Суб’єкти ринку
На ринку діють окремі суб’єкти (ринкові контрагенти) – юридичні та фізичні особи , що виступають учасниками обмінних процесів на даному ринку. Суб’єкти ринку є учасниками письмових або усних угод купівлі-продажу.
Суб’єктами аграрного ринку є:
Ррізноманітні виробники аграрної продукції, споживачі і посередники.
Згідно іншого підходу, учасників ринку можна поділити на покупців і продавців окремих товарів (прямі учасники ринку) та посередників, що не приймають участі у обмінних операціях (непрямі учасники ринку).
На аграрному ринку продавцями і покупцями є виробники сільськогосподарської продукції, закупівельні, переробні підприємства, оптові і роздрібні компанії, заклади громадського харчування, споживачі продуктів харчування. До суб’єктів ринку також відносять агентів і брокерів, державні регулюючі органи, інформаційні агентства та інші організації і фізичні особи, що забезпечують функціонуванню ринку.
Серед суб’єктів ринку є ті, від яких починається рух певного товару і ким цей процес закінчується. До таких суб’єктів відносяться первинний виробник і кінцевий споживач.
Первинний (початковий) виробник – юридична або фізична особа, яка виробляє сільськогосподарську рослинницьку або тваринницьку продукцію. В подальшому така продукція може зазнавати переробки іншими виробниками аж поки не буде спожита кінцевим споживачем.
Кінцевий споживач – особа, яка купує для задоволення власних потреб продовольчі та інші товари, виготовлені з сільськогосподарської сировини. Необхідно мати на увазі, що споживачі та посередники можуть бути як внутрішні, так і зовнішні (іноземні).
Ринок може функціонувати, якщо його учасники є вільними стосовно розпорядження результатами своєї праці і економічно відособленими. Економічна відособленість означає, що тільки сам учасник визначає яку продукцію і як виробляти, кому і де її продавати. Справді, товарами обмінюються лише повністю незалежні, автономні у прийнятті господарських рішень суб’єкти.
Досконалою вважається така будова товарних ринків, коли його учасникам забезпечуються умови конкуренції, відсутність викривлень в роботі ринку, доступність учасників ринку до ринкової інформації, чітке дотримання правил, норм і законів усіма учасниками.
Функції аграрного ринку
Для подальшого розгляду інфраструктури ринку і її функціонування, необхідно спершу з’ясувати які функції виконує ринок. У подальшому це дозволить оцінити рівень ефективності ринку за виконанням відповідних функцій. В загальному, вважається, що ринок виконує дві основні функції: маркетингу (технічна функція) і обміну ціновими сигналами.
Технічна функція або функція виведення на ринок (англ.. - technical or marketing function), тобто фізичне просування продукції від сільськогосподарського виробника до кінцевого споживача. В результаті виконання даної функції товар, як правило, проходить етапи закупівлі, зберігання, транспортування, переробки, пакування, розподілу та інші, що формує так званий “маркетинговий або ринковий ланцюг”. Маркетинговий (ринковий) ланцюг – це схема руху продукції від первинного виробника до кінцевого споживача. На аграрному ринку маркетинговий ланцюг починається з сільськогосподарського виробника. Далі продукт рухається по продуктовому ланцюгу до кінцевого споживача. Система ринку забезпечує доставку продукції кінцевому споживачу в потрібний час (зберігання), в потрібне місце (транспортування) і в потрібній формі (вид і ступінь переробки).
Під час цього руху продукту добавляється вартість. Чим далі по маркетинговому ланцюгу виробник продаватиме свою продукцію, тим вищі отримуватиме ціни за рівних інших умов. Однак отримання вищих цін не обов’язково означає максимізацію прибутку, оскільки це вимагатиме додаткових маркетингових витрат. Тому зростання ціни може бути меншим за зростання витрат для її отримання.
Метод маркетингових або ринкових ланцюгів використовують для аналізу структури ринку. Рух аграрної продукції проходить по різних маркетингових ланцюгах, для окремих підприємств - каналах збуту. З курсу маркетингу відомо, що канал збуту – сукупність осіб (юридичних і/або фізичних), які приймають на себе або надають іншому право власності на конкретний товар на його шляху руху від виробника до споживача.
Існують різні характеристики каналу збуту – довжина, ширина, інтенсивність. Аналіз обсягів і частки продукції, що проходить по маркетинговому ланцюгу і визначає його структуру – яку кількість реалізували виробники, скільки продукції надійшло безпосередньо споживачам, скільки було посередників і яку частку продукції вони закупили, скільки переробників брали участь у переробці продукції, наскільки розгалужена оптова і роздрібна торгова мережа.
В офіційних статистичних документах України виділяється 5 каналів реалізації продукції сільськогосподарськими підприємствами:
Заготівельні організації, включаючи споживчу кооперацію.
На ринку.
Населенню (через громадське харчування та оплату праці).
За бартерними угодами4.
Інші форми.
Дуже важливий у даній системі зворотній зв’язок, який здійснюється переважно у формі цінової інформації.
Обмін ціновою інформацією – функція ринку, коли він надає суб’єктам господарювання інформацію у формі цінових сигналів про необхідну суспільству (споживачам) кількість продукції, про вимоги щодо якості і асортименту продукції. Це дозволяє робити висновки про вигідність продажу певного товару, а також про доцільність використання ресурсів на його виробництво, про доставку продукції в іншу місцевість і надає дані для порівняння власних можливостей з запитами ринку. Наслідком використання такої інформації є перерозподіл виробничих ресурсів від виробництва одних видів продукції до інших і, як наслідок, врівноваження попиту, пропозиції і вирівнювання цін, тобто так зване саморегулювання ринку.
Ринок нормально функціонує, якщо обидві його функції виконуються самостійно окремими суб’єктами ринку. При вивченні дисципліни “Інфраструктура аграрного ринку” розглядаються зазначені дві функції ринку. В економічній літературі можна зустріти виділення і інших функцій ринку, але їх не можна віднести до функцій безпосередньо ринку, оскільки вони є або функцією конкуренції, або наслідком дії ринкового механізму або проявом дії інших чинників.