Тема 4.Бібліотека як соціальний інститут. Основні функції бібліотеки

1. Еволюція змісту терміну «бібліотека».

2. Функції бібліотеки

4.1 ХХІ століття все частіше називають ІФОРМАЦІЙНИМ, а інформація розглядається як потужний чинник розвитку соціально-економічного прогресу суспільства. Спочатку інформація була складовою будь-якого товару який продавався, оскільки інформувала про нього, а потім поступово перетворилася в самостійний товар і зараз потужно витісняє з ринку інші товари і послуги.

ЦІКАВО За даними ЮНЕСКО на початку ХІХ ст.. в світі виходило друком біля 100 наук. Журналів. У 1850 р. їх стало 1000. У 1900р. кількість перевалила за 10 тис., а тепер – за 100 тис. За останні 25 років вийшло в світ стільки, скільки за останні 500 років.

Лавиноподібне збільшення інформаційних потоків (кіно, телебачення, книговидавнича справа, інтернету) і розвиток інформаційних технологій призвів до суттєвих змін в системі комунікацій (системі передачі інформації) і створенню принципово нових установ, які задовольняють потреби в інформації. Щорічно збільшується кількість людей які займаються збиранням, зберіганням, збереженням і розповсюдженням інформації, підготовкою програмних засобів для функціонування інформації в суспільстві .

Важливе місце в системі інформаційних закладів і досі займає бібліотека. Навіть поява такого потужного середовища як Мережа Інтернет все одно не витіснила її з сфери людського використання, а тільки спонукала до подальшого розвитку і пошуку місця в системі інформаційних комунікацій.

Отже, не зважаючи на появу нових інформаційних технологій Бібліотека лишається важливим суспільним інститутом, діяльність якої спрямована на задоволення інформаційних запитів користувачів.

Термін бібліотека. Походить від грецького «bibliotheke», оскільки «бібліон» з грецької означає «книга» , а «Теке» – «сховище». Розуміння терміну «бібліотека» змінювалося відповідно до уявлень про роль і місце бібліотеки. І до сьогодні спеціалісти не прийшли до єдиного висновку про сутність даного поняття.

Значення терміну «Бібліотека» як книгосховища зберігалося майже до 30 – років ХХ ст.

Під словом «бібліотека» з розуміється і систематизоване зібрання книг та інших видів документів.

З 20-х рр. ХХ ст. і до середини ХХ ст. бібліотеку розуміли як просвітній заклад. Радянська влада визначала бібліотеку як інструмент освіти і виховання населення та формування його світогляду.

З середини ХХ ст. почало складатися уявлення про бібліотеку як установу, заклад для зберігання книг і документів. Бібліотеку почали називати культурним, просвітницьким ідеологічним закладом.

В середині 1990 рр. бібліотека стали визначати як ідеологічну, культурно-просвітню і інформаційна установу. Саме таке визначення бібліотеки є найбільш відомим і донині. У словнику «Книговедение» 1980 рр. бібліотека визначається як заклад культури який виконує виховну, освітню, інформаційну, культурно-просвітню функції.

Бібліотека може бути окремим закладом, а може існувати як сукупність бібліотек (ЦБС), може бути великою державною або просто пунктом видачі у сільській місцевості, шкільною при навчальному закладі тощо.

Відомий російський вчений Ю.М. Столяров досліджуючи діяльність бібліотеки дійшов висновку, що бібліотека представляє собою систему, яка складається з 4-х елементів: Бібліотечного фонду, контингенту читачів, бібліотечного персоналу, матеріально-технічної бази (обладнання, меблів тощо). Такий погляд отримав визнання бібл. спеціалістів. читачів, бібліотечного персоналу і матеріально-технічних засобів. За Столяровим Бібліотека це – документально-комунікаційна система сутність якої полягає у забезпеченні комунікації (зв’язку) між документом і користувачем.

Російський вчений Скворцов В.В. визначає бібліотеку як інформаційну систему, що надає суспільству сконцентровані в ній інформаційні ресурси. І.Т.д.

Всесвітня організація ЮНЕСКО трактує бібліотеку незалежно від її назви як організовану колекцію друкованих книг і періодичних видань та інших видів документів.

Новий словник «Книговедение» характеризує бібліотеку як установу, що здійснює збирання, зберігання, суспільне використання творів друку, а також інших носіїв інформації.

Отже, всі визначення бібліотеки за характеристикою її суті суттєво не відрізняються одне від одного. Всі характеризують бібліотеку як соціальний (суспільний) інститут який дає можливість людям задовольняти свої інформаційні потреби (професійні, освітні, культурні) через сукупність документів, накопичених в їх фондах, а також використовувати інформаційні ресурси інших бібліотек і установ.

Накопичуючи (копулюючи) у своїх фондах інформацію про всі досягнення людства, бібліотека забезпечує поступальний розвиток суспільства тим самим виконуючи функцію «страхового полісу» який під час техногенних катастроф і соціальних катаклізмів спроможний зберегти і сприяти відновленню виробництва, соціальних відносин.

Отже, бібліотека забезпечує стабільність суспільного життя, сприяє розвитку професійної діяльності, підвищенню кваліфікації, отриманню нової професії, вихованні дітей, розвитку своїх захоплень тощо.

Бібліотека зберігає зразки і еталони цінностей суспільства, які сформувалися на різних етапах розвитку суспільства. На базі цих ресурсів формується загальносвітова система цінностей як окремої людини, так і сучасного суспільства в цілому.

Таким чином бібліотеці властиві основні функції соціального інституту:

1. Створення можливості задовольняти членам суспільства свої потреби духовні інтереси;

2. Регулювати поведінку і дії членів суспільства в межах соціальних відносин;

3. Забезпечення стабільності у суспільному житті;