- •Міністерство аграрної політики України Житомирський національний агроекологічний університет
- •Вступ до практикуму
- •Що включає самостійна домашня підготовка?
- •Як отримати дозвіл на виконання роботи?
- •Виконання роботи та фіксування результатів вимірювання
- •Як правильно оформити звіт?
- •Виміри і їх похибки
- •Звіт має містити такі складові елементи:
- •Як захистити роботу?
- •1. Фізичні виміри, запис і обробка результатів вимірювань
- •Обробка результатів при прямих вимірах
- •Обробка результатів непрямих вимірів
- •Запис результатів
- •Зображення експериментальних результатів на графіках
- •2. Лабораторна робота № 1 вивчення законів динаміки обертального руху Основні поняття кінематики і динаміки поступального руху твердого тіла
- •Основні поняття кінематики і динаміки обертального руху
- •Поняття про момент інерції
- •Основний закон динаміки обертального руху
- •Співставлення поступального та обертального рухів
- •Опис лабораторної установки
- •Завдання роботи
- •Виконання роботи
- •1. Визначення моменту інерції тягарця
- •2. Експериментальна перевірка основного закону динаміки обертального руху
- •Контрольні запитання
- •3. Лабораторна робота № 2 вивчення пружних властивостей твердих тіл Сили пружності у твердих тілах
- •Деформація розтягу і стиску
- •Деформація зсуву
- •Пружні властивості реальних тіл
- •Теорія методу і опис лабораторної установки
- •Завдання роботи
- •Виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •4. Лабораторна робота №3 Вивчення хвильових процесів Поширення механічних коливань у пружному середовищі
- •Рівняння біжучої хвилі
- •Швидкість звуку у газах
- •Стоячі хвилі
- •Експериментальна установка
- •Завдання роботи
- •Виконання роботи
- •Визначення довжини біжучої хвилі у повітрі в замкнутому середовищі
- •Визначення швидкості біжучої хвилі
- •Визначення теоретичного значення швидкості біжучої хвилі у повітрі
- •Контрольні запитання
- •5. Лабораторна робота №4 визначення коефіцієнта в’язкості біологічної рідини Поняття про в'язкість рідин
- •Визначення коефіцієнта в’язкості за методом Стокса
- •Завдання роботи
- •Виконання роботи
- •Опис установки
- •Загальні уявлення про електромагнітне поле
- •Поняття про електромагнітні хвилі
- •Загальне поняття про поляризацію електромагнітних хвиль
- •Поляризація світлової хвилі
- •Оптично активні речовини
- •Завдання роботи
- •Виконання роботи
- •Теорія методу і опис установки
- •1. Вивчення оптичної схеми і принципу роботи сахариметра
- •2. Визначення питомого обертання площини поляризації
- •3. Визначення концентрації цукру в розчині
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток і
- •Додаток іі
Основні поняття кінематики і динаміки обертального руху
Обертальним рухом твердого тіла називається такий рух, при якому траєкторії тіла є концентричними колами з центром на одній прямій, що називається віссю обертання (рис. 2.3).
Р
ис.
2.3
Миттєві
швидкості точок тіла, здійснюючого
обертальний рух, можуть
відрізнятися (наприклад, для точок
А і В:
).
Тому для характеристики
обертального руху тіл незручно
користуватися такими поняттями
кінематики як переміщення, швидкість,
прискорення
точки. Положення тіла при обертальному
русі зручно характеризувати кутом
обертання
.
Слід звернути увагу, що за малий проміжок
часу
всі
точки тіла повернуться на один і той
же кут
.
Отже, мірою переміщення
тіла за малий проміжок
часу
є елементарний кут повороту
.
Тоді швидкість зміни кута обертання
можна
характеризувати кутовою швидкістю
,
тобто похідною
кута обертання
за
часом. А бистроту зміни кутової швидкості
можна
оцінювати, визначаючи кутове прискорення
як похідну кутової
швидкості за часом.
Прийнято
розглядати кутову швидкість і кутове
прискорення як
вектори
і
.
Вектор кутової швидкості
напрямлений
вздовж осі обертання в бік поступального
руху правого
гвинта, коли
його повертати за напрямом обертання
тіла (рис. 2.4).
Вираз
визначає модуль вектора
.
Рис. 2.4
Необхідно звернути увагу на таку обставину. Щоб надати тілу обертального руху, або змінити кутову швидкість обертання, необхідно прикласти до тіла певну силу . Однак крім величини і напрямку сили важливо, в якій точці тіла прикладається сила.
Наприклад,
при обертанні будь-якого тіла за допомогою
важеля, (при затягуванні
болта гайковим ключем (рис. 2.5)) істотним
виявляється не тільки модуль
сили, але й довжина важеля
(його плече). Очевидно,
чим далі від осі обертання розміщена
точка прикладання сили, тим більше буде
обертаюча дія цієї сили. Тому,
в динаміці обертального руху, для
характеристики обертаючої дії сили
вводиться фізична величина М
, яку називають момент сили. Спрощенню
момент сили визначається як добуток
сили F
на плече h:
M=F·h.
Рис. 2.5
Але в більшості прикладних задач момент сили знаходять відносно вибраної точки і відносно вибраної осі. Треба обов’язково уявляти різницю між цими величинами.
Момент
сили відносно точки
–
величина
векторна. Наприклад, якщо в точці А (рис.
2.6) до тіла прикладена сила
,
то момент сили відносно точки О
визначається векторним добутком
,
де
–
радіус вектор, проведений з точки О в
точку прикладання сили А.
Рис. 2.6
Вектор
перпендикулярний
до площини, в якій лежать вектори
і
і
напрямлений у той бік, звідки обертання,
яке викликає сила
видно
проти годинникової стрілки. Його модуль
,
де
– кут між векторами
і
,
а
– довжина перпендикуляру, проведеного
з точки О на лінію дії сили. Величину
називають плече сили.
Отже, модуль моменту сили дорівнює добутку сили на плече, а розмірність моменту:
[M] = H·м.
Момент
сили відносно нерухомої осі
– скалярна величина , яка дорівнює
проекції на вісь z
вектора моменту сили
,
який визначено відносно довільної точки
О, що лежить на даної осі (рис. 2.7).
Момент
сили відносно точки
задає
у просторі напрям осі, відносно якої
оберталось би тіло під дією сили, а його
модуль
характеризує
обертаючу дію сили.
Момент сили відносно осі характеризує обертаючу дію сили тільки відносно вибраної осі z.
Рис. 2.7
Якщо
вісь z
співпадає з напрямком вектора
,
то момент сили відносно осі може
розглядатися у вигляді вектора,
співпадаючого з віссю
z.
Між
фізичними величинами силою
і моментом сили
можна
провести певну аналогію. Сила
характеризує
зовнішній вплив на тіло, або матеріальну
точку при поступальному русі. Дія сили
призводить до появи прискорення
(і швидкості, якщо спочатку тіло
знаходилося в стані спокою).
Основний закон динаміки поступального руху (ІІ закон Ньютона):
.
З нього випливає, що прискорення тіла пропорційно діючої силі, а напрям прискорення співпадає з напрямком сили.
Момент
сили
характеризує
зовнішній вплив на тіло при обертальному
русі. Момент сили призводить до виникнення
кутового прискорення
(і кутової швидкості, якщо спочатку
тіло знаходилося в стані спокою). Основний
закон динаміки обертального руху
має схожий вигляд:
,
де – скалярна величина, яка є мірою інертності тіла при обертанні (момент інерції тіла). Отже, кутове прискорення , яке зумовлено моментом сили , пропорційно моменту і співпадає з напрямком моменту.
