Шевченко

Напрям, час поя­ви в літературі

Особливості

Зразки і представники

Метод

Монументалізм

Раннє Середньо­віччя, X - XI ст.

Увага до змісту, простота форми, культ держави, хрис­тиянський оптимізм.

Житія, літописи («Повість минулих літ»)

Реалістичний

Орнаменталізм

Пізнє Середньовіч­чя, XII - XIII ст.

Ускладненість (символіка, тропи, ускладнена компози­ція), аскетизм, песимізм.

«Слово о полку Ігоревім»

Романтичний

Ренесанс

Кінець XV -початок XVII ст.

Наслідування античного мистецтва, гуманізм, крити­ка Середньовіччя, католиць­кої церкви, релігійний інди­відуалізм.

Латиномовні твори Ю. Дрогобича, С. Кленовича, вірші К. Саковича, послання І. Вишенського

Реалістичний

Бароко

XVII - XVIII ст.

Ускладнена форма, пере­насиченість стилістичними прикрасами, увага до силь­них почуттів і переживань, поєднання античної та хрис­тиянської традицій.

П. Могила, І. Величковський,

Ф. Прокопович,

Г. Сковорода

Романтичний

Класицизм

Кінець XVIII -початок XIX ст.

Ідеологія просвітництва, іде­ал краси як величавості, ка­нонічність, простота форми.

І. Котляревський, Г. Квітка-Основ'я-ненко

Реалістичний

Сентименталізм

Кінець XVIII -початок XIX ст.

Надмірна чуттєвість, мо­ралізаторство, увага до жит­тя народу.

Г. Квітка-Основ'я-ненко

Романтичний

Романтизм

Перша половина XIX ст.

Виняткові характери у ви­няткових обставинах, ліризм, фантастика, увага до історич­ного минулого, героїв-лица-рів, звернення до фольклору.

М. Гоголь, Т. Шевченко, П. Куліш

Романтичний

Реалізм

Друга половина XIX ст.

Увага до повсякденного суспільно-побутового життя, типізація, епічність.

Марко Вовчок, І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, І. Карпенко-Карий

Реалістичний

Модернізм

Кінець XIX -XX ст.

Увага переноситься на осо­бистість, її внутрішній світ, естетизм, ліризм, умовність, ідеологічність, волюнтаризм.

Течії: неоромантизм, нео­класицизм, символізм, ім­пресіонізм, експресіонізм, неореалізм, футуризм, сюр­реалізм та ін.

0. Кобилянська,

І. Франко, Леся Українка, М. Рильський,

П. Тичина, М. Хвильовий, Є. Маланюк,

І. Драч, Л. Костенко

Романтичний

Постмодерн

Кінець XX -початок XXI ст.

Відкидання абсолютних об'єктивних істин, будь-яких ідеологій, підкреслена ерудо­ваність, іронічність та паро­дійність, ускладнене асоцію-вання, стильовий еклектизм, колажність.

В. Шевчук, Ю. Андрухович, 0. Забужко, 0.Ірванець, А. Охрімович,

С. Процюк, К. Москалець

Реалістичний

Назва напряму (течії)

Характеристика

Представники

Імпресіонізм

В основі лежить витончене відтво­рення особистісних вражень і спосте­режень, миттєвих відчуттів і пере­живань, настроїв митця.

Посилена естетична роль кольорів, звукових тонів, передача внутрішніх психологічних станів.

М. Коцюбинський,

Г. Журба, Г. Михайличенко,

Г. Косинка, Є. Плужник та ін.

Експресіонізм

Передача загостреного суб'єктив­ного світобачення митця, напруги його переживань та емоцій, бурхли­вої реакції на антигуманні суспіль­ні явища.

В. Стефаник, 0. Турянський (повість «Поза межами болю»),

М. Куліш («97»), проза М. Хвильового, Ю. Липи, Т. Осьмачки та ін.

Неоромантизм

Прагнення розірвати ідеал з дій­сністю, уславлення індивідуальної й суспільної свободи, піднесення по­статі визначного героя, його порив у майбутнє.

Леся Українка, А. Тесленко, Марко Черемшина, 0. Кобилянська (психо­логічна проза), А. Кримський (перший філософський роман) та ін.

Неореалізм

Відзначається (порівняно з кла­сицизмом) глибоким психологізмом і ліризмом, філософським осмислен­ням життя, поєднанням з докумен­тальною достовірністю зображення.

В. Винниченко, В. Підмогильний, Б.Антоненко-Давидович, Григорій Тютюнник та ін.

