Експерементальна частина розділ 4 Матеріали і методи досліджень
Об’єктом дослідження були зразки води, взяті з різних джерел, характеристика яких наведена в табл.
Відбір проб відбувався в наступних точках:
Насосна станція Оболонь1
1. Свердловина 192 - сеноманський горизонт
2. Свердловина 193 - юрський горизонт
3. Свердловина 217 - юрський горизонт
4. Свердловина 218 - сеноманський горизонт
З 192 і 193 свердловин вода подається в водопровідну мережу (попередньо хлорується).
З 217 і 218 вода подається в бювет.
Троєщинська насосна станція
1. Свердловина 318 - сеноманський горизонт
2. Свердловина 319 - юрський горизонт
3. свердловина 359 - юрський горизонт
4. свердловина 358 - сеноманський горизонт
318 і 319 подають воду в бювет, 358 і 359 в водопровід.
До сеноманського горизонту відносяться свердловини глибиною 100-180 метрів, до юрського горизонту відносяться свердловини глибиною 200-350 метрів.
Відбір зразків проводили у стерильних умовах. Концентрацію зразків проводили за допомогою методу міліпорового фільтрування з використанням міліпорових фільтрів діаметром 45мкм фірми “Sigma” [21]
Посів
зразків проводили на агаризовані поживні
середовища - сусло-агар, картопельно-глюкозний
агар та середовище Чапека-Докса.
Середовище Чапека-Докса має наступний
склад:
- 2,
- 1,
- 0,5,
- 0,5,
- 0,01, сахароза – 0,1,
дист.
– 1л. Культивування проводили при
температурі 260С
у термостаті протягом 10-14 діб. Всі досліди
проведені у трьох повторностях.
Виділяли гриби загальноприйнятими методами [18, 19 20]. При ідентифікації користувались відповідними визначниками [22].
Розділ 5 Результати та їх обговорення
На сьогодні при проведені мікробіологічного контролю якості питної води в Україні враховується тільки рівень бактеріального забруднення. Ступіні, котрого визначають по загальній кількості бактерій в 1 см3 води і за величиною Колі-індексу, котрий показує кількість індикаторних бактерій групи кишкової палички в 1 л води. Колі-тітр – об’єм води, в котрому міститься одна кишкова паличка, повинна складати не менше 300. Згідно до СанПіН 2.1.4.1074-01 загальна кількість бактерій в 1 см3 нерозбавленої води повинна бути не більше 50, а колі-індекс – не більше 3. [1]
Але нажаль у даному контролі якості відсутній такий параметр як: наявність у питній воді мікроскопічних грибів. Це і є предметом особливого занепокоєння, оскільки в інших країнах таких як Чехія, Греція, США були проведені дослідження по виявленню у питній воді цих країн присутності мікроскопічних грибів. Дослідження показали наявність деякої кількості потенційно небезпечних для здоров’я мікроскопічних грибів.
5.1. Вивчення контамінації в зразках води взятих з двс
Тому нас зацікавило дане питання. Були проведені дослідження різних джерел питної води м. Києва на наявність мікроорганізмів, а зокрема мікроскопічних грибів. Нами були досліджені проби води ДВС, котрі пройшли різні етапи очистки.
Відбір проб здійснювався в трьох точках:
1) перший підйом - вода з Дніпра, яка пройшла крізь крупну решітку, ніякій додатковій обробці ще не піддана.
2) Пісчаний фільтр - вода, яка пройшла відстоювання і Пісчаний фільтр.
3) 2 водовід (резервуар чистої води) - вода, яка пройшла всі етапи очистки і потрапляє в водовід. Місця відбору проб вказані на технологічній схемі.
Блок швидких фільтрів на Дніпровській водопровідній станції
В зразках води було визначено кількість мікроорганізмів, отримані дані наведені в табл.5.1.1
Таблиця 5.1.1. Кількість КУО мікроміцетів та бактерій у воді