Реферат

Після Чорнобильської катастрофи населення Києва зазнало впливу як підвищеного радіаційного фону, так і часткової контамінації радіонуклідами р. Дніпро, яка є основним джерелом водопостачання міста. В зв’язку з цим у місті було розвинену широку мережу бюветів. Контроль за якістю різних джерел питної води у м. Києві в таких обставинах набуває особливо значення.

В даній роботі вперше проведено вивчення контамінації мікроскопічними грибами зразків питної води з Дніпровської станції водопідготовки та артеріанських свердловин м. Києва. Встановлено, що у всіх досліджуваних зразках води присутні мікроміцети.

КУО в досліджених зразках води з ДВС коливалось в межах від 2 до 5 КУО на 100мл, а в зразках з АС – від 1 до 4. Найвища контамінація виявлена у зразках води з ДВС до очистки (5 КУО на 100мл). Рівень контамінації мікроскопічними грибами зразків води з АС залежав від місця розташування бювету, і не залежав від горизонту, з якого подавалась вода.

З досліджуваних зразків води були виділені чисті культури грибів з них 40% належали до роду Aspergillus, 40% до роду Penicillium. Серед представників роду Aspergillus виявлені види A. flavus, A. fumigatus, A. versicolor, i A. niger які є потенційними збудниками ряду захворювань. Серед представників роду Penicillium виявлені види P. chrysogenum, P. funiculosum, P. hirsutum, представники цих видів є небезпечними алергенами.

Отримані дані свідчать про можливу небезпеку, пов’язану з використанням такої води без попередньої обробки, особливо в медичних закладах, де, здебільшого, знаходяться люди з послабленою імунною системою, відкритими ранами тощо. Виходячи з цього, отримані результати можуть бути підставою для подальшого вивчення ступеня забрудненості води і вирішення питання про введення в відповідні санітарні норми положення про контроль якості води показника – мікологічної контамінації патогенними і умовно патогенними грибами.

Перелік скорочень

КУО – Колоній утворююча одиниця

ДВС – Дніпровська станція водопідготовки

АС – Артезіанська скважина

ІЗВ – Індекс забрудненості води

ІЗА – Індекс забрудненості атмосфери

БПК₅ – Біологічна потреба кисню

ГДК – Гранично допустима концентрація

СПАВ – Синтетичні поверхнево-активні речовини

БПК₂₀ - Біологічна потреба кисню

ХПК – Хімічна потреба кисню

ЛКП - лактоз опозитивні кишкові палички

ЗМІСТ

ВСТУП 5

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

РОЗДІЛ 1 Екологічні проблеми природних вод 7

РОЗДІЛ 2 Артезіанське водопостачання 21

РОЗДІЛ 3 Мікроміцети в системі водопостачання 28

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

РОЗДІЛ 4 Об’єкти, матеріали і методи 32

РОЗДІЛ 5 Результати та їх обговорення 33

5.1. Вивчення контамінації в зразках води взятих з ДВС 33

5.2. Вивчення контамінації в зразках води взятих з АС 39

5.3. Виділення чистих культур грибів та їх ідентифікація 46

ВИСНОВКИ 55

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 56

ВСТУП

Формування основ стійкого розвитку держави потребує визначення головних напрямків збалансованої природоохоронної політики та раціонального природокористування.

Питна вода завжди вважалася резервуаром розповсюдження ряду збудників небезпечних захворювань. Кількість таких захворювань, які передаються водним шляхом, катастрофічно збільшуються. Згідно даних ВОЗ, від хвороб, пов’язаних із питною водою, страждають щороку біля 2-х млрд. осіб, причому більше, чим 3,5 млн. з них помирає, 90% випадків приходиться на долю дітей у віці 5-ти років. В зв’язку з цим якість питної води розглядається як складова національної безпеки у галузі охорони здоров’я, що відображається в законах про дотримання певних стандартів якості питної води, які є в багатьох країнах.

Проблема водопостачання не лише мегаполісів, але й невеликих населених пунктів стає все актуальнішою не лише тому, що вичерпуються запаси води в надрах земної кулі, зникають природні водойми, змінюються гідрологічний режим всього геоценозу, що створює значний дефіцит, але й у зв’язку із погіршенням санітарного стану води, яка надходить через відповідні системи до промислових об’єктів, а також призначена для безпосереднього вжитку в якості питної. Згідно статистиці, потреби водопостачання збільшуються щорічно на 4% і подвоюються кожні 20 років.

Протягом багатьох років санітарна якість питної води базувалася на показниках кількості колі-бактерій, деяких патогенних бактеріальних збудників, вірусів та найпростіших, але наявність міцеліальних грибів до уваги не приймалося.

Починаючи з кінця 20 сторіччя все частіше з’являються публікації з тривожними висновками про збільшення репродуктивних структурних грибів, які відносяться до групи патогенних.

Саме в цьому й полягає причина неможливості забезпечити кондиційні якості питної води згідно санітарного критерію існуючих технологій водопідготовки.

Якість питної води по мікробіологічним показникам характеризується зазвичай наявністю у ній бактерій [1]. Однак у останні десятиліття у багатьох країнах світу проводиться вивчення у питній воді кількості міцеліальних грибів, їх видового складу, хоча по цьому питанню інформація дуже обмежена [2,3]. Людина в середньому випиває біля 2 л води на день, а виходячи з того, що після Чорнобильської аварії у мешканців Києва дуже знизився імунний статус, то вживання навіть невеликої кількості умовно патогенних грибів, які можуть знаходитися в воді, можуть потенційно бути дуже шкідливими для здоров’я.

Тому велике значення набуває контроль за рівнем мікробної контамінації як у воді з Дніпровської станції водопідготовки.

Для Києва, питання контролю якості питної води, має особливе значення у зв’язку з суттєвим радіонуклідним забрудненням води у р. Дніпро після аварії на ЧАЕС. В зв’язку з цим. з одного боку, виникла нагальна потреба використання альтернативного водопостачання – води з артезіанських свердловин, яка є вільною від радіонуклідів, з іншого боку необхідно більш детальне вивчення її можливої мікробіологічної контамінації.

Задачею даного дослідження було вивчення контамінації питної води мікроскопічними грибами, величину якої можна характеризувати за кількістю КУО міцеліальних грибів та їх видовим складом у зразках питної води з артезіанських свердловин різного типу та води різного ступеня очищення з Дніпровської станції водопостачання.