4. Кримінальна відповідальність за порушення податкового законодавства

За ухилення від сплати податків, інших обов'язкових платежів у значних розмірах платники відповідно до ст. 212 Кримінального ко­дексу України можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності. Відповідальність настає незалежно від способу ухилення. Об'єктом злочину є встановлений законодавством порядок оподат­кування юридичних і фізичних осіб, який забезпечує за рахунок над­ходження податків, зборів та інших обов'язкових платежів форму­вання дохідної частини державного та місцевих бюджетів, а також державних цільових фондів.

Предметом злочину є податки, збори, інші обов'язкові платежі, що входять до системи оподаткування і запроваджені у встановле­ному законом порядку. При цьому вичерпний перелік таких обов'яз­кових платежів передбачений Законом України «Про систему опо­даткування» (статті 14 і 15). Ця норма зумовлена наявністю статей 92 і 95 Конституції України.

Під значним розміром прихованих від держави податків, зборів, інших обов'язкових платежів розуміють суму платежу, яка в тисячу і більше разів перевищує встановлений чинним законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян; під великим розміром коштів — сума податків, зборів та інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують встановлений законодав­ством неоподатковуваний мінімум доходів громадян; під особливо великим розміром — суму платежу, яка в п'ять тисяч і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Суб'єктами злочину можуть бути:

1. службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форми власності;

2. особа, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи;

3. будь-яка інша особа, яка зобов'язана сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі.

На жаль, на практиці правоохоронці досить часто «широко» тлу­мачать кваліфікаційні ознаки злочину, передбаченого ст. 212 КК України. Особливу небезпеку в цьому аспекті становить занадто широке тлумачення кваліфікаційних ознак злочину, передбаченого ст. 212 КК. Зокрема, неподання податкових декларацій та розра­хунків або приховування (заниження) об'єктів оподаткування не є закінченим злочином, хоч і є ухиленням від сплати податку. Закін­ченим злочином ці дії можуть вважатися лише тоді, коли вони при­звели до ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних, великих та особливо великих розмірах. У разі коли ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів мало місце не внаслідок умислу, а внаслідок неналежного виконан­ня посадовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди державі чи громадським інтересам або охоронюваним законом правам та інте­ресам окремих фізичних чи юридичних осіб, можна говорити про можливість застосування кримінальної справи за ознаками ст. 367 КК — службова недбалість.

Слід зауважити, що на складності, які виникатимуть при застосу­ванні ст. 212 КК, неминуче накладатимуться складності самої систе­ми оподаткування, недосконалість правової бази оподаткування.

Позитивним моментом є включення ч. 4 ст. 212 КК, у якій зазна­чається, що особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частина­ми 1 та 2 цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплати­ла податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шко­ду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).