Тема 7 Комплектування бібліотечного фонду.

1. Відбір – основа комплектування бібліотечного фонду.

2. Види комплектування (перспективне, поточне, ретроспективне).

7.3. Способи і джерела комплектування фондів бібліотек.

7.4. Облік нових надходжень в бібліотеці. Сумарний облік. Інвентарний облік.

7. 5 Розстановка і зберігання бібліотечного фонду. Види розстановок бібліотечного фонду.

Тема 8. Довідко-пошуковий апарат бібліотеки (дпа). Каталогізація бібліотечних фондів.

Базові терміни: «довідково-пошуковий апарат», «бібліотечні каталоги», «абетковий каталог», «систематичний каталог», «картотеки».

8. 1 Каталогізація бібліотечних фондів. Поняття про довідково-пошуковий апарат бібліотеки (ДПА). ДПА як система каталогів і картотек.

8.2 Абетковий каталог.

8.3. Систематичний каталог.

8.4. Топографічний, тематичний, предметний, хронологічний, топографічний каталоги.

8.5 Електронний каталог

8.6 Картотеки.

Необхідною умовою успішної роботи будь-якої бібліотеки є добре організований довідково-пошуковий апарат (ДБА).

ДБА – це сукупність довідкових і бібліографічних видань, бібліотечних каталогів і картотек для інформування читачів про склад фондів бібліотеки.

Обов’язковий мінімум ДБА складається із абеткового та систематичного каталогів, які формуються в традиційній картковій формі. Кожний з каталогів повністю відображає всі книги (документи) які є у фонді бібліотеки. Саме завдяки наявності добре створених каталогів може здійснюватися якісне обслуговування читачів. Будь-який бібліотекар, самий обізнаний з гарною пам’яттю не в змозі знати всі книги, що є у фонді.

Всі карткові (традиційні) каталоги складаються з масиву карток відповідного розміру, упорядкованого в певній послідовності. На кожній з карток містяться відомості про видання: автор, назва, місце і рік видання, тираж, кількість сторінок, ілюстрації, таблиці тощо. Обов’язково також вказується шифр видання і авторський знак. Ці індекси визначають місце даної книжки у фонді ( на полиці).

Всі книги (документи) класифікуються за прийнятою в бібліотеці системою класифікації. Загально прийнятими є ББК – бібліотечно-бібліографічна класифікація та УДК – універсальна десяткова класифікація.

Абетковий (АК) - охоплює весь книжковий фонд. До нього звертаються за пошуком книг, перевіряють новоприбулу літературу, дублетність (повторюваність) видань. Картки в АК розташовуються в абетковому порядку імен та прізвищ індивідуальних авторів або заголовків (назв) творів друку. Ведення каталогів здійснюється за дотриманням державних стандартів, правил бібліографічного опису, інструкцій з опису документів.

На картці КА ставлять повний індекс (шифр) за таблицями класифікації та авторський знак за таблицями Хавкіної.

АК виконує інформаційну і пошукову функції.

Для організації АК використовують друковані, писані від руки або отримані електронним способом картки. Включення карток до каталогу відбувається регулярно після отримання бібліотекою чергової партії книжок. Кожні 40-60 карток відокремлюють спеціальними каталожними роздільниками – центральними, ліво- і право- сторонніми., які чергуються між собою. На цих роздільниках зазначаються літери абетки у абетковій послідовності, а за ними в абетковому порядку розташовуються картки з бібліографічними описами книг. Твори одного автора збираються в АК за спеціальним роздільником (О.С. Пушкін). Спочатку ставлять повне зібрання творів, потім вибрані твори і т.д. , а потім за алфавітом назв.

В бібліотеці ведеться ГАК _ службовий і читаці кий АК. АК є обов’язковим каталогом.

Систематичний каталог розкриває зміст фонду за галузями знань і інформує про те, яка література з певної галузі, того чи іншого питання є бібліотеці. СК- це каталог, у якому картки з бібліографічними записами розташовуються за галузями знань у відповідності з певною системою класифікації, прийнятій в бібліотеці.

Кожна галузь відокремлюється окремим роздільником, де вказується її індекс, і назва галузі. Кожна галузь в свою чергу поділяється відповідно з таблицями класифікації на підгалузі і т. д. В межах галузі, підгалузі картки розставляються або в алфавіті або за зворотною хронологією.

На кожній картці у верхньому лівому кутку вказують індекс (шифр) книжки і авторський знак.

У нижньому правому кутку ставиться індекс відділу, де стоїть книга на полиці.

Каталожний індекс – індекс в СК, Поличний – вказує місце на полиці, Повний індекс відображає всі відділи каталогу, де відображується книга. Основна картка СК вказує перший індекс книги, допоміжна – вказує інший розділ, де може відображуватися книга за змістом.

Всі ящики каталогу нумеруються. До СК як правило розробляють алфавітно-предметний покажчик ( АПП), у якому у алфавіті розставляються картки з назвами галузей, понять, термінів СК і їх шифрами.

Предметний каталог у якому картки розставляються в алфавіті предметних рубрик. ПК є гарним для пошуку літератури з будь-якого предмету.

Краєзнавчий – систематичний як правило відображає літературу про якусь територію або місто. Ці каталоги широко відображають видання з історії, культури, освіти, тощо даної території.

Топографічний каталог – розкриває зміст книжкового фонду окремого підрозділу бібліотеки. В ТК картки розташовуються як правило за зростаючими інвентарними номерами. ТК дозволяє проводити переоблік фондів структурних підрозділів бібліотеки і відображає масив їх документів.

В

43