональних корпорацій, а також вивезення продукції в порядку прямих виробничих зв’язків.

У обсяг імпорту входять:

• ввезення з-за кордону товарів для реалізації на ринку;

• реімпорт – зворотне ввезення з-за кордону вітчизняних товарів, раніше вивезених туди;

• імпорт товарів (сировини, напівфабрикатів, вузлів, деталей) для перероблення у даній країні й вивезення за кордон;

• тимчасово завезені (на міжнародні виставки, аукціони, ярмарки) товари;

• імпортне постачання продукції в рамках транснаціональних корпорацій.

Зауваження до „ВИДИ МТ”

До товарів крім матеріальної продукції (так званих „видимих” благ) належать призначені до продажу продукти інтелектуальної праці:

• патенти;

• ліцензії;

• „ноу-хау”;

• фірмові знаки та ін.

До МТ послугами належать:

• транспортні послуги;

• фрахт;

• міжнародний туризм;

• банківські, біржові та посередницькі послуги;

• страхові операції;

• рекламні заходи;

• ярмарки;

• обмін в галузі культури, інформації та ін. „невидимі” блага.

Показники мт:

• обсягів (масштабів): 22 – с. 42 – 44, Козик

  • експорт (Е);

  • імпорт (І);

  • зовнішньоторговельний обсяг;

  • фізичний обсяг (розраховується в постійних (порівнянних) цінах);

  • вартісний обсяг (розраховується в поточних цінах);

• структури:

  • питома вага товарів, регіонів, країн у світовій торгівлі;

  • питома вага І, Е:

    • у світовому І та Е;

    • у світовому І та Е даної продукції;

• динаміки: 22 – с. 44 – 46, Козик

  • темпи зростання (зниження) відповідних показників;

• підсумків: 21 – с. 50 – 66, Козак

  • сальдо торговельного балансу;

  • сальдо балансу послуг і некомерційних операцій;

  • обсяг І та Е, зовнішньоторговельного обороту на душу населення.

Стан МТ характеризується низкою показників, серед яких основними є її обсяг, динаміка Е та І, товарна та географічна структура.

Зауваження. Світовий товарообіг підраховується як сума Е усіх країн у дол.. США.

Особливості розвитку мт:

• підвищені темпи зростання порівняно з темпами зростання виробництва;

• зміни в товарній структурі МТ на користь готової продукції, зменшення частки сировини та палива;

• зростання обсягів торгівлі послугами: темпи їх зростання в 3 рази вищі за зростання торгівлі товарами;

• зміни в регіональній структурі МТ – зростання ролі країн, які розвиваються та нових незалежних держав (ННД), знижується частка США, підсилюється роль ЄС та Японії;

• посилення ролі зовнішньоторговельної політики країн (лібералізація торгівлі та протекціонізм);

• транснаціоналізація МТ (зростає внутрішньофірмовий обмін ТНК);

• посилення регулювання МТ;

• посилення ролі НТП у розвитку МТ (оновлюється номенклатура товарів, підвищується частка наукомісткої продукції, послуг).

Зміни в динаміці мт:

• випереджаючі темпи зростання зовнішньої торгівлі Японії та ЄС;

• зростання темпів розвитку зовнішньої торгівлі країн, що розвиваються (КР);

• зростання обсягів зовнішньої торгівлі ННД, у тому числі України.

Структура МТ: 21 – с. 50 ... Козак

• товарна; с. 54 – 61

• регіональна; с. 50 – 53

• соціально-економічна;

• інституціональна (організаційна)

с. 81 – 103 – установи, організації;

с. 62 – 66 – торгові посередники.

Види і форми МТ: схеми с. 130 – 140.

Види МТ – це диференціація світового ринку товарів та послуг за характером об’єкта товарного обміну.

Світова торгівля поділяється:

• товари;

• послуги.

Форми МТ – це методи реалізації товарів на світовому ринку.

МТ поділяється:

• торгівля напряму:

• внутрішньо фірмова;

• зустрічна (це угоди, при укладанні яких закупівля продукції супроводжується відповідними поставками товарів для досягнення балансу „Е=І” операцій; вона характерна для країн з нестійкою економікою, великою заборгованістю і дефіцитом товарів);

• торгівля через посередників:

  • біржова;

  • аукціони;

  • торги (тендери);

  • виставки;

  • ярмарки;

  • консигнаційна.

Структуру МТ основним чином розглядають у 2 ракурсах:

• як торгівлю окремими групами товарів;

• як систему методів організації товарів на світовому ринку.

Товарна структура МТ – це частка тих чи інших товарів у світовому товарообігу.

Товарна структура МТ за основними групами товарів:

• продовольство (включно напої та тютюн) – 10 %;

• сировина – 6 %;

• мінеральне пальне – 12 %;

• продукція переробної промисловості – 72 %, у тому числі:

  • машини і устаткування – 35%;

  • хімічні товари – 7%;

  • метали;

  • текстильні вироби;

  • інша продукція.

Товари на світовому товарному ринку мають відповідати світовим стандартам, які містяться в міжнародних товарних номенклатурах – переліках товарів, згрупованих за певними ознаками. схеми, с. 120.

Структура МТ за методами реалізації товарів: 16 – с. 127 – 130

Школа, Козменко

• традиційна торгівля – це торгівля між суб’єктами різних національних економік за традиційними правилами, тобто за формулою: ТОВАР – ВІДПОВІДНІ ГРОШІ (в залежності від попиту та пропозиції);

• торгівля продукцією в межах кооперації – це спосіб реалізації продукції між суб’єктами міжнародної виробничої кооперації, яка здійснюється, як правило, за трансферними цінами у пільговому режимі;

• зустрічна торгівля – це сукупність міжнародних торговельних угод, при укладанні яких закупівля продукції супроводжується зворотнім постачанням товарів з метою досягнення балансу експортно-імпортних операцій. Види зустрічної торгівлі:

• бартер (бартерні угоди) (20% у МТ);

• зустрічна закупівля;

• компенсаційні угоди;

• кліринг (міжнародний міжбанківських кліринг, міжнародний валютний кліринг);

• міждержавні договори у т.ч. „світч”;

• угоди „оффсет”.

Регіональна структура МТ: 22 – с. 44 – 46, Козик

• Америка – 18%:

  • Північна Америка;

  • Латинська Америка;

• Азія – 30 %:

  • Південно-Західна (Близький Схід);

  • Південна;

  • Південно-Східна;

• Африка – 2%;

• Австралія та Океанія – 2 %;

• Європа – 49%:

  • Західна Європа;

  • Східна Європа;

  • СНД.

Соціально-економічна структура МТ: 21 – с. 50, Козак

• промислово розвинуті країни – 73%, в т.ч. ЄС – 43%:

торгують переважно між собою спеціалізованою продукцією, послугами, „ноу-хау”

• країни ОЕСР;

• країни „сімки”:

  • Японія – 8%;

  • США – 13%;

  • ФРН – 10%;

  • Велика Британія – 5%;

  • Франція – 5%;

• країни, що розвиваються – 21%:

орієнтуються на ринки промислово розвинутих країн – зменшення ролі ОПЕК; посилюють взаємну торгівлю – збільшення частки нових індустріальних країн

• нові індустріальні країни;

• країни ОПЕК;

• інші країни;

• нові незалежні держави (ННД) – 6%:

інтеграція до світового товарного ринку

• східноєвропейські;

• СНД;

• країни соц. орієнтації.