Тема 8. Політична еліта та лідерство

План

Розвиток ідей та політичних концепцій елітарності. Сутність та структура політичної еліти.

Шляхи формування національної політичної еліти. (СРС)

Політичний лідер: сутність і типологія.

1. Розвиток ідей та політичних концепцій елітарності. Сутність та структура політичної еліти.

Еліта - (від франц. еlite – вибрані, кращі) – вищі соціальні групи в системі суспільної ієрархії

Політична еліта - суспільна верства, що здійснює владу, забезпечує збереження та відтворення політичних цінностей і політичної системи загалом, користується певними перевагами свого суспільного становища

Основні напрямки обгрунтування елітарності

• ірраціональний;

• біологічний;

• психологічний;

• функціональний;

• технократичний.

Концепції елітарності ХХ ст.

• Елітаристська модель – існують особливі відособлені еліти, що мають абсолютний вплив на усе суспільство:

- В. Парето – універсальним законом історії є циркуляція еліт “левів” та “лисів”, яка забезпечує рівновагу соціальної системи;

- Р.Міхельс – навіть в самих демократичних організаціях обов’язково виникають олігархічні тенденції (“залізний закон олігархії”).

• Поліархічна, демократична модель – у суспільстві існує велика кількість еліт, взаємопов’язаних і конкуруючих між собою (Р. Даль, Р. Арон).

Структура політичної еліти

• За метою діяльності:

- Правляча політична еліта;

- Опозиція;

- Контреліта – опозиція, що прагне змінити напрям суспільного розвитку, репрезентуючи інші суспільні верстви, іншу ідеологію, ніж правляча еліта.

• За об’ємом владних функцій:

• вища;

• середня;

• нижча.

• За виконуваними функціями:

• правляча;

• адміністративна;

• господарська;

• дипломатична;

• комунікативна;

• ідеологічна.

Основні типи політичних еліт

• За способом формування: відкриті, закриті;

• За способом отримання та збереження влади: легітимні, нелегітимні;

• За ідеологією: ліберальні, консервативні, націоналістичні, соціалістичні.

Гарантії проти деградації політичної еліти

• розподіл влад;

• “прозорість” діяльності;

• політичний плюралізм;

• відкритість для соціальної мобільності;

• чітке дотримання правил та процедур політичного процесу.

3.Політичний лідер: сутність і типологія.

Політичний лідер (від анг. leader – ведучий) особа, що займає перші позиції в політичних структурах

Концепції політичного лідерства

• теорія рис” (Е. Богардус) – феномен лідерства пояснюється видатними якостями особи;

• ситуаційна теорія (Ф. Фідлер) – ситуація “породжує” лідера;

• теорія прихильників (У. Берк) – лідер лише інструмент соціальної групи, організації.

Системи рекрутування лідерів

1. Антрепренерська система

• відкрита;

• висока конкурентність, відкрите суперництво;

• відбір із представників будь-яких суспільних груп;

• важливі особисті якості.

2. Система гільдій

• закрита;

• приховане суперництво;

• відбір лише з представників політичної еліти;

• залежність від посади.

Типологія політичних лідерів

• За способом легітимізації влади (М. Вебер) : традиційний, раціонально-легальний, харизматичний;

• За ставленням до змін у суспільстві: революціонер, реформатор, консерватор;

• За стилем управління: авторитарний, демократичний;

• За моделлю поведінки: лідер-агітатор, лідер-організатор, лідер-теоретик;

• За суспільною вагою: регіональний, національний, міжнародний.

Функції політичних лідерів

• Діагностична – “діагноз” ситуації з погляду своєї позиції чи намічених дій;

• Директивна – визначення напряму дій в інтересах групи, що розв’язуватиме проблемну ситуацію;

• Мобілізуюча – забезпечення підтримки своїх рішень.