29/ Управління державним боргом

Управління державним кредитом, як один з напрямків фінансової політики держави, пов'язаної з її діяльністю як позичальника, кредитора та гаранта, являє собою сукупність дій щодо випуску та розміщення боргових зобов'язань держави, регулювання ринку державних цінних паперів, обслуговуванням та погашенням державного боргу. Комплекс заходів держави з погашення позик, виплата процентів за ними, уточнення і зміни умов погашення випущених позик має назву обслуговування боргу. Обслуговування державного внутрішнього боргу України чдійснює Міністерство фінансів України через банківську систему України шляхом прове'дення операцій з розміщення облігацій внутрішніх державних позик, інших цінних паперів, їхнього погашення і виплати доходу за ними у вигляді процентів та в іншій формі. Обслуговування зовнішнього боргу здійснюють у процесі виконання державного бюджету. Управління державним боргом - це сукупність дій уряду, пов'язаних з вивченням кон'юнктури на ринку позичкового капіталу, випуском нових позик і розробкою умов випуску, з виплатою процентів по раніше випущених позиках, визначення курсу облігацій на грошовому ринку, проведення заходів щодо визначення відсоткових ставок з державного кредиту. Мета політики управління боргом - одержання найвищого ефекту від фінансування за рахунок запозичених коштів. Управління державним боргом - одне з пріоритетних завдань фінансової політики держави, важлива умова її фінансової стабільності. В Україні управління державним внутрішнім боргом здійснюється Мін фін Укр у порядку, погодженому з НБУ. Ефективне управління державним боргом як в індустріальне розвинених, так і в країнах з перехідною економікою, не може здійснюватися відокремлено від інших заходів бюджетно-податкової політики уряду, тому що е складовою частиною загальної системи управління державними видатками.

30/ Страховий ринок.

Страховий ринок є однією з форм організації економічних відносин у сфері грошового обігу з приводу формування та ви користання страхового фонду та І нших фонді в і ресурсі в страховика за допомогою купівлі - продажу страхових продуктів. Страховий ринок - це особлива сфера грошових відносин, у якій здійснюється механізм перерозподілу фінансових ресурсів страхувальників та страховиків.. Об'єктом купівлі - продажу на страховому ринку виступає специфічна послуга- страховий захист. Обов'язковими умовами функціонування страхового ринку є наявність: - об'єктів страхування, що мають споживчу вартість -

потреби у страхових продуктах, послугах;- суб'єктів страхових відносин - страхувальників, страховиків та інших суб'єктів, що здатні задовольнити зазначені потреби або їх споживати ;

- можливість прийняття рішень про участь у страховій угоді. За галузевою ознакою відокремлюють ринки: особистого страхування, майнового страхування, страхування відповідальності та страхування економічних ризиків. Найбільш загальними ознаками є поділ страхового ринку на місцевий (регіональний), національний (внутрішній) та світовий (зовнішній). У загальному вигляді страхування поділяють на дві галузі: 1. Майнове. 2. Соціал ьне та особисте . Майнове страхування.Об'єктом такого страхування виступають майнові інтереси страхувальника, пов'язані з його законним володінням, розпорядженням або з використанням певного майна. Майнове страхування є формою страхового захисту від ризиків та відшкодування збитків, що входять до обсягу страхової відповідальності. Ринок майнового страхування включає: - страхування майна підприємств;- страхування врожаю сільськогосподарських культур;- страхування домашнього майна громадян;- страхування транспортних засобів та інші.

Соціальне страхування є особливою сферою страхування. Із фінансового погляду - це вкладення ресурсів, їхнє накопичення, перетворення в капітал, одержання доходу й повернення вкладених коштів у майбутньому в обумовлений страховим договором термін. Ринок особистого страхування включає в себе такі сегменти: 1. Страхування життя:- змішане страхування життя;- страхування дітей;-страхування на їшпадок втрати працездатності та інші. 2. Страхування від нещасних випадків:-індивідуальне страхування від нещасних випадків;-страхування працівників за рахунок організацій;-страхування пасажирів. Страховий ринок як частина фінансово-кредитної сфери с об'єктом державного регулювання і контролю з метою забезпечення його стабільного функціонування з урахуванням значущості страхування в процесі суспільного відтворення. Державне регулювання страхового ринку здійснюється за допомогою спеціальної податкової політики, прийняття відповідних законів та відповідних нормативних правових актів. Держава також встановлює з урахуванням інтересів всього суспільства обов'язкові види страхування. В основі страхового зак-ва в Укр полягає ЗУ "Про страхування", у якому знайшли розвиток положення декрету Укр про страхування, а також законодавчі і нормативні документи,якї регулюють страхову діяльність.