- •Практичне заняття № 2 види і діагностика темпераменту людини
- •Тест для виявлення темпераменту особистості (за г. Айзенк)
- •3.2. Енергетика харчування
- •3.3. Розрахунок індивідуальної гіпокалорійної дієти
- •Склад та енергетична цінність продуктів
- •Практична робота 4: Загальні принципи надання першої долікарської допомоги постраждалим
- •Перша допомога при кровотечах
- •Перша допомога при зовнішніх кровотечах
- •Перша допомога при внутрішніх кровотечах
- •Перша допомога при в розтягненнях і вивихах
- •Перша допомога при переломах
- •Перша допомога при опіках
- •Перша допомога при відмороженнях
- •Перша допомога при отруєннях
- •Перша допомога при отруєннях лікарськими препаратами
- •Перша допомога при укусах тварин
- •Перша допомога при шокових станах
- •Порядок виконання роботи
3.3. Розрахунок індивідуальної гіпокалорійної дієти
Вихідні дані:
Вік ________, років,
Зріст Р = ______ м,
Маса тіла В = _______ кг,
Рівень фізичної активності.________________________________
1. Вираховуємо фактичну добову калорійність раціону. Складаємо приблизне меню режиму харчування (табл.3.3):
Таблиця 3.3 – Приблизне меню харчування
Вид харчування |
Меню |
Енергетична цінність (ккал) |
І Сніданок |
|
|
ІІ Сніданок |
|
|
ІІІ Обід |
|
|
ІV Полуденок |
|
|
V Вечеря |
|
|
Всього |
Е≈ ккал |
2. Вираховуємо величину основного обміну за формулою (4 або 7):
Еоо = (0,0630 × кг + 2,8957) × 240 ккал = ккал
3. Добова калорійність, необхідна для підтримки маси тіла складає:
Ед = Еоо × К = ккал.
де К - коефіцієнт фізичної активності
4. Енергетичний баланс: ΔЕд1 = Е – Ед = ккал.
а) Якщо ΔЕд1>1 розраховуємо вагу, якої необхідно досягнути, для того щоб ІМТ не перевищував 25 кг/м2 (верхня межа норми, табл.3.3) з формули 1:
Вн = Р2 × ІМТ = × 25 = кг
б) Якщо ΔЕд1<1 розраховуємо вагу, якої необхідно досягти, для того щоб ІМТ не був меншим 20 кг/м2 (нижня межа норми, табл.7.2) з формули 1:
Вн = Р2 × ІМТ = × 20 = кг
5. Баланс ваги: ΔВ = В – Вн = кг
6. Якщо ΔВ>1 необхідно розробити гіпокалорійну дієту
а) враховуючи, що 1 г жиру “тягне” на 7 ккал необхідно недодати організму:
ΔЕ = 7 × ΔВ× 1000 = ккал.
б) процес “спалювання” розрахований на рік, тобто на 365 днів. Звідси, добовий дефіцит калорійності буде:
ΔЕд2 = ΔЕ/365 = ккал.
в) Реальна енергетична цінність раціону повинна скласти:
Ер = Е – ΔЕд1 – ΔЕд2 = 3000 – 153 – 333 =2514 ккал.
З таблиць 3.5 – 3.9 можна провести підбір необхідних продуктів і блюд, калорійність яких в сумі за добу дорівнювала ______ ккал. Це б і становило приблизне денне гіпокалорійне меню.
Також із запропонованого меню можна виключити ряд страв, енергоцінність яких “тягне” ΔЕд1 + ΔЕд2 ккал.
Якщо ΔВ<1 необхідно розробити гіперкалорійну дієту
а) враховуючи, що 1 г жиру “тягне” на 7 ккал необхідно додати організму:
ΔЕ = 7 × ΔВ× 1000 = ккал.
б) процес збільшення ваги розрахований на 180 днів. Тому добова надбавка калорійності складе:
ΔЕд2 = ΔЕ/180 = ккал.
в) Реальна енергетична цінність раціону повинна скласти:
Ер = Е + ΔЕд1 + ΔЕд2 = ккал.
З таблиць 3.5 – 3.9 можна провести підбір необхідних продуктів і блюд, калорійність яких в сумі за добу дорівнювала б Ер _____ ккал. Це і буде приблизне денне гіперкалорійне меню. Тепер в меню можна добавити нові страви, енергоцінність яких “тягне” ΔЕд1 + ΔЕд2 ккал або збільшити в ньому об’єм страв.
Таблиця 3.4 – Остаточне меню харчування
Вид харчування |
Меню |
Енергетична цінність (ккал) |
І Сніданок |
|
|
ІІ Сніданок |
|
|
ІІІ Обід |
|
|
ІV Полуденок |
|
|
V Вечеря |
|
|
Всього |
Е≈ ккал |