Практичні завдання.

1. Виберіть собі партнера, з'ясуйте, хто з вас буде клієнтом, а хто психологом - консультантом. Відпрацюйте процедуру використання технік гештальттерапії.

2. Запишіть отриману від клієнта інформацію за проведеними техніками «Діалог із частинами власної особистості», «Незакінчена справа», «Проективна гра», «Вправа на уяву з використанням процесу проекції». Поміняйтеся ролями, нехай той, хто був консультантом, тепер буде клієнтом.

3. Узагальнюючи матеріал практичного заняття зробіть висновок.

Теоретичні основи

1. Діалог із частинами власної особистості - агресивним і пасивним, «нападаючої» і «той, що захищається». Це може бути діалог із власним почуттям, наприклад зі страхом, частинами або органами власного тіла, з уявленою значимою для клієнта людиною. Напроти стільця, на якому сидить клієнт («гарячий стілець») розташовується порожній стілець, на який саджають уявлюваного співрозмовника. Клієнт по черзі міняє стільці, програючи діалог, намагаючись максимально ототожнити себе з різними частинами своєї особистості.

2. Незакінчена справа. Найчастіше в якості незакінчених, незавершених справ розглядаються скарги й претензії до оточуючих, які виникають у нас, коли які-небудь наші почуття або потреби були защемлені, але наше виховання не дозволяє нам адекватно відреагувати на емоції, що нагромадилися. Клієнтові пропонують за допомогою «порожнього стільця» висловити свої претензії, почуття, образи уявлюваному співрозмовникові.

3. Проективна гра. Коли клієнт заявляє, що інша людина має якесь почуття або рису характеру, його просять перевірити, чи не є це його проекцією. Йому пропонують розіграти проекцію, тобто примірити на самого себе це почуття або рису. Наприклад, якщо клієнт говорить: «Я зазнаю до цієї людини жалість», його просять розіграти роль людини, що викликає жалість, підходячи до різним людям, і вступаючи з ними у взаємодію.

4. Вправа на уяву з використанням процесу проекції - гра «Старий занедбаний магазин». Клієнтові пропонують закрити очі, розслабитися, потім представити, що пізно вночі він проходить по маленькій вуличці повз старий занедбаного магазина, і описати предмет, виявлений за вікном. Далі йому пропонують уявити себе цим предметом і від першої особи описати свої почуття, відповістити на запитання, чому він залишений у магазині, на що схоже його існування як цей предмет.

Література:

1. Елизаров А. Н. Основы индивидуального и семейного психологического консультирования: Учебное пособие. - М.: «Ось-89», 2003. - 336 с.