2. Інформаційні системи управління підприємством – програмні засоби моделювання бізнес-процесів (aris, bpWin, uml тощо).

Ці програмні засоби дозволяють відобразити бізнес-процеси організацій у графічному або табличному вигляді. Основне їх призначення — візуалізація технологічних та управлінських ланок дій, подій та функцій для наступного їх перепроектування. Звідси походить напрямок їх використання в діяльності організацій — найчастіше вони задіяні в проектах реорганізації або реінжинірингу бізнес-процесів. Оскільки модель організації не має можливості власне «керувати» без участі людини, то ці програмні засоби ще менше відносяться до класу «систем управління підприємством», аніж інформаційно-аналітичні системи. Іноді виникає ситуація, коли модель бізнес-процесів стає самоціллю. Складність її створення та витрати на підтримку у актуальному стані роблять її непридатною до практичного використання. Моделювання бізнес-процесів є проміжною ланкою між справою менеджменту організації та проектування інформаційної системи (інформаційно-аналітичної системи), завдяки якої стають зрозумілим не тільки функції підрозділів, які потрібно автоматизувати, але й загальна схема функціонування інформаційної системи.

3. Програми управління підприємством, побудовані на основі програмних продуктів управління документообігом (DocFlow , WorkFlow , тощо).

Фактично ці програмні засоби виконують функції зберігання, передавання і контролю за проходженням потоку документів та робіт. Виконуючи контрольну функцію, вони допомагають керівнику під час процесу управління , але не можуть також його замінити. Алгоритм передачі даних в цих програмних продуктах також потрібно адаптувати відповідно до потреб кожного конкретного підприємства у відповідності до його мети, структури та прийнятої технології.

2. Суб’єкти та об’єкти бізнесу в Internet.

Суб’єктами бізнесу в Internet є будь-які приватні особи або юридично оформлені організації, які використовують можливості мережі Internet для торгівельної, рекламної, виробничої або інших видів діяльності з метою отримання прибутку або задоволення інших суспільно необхідних потреб.

Серед суб’єктів бізнесу в Internet виділяють:

1. Виробничі компанії

2. Дистриб’юторські компанії

3. Роздрібні продавці

4. Покупці (клієнти)

5. Рекламні агенції

6. Провайдери послуг Internet

7. Державні структури

8. Об’єднання, асоціації, наглядові та стандартизуючі органи

9. Інші.

Об’єктами Internet-бізнесу виступають інформація, інформаційні системи, продукти, послуги та все інше, що може виступати предметом взаємодії різних суб’єктів Internet-ринку.

В залежності від поєднання різних суб’єктів ринку для здійснення тих чи інших операцій, розрізняють такі основні категорії бізнесу в Internet:

B2C (Business-to-Consumer) – електронна комерція типу «бізнес-споживач» – онлайнове виконання трансакцій між компаніями і організаціями, що пропонують товари загального призначення з одного боку, і кінцевими споживачами цих товарів, з іншого боку. Класичним прикладом торгової системи В2C є онлайнові Інтернет - магазини.

B2B (Bsiness-to-Business) – електронна комерція типу "компанія-компанія" – Онлайнове виконання трансакцій і інших форм взаємодії між компаніями або організаціями.

B2G (Business-to-Government) – взаємодія типу “Бізнес-Уряд” – Електронні торгові системи, призначені для продажу продукції комерційних структур урядовим установам. Зазвичай створюються для забезпечення матеріально-технічного постачання державних структур.

C2C (Consumer-to-Consumer) – взаємодія типу «споживач-споживач» – Онлайнове виконання трансакцій між приватним виробником товарів або послуг, з одного боку, і приватним споживачем цих товарів або послуг з іншого боку. Тобто, цим терміном позначають комерційні операції між приватними особами.

E-Marketplace – Електронний торговий майданчик (ЕТM)) – Електронна торговий-закупівельна система, що дозволяє її користувачам (продавцям, покупцям, брокерам) набувати або продавати товари і послуги в онлайновому режимі. ЕТП розрізняються спектром послуг, що надаються, номенклатурою товарів і формами ведення торгів.

Internet-банкінг – Електронні системи, що дозволяють здійнювати стандартні операції, що надаються банками, окрім готівкових розрахунків за допомогою мережі Internet.

Бізнес в Internet іноді називають також «Он-лайновим бізнесом», при цьому враховується використання технічних, програмних та організаційних можливостей мережі Internet. На відміну від нього «Оф-лайновим бізнесом» вважається бізнес-діяльність, яка не використовує можливостей глобальних комп’ютерних мереж.

Найчастіше успішне ведення бізнесу в Internet неможливе без існування розвиненого «оф-лайнового бізнесу» і є, так би мовити, його надбудовою або візиткою. Але для деяких видів послуг та продуктів не обов’язкове існування потужного бізнесу оф-лайн (наприклад, для провайдерів послуг Internet, регістраторів доменних імен, тощо). Для таких компаній необов’язкова наявність власного офісу та магазинів. Їх діяльність може повністю відбуватися у віртуальному просторі.

В останньому випадку говорять про «віртуальне підприємство» та «віртуальний продукт». Під віртуальним підприємством найчастіше розуміють мережну комп’ютерно-опосередковану організаційну структуру, яка складається з декількох територіально розподілених суб’єктів бізнесу, які працюють над одним проектом для досягнення загальної мети.

Віртуальний продукт може бути виготовлено та адаптовано на замовлення користувача у найкоротші терміни, в будь-якому місці та в різній формі. Для цього він повинен існувати в деякій попередній, ідеальній формі ще до його виготовлення виробником. (Наприклад, змодельований та укомплектований клієнтом зі стандартних можливостей автомобіль за допомогою мережі Internet.)