
- •Тема 1. Предмет, методи і функції політичної науки
- •Політика як суспільне явище.
- •Наука про політику.
- •Методи і функції політології.
- •Тема 2. Політико-правова думка Стародавнього світу, періоду Середньовіччя і Відродження
- •В історії політичної думки прийнято виділяти наступні етапи:
- •Політико-правові ідеї Стародавнього Сходу
- •Особливості розвитку Західної Європи періоду Середньовіччя.
- •Особливості розвитку Візантійської імперії періоду Середньовіччя.
- •Особливості періоду Відродження
- •Тема 3. Сучасні політичні течії.
- •Причини виникнення лібералізму
- •Етапи розвитку лібералізму
- •Ідеї сучасного (соціального) лібералізму
- •Поширення лібералізму
- •Причини виникнення консерватизму
- •Основні ідеї консерватизму
- •Історичний розвиток консерватизму
- •Основні ідеї сучасного консерватизму
- •Поширення консерватизму
- •Ознаки екстремізму:
- •Різновиди екстремізму
- •Політична доктрина марксизму
- •Концепція більшовизму
- •Соціал-демократична концепція
- •Основні ідеї соціал-демократії
- •Поширення соціал-демократії в сучасному світі
- •Тема 7: з історії української політичної думки
- •Тема 5. Політична система суспільства, політична влада і держава
- •Підходи щодо природи влади
- •Типологія підстав і ресурсів влади
- •Умовою функціонування влади є
- •Засоби легітимізації влади
- •Форми влади
- •Ознаки політичної системи суспільства
- •Структура політичної системи суспільства
- •Типологія політичних систем
- •Функції політичної системи суспільства
- •Тема 6. Політичний процес та духовні компоненти політики.
- •Тема 7. Соціально-політична структура суспільства
- •Тема 8. Політична еліта та лідерство
- •Тема 9. Етнонаціональні та міжнародні відносини
- •Особливості національних відносин
- •Види політичної поведінки етногруп, які відстоюють власні інтереси
- •Структурні елементи національних відносин
- •Інтернаціоналізм:
Тема 8. Політична еліта та лідерство
План
Розвиток ідей та політичних концепцій елітарності. Сутність та структура політичної еліти.
Шляхи формування національної політичної еліти. (СРС)
Політичний лідер: сутність і типологія.
Розвиток ідей та політичних концепцій елітарності. Сутність та структура політичної еліти.
Еліта - (від франц. еlite – вибрані, кращі) – вищі соціальні групи в системі суспільної ієрархії
Політична еліта - суспільна верства, що здійснює владу, забезпечує збереження та відтворення політичних цінностей і політичної системи загалом, користується певними перевагами свого суспільного становища
Основні напрямки обгрунтування елітарності
ірраціональний;
біологічний;
психологічний;
функціональний;
технократичний.
Концепції елітарності ХХ ст.
Елітаристська модель – існують особливі відособлені еліти, що мають абсолютний вплив на усе суспільство:
- В. Парето – універсальним законом історії є циркуляція еліт “левів” та “лисів”, яка забезпечує рівновагу соціальної системи;
- Р.Міхельс – навіть в самих демократичних організаціях обов’язково виникають олігархічні тенденції (“залізний закон олігархії”).
Поліархічна, демократична модель – у суспільстві існує велика кількість еліт, взаємопов’язаних і конкуруючих між собою (Р. Даль, Р. Арон).
Структура політичної еліти
За метою діяльності:
- Правляча політична еліта;
- Опозиція;
- Контреліта – опозиція, що прагне змінити напрям суспільного розвитку, репрезентуючи інші суспільні верстви, іншу ідеологію, ніж правляча еліта.
За об’ємом владних функцій:
вища;
середня;
нижча.
За виконуваними функціями:
правляча;
адміністративна;
господарська;
дипломатична;
комунікативна;
ідеологічна.
Основні типи політичних еліт
За способом формування: відкриті, закриті;
За способом отримання та збереження влади: легітимні, нелегітимні;
За ідеологією: ліберальні, консервативні, націоналістичні, соціалістичні.
Гарантії проти деградації політичної еліти
розподіл влад;
“прозорість” діяльності;
політичний плюралізм;
відкритість для соціальної мобільності;
чітке дотримання правил та процедур політичного процесу.
3.Політичний лідер: сутність і типологія.
Політичний лідер (від анг. leader – ведучий) особа, що займає перші позиції в політичних структурах
Концепції політичного лідерства
теорія рис” (Е. Богардус) – феномен лідерства пояснюється видатними якостями особи;
ситуаційна теорія (Ф. Фідлер) – ситуація “породжує” лідера;
теорія прихильників (У. Берк) – лідер лише інструмент соціальної групи, організації.
Системи рекрутування лідерів
1. Антрепренерська система
відкрита;
висока конкурентність, відкрите суперництво;
відбір із представників будь-яких суспільних груп;
важливі особисті якості.
2. Система гільдій
закрита;
приховане суперництво;
відбір лише з представників політичної еліти;
залежність від посади.
Типологія політичних лідерів
За способом легітимізації влади (М. Вебер) : традиційний, раціонально-легальний, харизматичний;
За ставленням до змін у суспільстві: революціонер, реформатор, консерватор;
За стилем управління: авторитарний, демократичний;
За моделлю поведінки: лідер-агітатор, лідер-організатор, лідер-теоретик;
За суспільною вагою: регіональний, національний, міжнародний.
Функції політичних лідерів
Діагностична – “діагноз” ситуації з погляду своєї позиції чи намічених дій;
Директивна – визначення напряму дій в інтересах групи, що розв’язуватиме проблемну ситуацію;
Мобілізуюча – забезпечення підтримки своїх рішень.