Неокласицизм

Повернення до вічних законів мистецтва, орієнтир на кращі здобут­ки античності, інтелектуалізм, вико­ристання зразків античної культури і культури епохи Відродження, есте­тизм, аристократизм духу, гармонія між розумом і почуттями, несприй-няття радянської дійсності (комуніс­тичної ідеології - всього, що призве­ло до падіння рівня духовності).

Принцип неокласиків:

«На теми, що нові, античний вірш складаймо».

Характерні жанри: сонет, олексан-дрина, терцина, октава, рондо тощо.

«П'ятірне гроно» неокла­сиків:

М. Зеров, М. Драй-Хмара, П. Филипович, 0. Бур-гардт (Юрій Клен), М. Рильський. Поети «празької школи» та ін.

Символізм

Головний художній засіб - символ як спосіб вираження незбагненної суті явищ життя та індивідуальних уявлень митця (символ поза межа­ми чуттєвого сприймання, дає право тлумачити його по-своєму).

П.Тичина, М. Вороний, М. Шаповал, П. Савченко, В. Ярошенко та ін.

Футуризм

Виник як різновид італійського авангардизму; формалістичний на­прям.

Принцип:

«Ліквідація мистецтва є наше мис­тецтво»; «Набутки розуму, а не душі та серця».

Заперечення реалізму, відкидан­ня класичної спадщини, руйнування традицій і прийомів старого мисте­цтва, створення нового стилю.

М. Семенко, Я. Савченко, В. Поліщук та ін.

Назва

Представники

«Руська трійця» 1834 р., м. Львів

Маркіян Шашкевич, Яків Головацький, Іван Вагилевич

Кирило-МефодіГвське братство (товариство) Виникло у грудні 1845 - січні 1846 р. у м. Київ

В. Білозерський, М. Гулак, П. Куліш, Т. Шевченко, М. Костомаров, 0. Тулуб та ін.

«Молода муза» як ланка загальноєвропей­ського руху за оновлення літератури 1907 р., м. Львів

Б. Лепкий, П. Карманський, М. Яцків та ін.

«Празька школа» українських письменни-

ків-емігрантів

Існувала в середині XX ст.

Ю. Дараган, Є. Маланюк, Олег Ольжич, Л. Мосендз, 0. Теліга, Н. Лівицька-Хо-лодна, 0. Лятуринська, 0. Стефанович та ін.

МУР (Мистецький український рух) 1945 р., на західнонімецьких землях

У. Самчук, С. Маланюк, Юрій Клен, 0. Лятуринська, Б. Кравців, С. Гордин-ський, Ю. Косач та ін.

«Слово» 1954 р., СІЛА

І. Костецький, В. Барка, С. Гординський, Д. Гуменна, Г. Журба, Г. Костюк та ін.

«Нью-Йоркська група» 1954 р.

Б. Бойчук, Б. Рубчак, Ю. Тарнавський, Женя Васильківська, Патриція Килина, Е. Андієвська та ін.

«Шістдесятники» 60-ті роки XX ст.

Л. Костенко, В. Симоненко, Д. Павличко, І. Драч, М. Вінграновський, Б. Олійник, Григір Тютюнник, Є. Гуцало, В. Дрозд, Р. Іваничук, В. Стус та ін.

«Київська школа» поетів 60-ті роки XX ст.

В. Голобородько, В. Кордун, М. Вороб-йов, В. Рубан, М. Саченко, В. Отрощенко та ін.

Національна спілка письменників України (НСПУ)

оновлена в 1991 р. (І з'їзд), 1996 р. (II з'їзд), 2001 р. (III з'їзд)

Понад 1,5 тис. членів.

До 2001 р. очолював Ю. Мушкетик,

з 2001 р. - В. Яворівський

Асоціація українських письменників (АУП) 3 1997 р.

Понад 100 письменників

Президент - Ю. Покальчук, згодом -

Т. Федюк

«Бу-Ба-Бу» (Бурлеск, Балаган, Буфонада) 3 1985 р., м. Львів

Ю. Андрухович, В. Неборак, О. Ірванець

«Нова дегенерація»

3 1992 р., м. Івано-Франківськ

І. Андрусяк, І. Ципердюк, С. Процюк

«Пропала грамота» 3 1991 р., м. Київ

В. Недоступ, С. Либонь, Ю. Позаяк

«Західний вітер»

3 1992 р., м. Тернопіль

В. Гайда, Б. Щавурський, В. Махно, Г. Безкоровайний

«ЛуГоСад»

3 1986 р., м. Львів

І. Лучук, Н. Гончар, Р. Садловський

«Червона фіра»

3 1991 р., м. Харків

С. Жадан, Р. Мельників, І. Пилипчук та ін.