5. Допоміжний апарат парламенту.

Невід’ємним компонентом внутрішньої побудови палат (парламенту) у будь-якій державі є їхні власні адміністративні служби – допоміжний апарат. У державознавчій літературі під допоміжним апаратом розуміють організацію державних службовців, які надають наукову, правову, організаційну і технічну допомогу в роботі парламенту в цілому, його палатам, комітетам (комісіям) і парламентаріїв. І хоча ці люди ніяких рішень не ухвалюють від імені представницького органу та його структур, та їм належать чи не найвідповідальніша роль у забезпеченні розробки проектів багатьох таких рішень, їх підготовці та виконанні. Тобто вони здійснюють науково-правову експертизу законодавчого матеріалу, розв’язання численних процедурних і технічних питань, пов’язаних із функціонуванням парламенту як самостійного органу державної влади.

Об’єктивна необхідність існування допоміжного апарату обґрунтовується у будь-якому разі двома факторами, з яких один стосується теоретичних властивостей парламенту як органу державної влади, а другий – диктується практичними міркуваннями. З теоретичної точки зору, парламенту, як і будь-якому іншому конституційному органу, природно властиве право самому визначати свою організацію. Така незалежність випливає з принципу розподілу влад, згідно з яким законодавча влада відокремлена від виконавчої та судової. Отже, допоміжний апарат парламенту не залежить від урядових структур, знаходиться поза всяким контролем з боку апарату державної служби в питаннях працевлаштування, заробітної плати, службової кар’єри і дисциплінарних правил.

Що стосується практичних міркувань, то вони пов’язані з проблемою забезпечення безперебійної діяльності парламенту та його структур. Саме допоміжний апарат забезпечує професіоналізм роботи парламентаріїв. Оскільки жодна людина не в змозі однаково бути обізнаною у всіх галузях суспільного життя, а законодавствувати доводиться практично у всіх цих галузях, тут на допомогу члену парламенту приходить професійний допоміжний апарат, який включає фахівців високого і різного профілю. Крім того, парламентським структурам конче потрібні працівники, що виконують організаційно-технічні функції (збір інформації, підтримання зв’язків, листування, організація діловодства, матеріально-технічне і соціально-побутове обслуговування і т.ін.).

Основні параметри, пов’язані з формуванням і функціонуванням допоміжних служб, регламентується законами і підзаконними актами: регламентами палат (Іспанія, Румунія, Російська Федерація), або актами нижчого рівня (в Україні Верховна Рада затвердила Положення про Секретаріат Верховної Ради).

Світова державно-правова практика показує, що палати (парламенти) будь-якої держави в межах повноважень, наданих їм (йому) конституцією, та в силу власного права самі визначають, які інтелектуальні та матеріальні ресурси необхідні для забезпечення свого нормального функціонування. Тому типи і види допоміжних парламентських служб, як і статус їхнього персоналу, є похідними від волі самих депутатів і завжди визначаються ними. Але, є й парламенти, що створили такі моделі національних парламентських служб, які можуть бути зразком для вищих представницьких органів інших країн. Наприклад, Апарат Служби Національної Асамблеї Франції володіє власними штатами адміністративного персоналу та інших співробітників, непідзвітних керівництву державної адміністрації: він складається з чиновників, які підкоряються Бюро Національної Асамблеї. Працівників цього апарату комплектують на конкурсній основі. Служби Національної Асамблеї діляться на два крупних сектори: а) юридичні служби, що підкоряються Голові Національної Асамблеї і надають спеціалізовану консультативну допомогу депутатам з питань, пов’язаних з їхньою парламентською діяльністю; б) служби квесторів займаються матеріально-технічним забезпеченням роботи депутатів. Для забезпечення депутатам найкращих умов праці служби Національної Асамблеї використовують засоби найновітніших інформаційних технологій: оргтехніку, телематику та інформатику. Зокрема, в Національній Асамблеї вперше у світі стала застосовуватись електронна система для голосування.

Література: 7, 11, 16, 21, 24, 28, 34, 35, 40, 42.