Особливості зображення жіночих персонажів в романах Джейн Остін (на манері романів “Гордість та упередження” та “Почуття і чуттєвість”) План

Вступ

Розділ I. Джейн Остін - “перша леді” англійської літератури

1.1 Історичний та соціальний стан жінок у вікторіанській Англії;

1.2 Джейн Остін - родоначальник класичного дамського роману;

1.3 Історія створення романів Джейн Остін «Гордість та упередження» та «Почуття і чуттєвість»;

Висновки до розділу;

Розділ II. Жанрова характеристика роману Джейн Остін “Гордість та упередження”

2.1 Характеристика суспільства в романі Джейн Остін «Гордість та упередження»;

2.2 Жіночі образи в романі Джейн Остін «Гордість та упередження»;

2.3 Образ Елізабет Беннет в системі жіночих образів роману Джейн Остін «Гордість та упередження»;

Висновки до розділу;

Розділ III. Система персонажів роману Джейн Остін “Почуття і чуттєвість”

3.1 Питання назви твору. Роман Маріво «Життя Маріанни» як першоджерело «Почуття і чуттєвості»;

3.2 Образ Маріанни як втілення категорії чуттєвості. Образ Еліонор як носія раціонального начала;

3.3 Ідейне спрямування роману “Почуття та чуттєвість”;

Висновки до розділу;

Висновок

Додадки

Список використаної літератури

Вступ

Творчість Джейн Остін - унікальне явище в історії світової культури. Залишивши порівняно невелику літературну спадщину (сім романів і ряд новел), творчість Остін досі привертає увагу дослідників і читачів.

У творчості Остін ясно виділяються два періоди плідної активності, розділені досить тривалою перервою: 1795-1798, коли були створені ранні романи, і 1811-1816, дуже насичений період перших великих успіхів і поглибленої майстерності, коли були переглянуті і підготовлені до видання «Почуття і чуттєвість» та « Гордість і упередження» і написані три останні завершені романи - «Менсфілд - Парк», «Емма» та «Доводи розуму». Оскільки всі романи Джейн Остін опубліковувалися анонімно, від імені якоїсь «леді», гучного літературною славою вона, звичайно, користуватися не могла.

"Гордість та упередження", найвідоміший роман Джейн Остін, видавець відкинув, визнавши його нудним і незначним. Сучасники Остін, навіть самі прихильні, були не надто високої думки про її твори і щиро здивувалися б, якщо їм довелося б дізнатися, що їх читають і через століття. Діккенс не підозрював про існування Джейн Остін. Шарлотта Бронте висловилася про неї вельми принизливо: "Точне відтворення звичайних осіб. Жодного яскравого образу. Можливо, вона розумна, реалістична ... але великої її ніяк не назвеш". Теккерей згадує про Джейн Остін лише мимохідь.

Проте й у XIX ст. зустрічалися поціновувачі таланту Джейн Остін. Саме проникливе судження належить Вальтеру Скотту: "Засновниця сучасного роману, події якого зосереджені навколо повсякденного укладу людського життя і стану сучасного суспільства". Проте "батьком сучасного роману" Байрон, Бальзак, Стендаль, Бєлінський вважали самого Вальтера Скотта. І в XIX століття, як, втім, і в першій половині XX, нікому б в голову не прийшло піддати сумніву пріоритет Вальтера Скотта.

Кожен з романів Остін можна назвати історією морального прозріння. Джейн Остін не підводить своїх героїв, як її сучасники - романтики, до визнання піднесених, але при цьому мало реальних, утопічних ідеалів. Навпаки, близька у своїх філософсько - естетичних поглядах до просвітителів і ґрунтуючись, як вони, на критеріях досвіду, вона вимагає від них розумного осягнення моральних цінностей і посильної, психологічно можливого виправлення вад.

Як зазначає Н.Д. Крючкова у статті «Жіночий питання» в вікторіанської Англії» одним з головних елементів епохи була ідеалізація сімейного життя. Особливе значення набували дім і сім'я. Але і свободою вибору обранця мали лише досить забезпечені дівчини. Таким чином, їх обранець повинен був бути під стать їм самим в матеріальному відношенні. У свою чергу, забезпечені чоловіки також вибирали собі подібних.

Тім Долін стверджує, що для вікторіанців не було більш насущного питання, ніж проблема пошуку належної залежної соціальної ролі для жінки середнього класу й загального підтвердження її залежності спочатку від батьківської сім'ї, а потім від чоловіка.

Як вважають Н.В. Дронова та О.А. Малахова («Жінки в сім'ї в вікторіанської Англії») в англійському суспільстві XIX століття молодій дівчині з небагатої сім'ї, і тим більше що є безприданницею, не гоже було відхиляти пропозицію руки і серця будь-якого юнака, який би володів хоч яким-небудь скромним достатком, так як наступна, більш вдала пропозиція могла не прийти.

Джейн Остін є унікальною, адже її твори поєднують в собі ознаки трьох епох — Просвітництва, Романтизму та Реалізму. Вона була безжальною до надзвичайно популярних в її час готичних та сентиментальних романів, Остін критикувала їх у своїх пародійних творах. Яскравим образом та власною дивовижною мовою вона навіки закарбувала своє ім`я золотими літерами в літературі Великобританії та всього світу.

Новизна дослідження полягає у виявленні типологічних особливостей жіночого образу та факторів тиску суспільства на жінку в романах Джейн Остін «Гордість та упередження» та «Почуття і чуттєвість».

Мета роботи: проаналізувати співвідношення «жінка і соціум» з точки зору свободи вибору обранця, майбутнього вступу в шлюб. Та проаналізувати жіночі образи в романах Джейн Остін «Гордість та упередження» та «Почуття і чуттєвість».

Для досягнення поставленої мети в ході роботи були визначені наступні завдання:

1) визначити форми тиску суспільства на жінку Англії XIX століття і способи подолання стереотипів у романі Джейн Остін «Гордість та упередження» та «Почуття і чуттєвість».

2) зіставити жіночий образ , загнаний в рамки стереотипами даної епохи , з образами героїнь Джейн Остін;

3) проаналізувати долі героїнь роману з точки зору стереотипів, що нав'язувались суспільством того часу: Елізабет Беннет, Шарлот Лукас, Маріанни та Еліонор;

Об'єкт дослідження - романи Джейн Остін «Гордість та упередження» ті «Почуття і чуттєвість».

Предмет дослідження – «жінка і соціум» та проблема вибору обранця жінкою англійського суспільства XIX століття.

Таким чином, актуальність даного дослідження визначається зверненням до недостатнього вивчення творчості Джейн Остін.

У ході дослідження були використані методи історико-літературного, системного а також порівняльного аналізу.

Структура роботи. Дана робота складається з вступу, трьох частин, висновків до кожного розділу і висновку. У першій частині викладено сутність поставленої проблеми, а також позначені фактори впливу суспільства на жінку вікторіанської епохи. Друга і треті частини являють собою аналіз провідного прийому роману, іронії, як засобу створення опису суспільства. та аналіз конкретних образів роману з точки зору положень, позначених у першому розділі, і, відповідно, представлення різних типів розвитку доль героїнь в умовах, продиктованих суспільством.