3. Взаємозв’язок бібліотекознавства з книгознавством і бібліографознавством та іншими науками.

Бібліотечна справа як галузь суспільної діяльності є предметом наукового пізнання різних наук. Історично у своєму розвитку бібліотекознавство пов’язано з книгознавством і бібліографознавством, а також із архівознавством, джерелознавством, документознавством, музеєзнавством, видавничою і книготоргівельною справою, інформатикою. Всі ці науки об’єднуються завдяки спільності об’єкта вивчення – книги або іншого носія інформації, а також читача як споживача інформації.

Бібліотекознавство тісно пов’язане з книгознавством. Книгознавство розглядається книгознавцями як комплексна наука про книгу і книжкову справу, яка розглядає в історичній, сучасній і перспективній площині процеси створення, поширення і використання творів писемності і друку в суспільстві.

Тривалий час книгознавство включало в себе бібліотекознавство і бібліографознавство. Однак з появою нових інформаційних технологій під час четвертої інформаційної революції (1970-ті рр.) бібліотекознавство та бібліографознавство почали виділятися у самостійні наукові дисципліни.

Бібліотекознавство тісно пов’язано з бібліографознавством – наукою, яка вивчає структуру і властивості бібліографічної інформації, закономірності її створення та доведення до споживача. Бібліографознавство як комплексна наука вивчає і розробляє питання історії, теорії, організації і методики бібліографічної діяльності.

У другій половині ХХ ст. посилився зв'язок бібліотекознавства з інформатикою. Інформаційно-комунікативні технології застосовуються для автоматизації бібліотечних процесів і формування інформаційних ресурсів шляхом створення електронних каталогів і баз даних, оцифрування бібліотечних фондів і створення повнотекстових електронних бібліотек.

Взаємозв’язок між бібліотечними фондами, читачами та бібліотекарями є предметом вивчення для соціогуманітарних наук, внаслідок чого виникла бібліотечна психологія і бібліотечна педагогіка, бібліотечна етика, бібліотечна статистика.

Важливим результатом взаємодії бібліотекознавства і психології стала поява такої наукової дисципліни як бібліотечна психологія, основи якої були закладені ще на початку ХХ ст. російським вченим М. Рубакіним. Важливе значення має біб. Психологія для розробки проблем керівництва читанням. Знання психології читання і сприйняття книги сприяє покращенню організації роботи з обслуговування користувачів і задоволення їх інформаційних потреб. Методи соціологічних досліджень почали активно використовуватися в бібліотечній практиці з 20-х рр.. ХХ ст. для вивчення ролі і значення книги та читання у підвищенні культурно-освітнього рівня всіх верств населення та забезпечення інформаційних потреб науковців і спеціалістів різних галузей виробництва.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення поняття « бібліотечна справа».

1. Які завдання є стратегічним для бібліотечної справи?

2. Що є предметом вивчення бібліотекознавства?

3. З якими науками пов’язано бібліотекознавство?

Тестові завдання:

Тест 1. Дайте визначення бібліотечної справи.

1. Бібліотечна справа – це наука, яка досліджує історію та процеси організації бібліотечної діяльності.

2. Бібліотечна справа – це галузь культурної діяльності?

3. Бібліотечна справа – це галузь освітньої діяльності?

4. Бібліотечна справа – це галузь культурної діяльності?

5. Бібліотечна справа – це галузь соціокультурної (інформаційної, культурної, освітньої) діяльності суспільства, що стосується всіх питань функціонування бібліотек.

6. Хто вперше дав визначення поняття «бібліотекознавство»:

М. Шретингер; М. Рубакін; Л. Хавкіна; К. Рубинський; Х.Алчевська?

Тест2 Яке з визначень бібліотекознавства є правильним?

1. Бібліотекознавство – це комплексна соціогуманітарна наука про закономірності розвитку і функціонування бібліотек, історію та зміст документальних джерел.

2. Бібліотекознавство – це наука про структуру і властивості бібліографічної інформації, закономірності її створення та доведення до споживача.

3. Бібліотекознавство – це комплексна наука про книгу і книжкову справу, яка розглядає в історичній, сучасній і перспективній площині процеси створення, поширення і використання творів писемності і друку в суспільстві.

Література:

1. Библиотековедение : общий курс: ученик. – М. .: Книжная палата, 1988.– 224 с.

2. Справочник библиотекаря / Науч. Ред.. А.Н. Ванеев, В.А. Минкина.– СпБ. : Профессия, 2004.– 448 с. – (Серия «Библиотека»).