Практичні завдання.

1. Відпрацюйте навички корекції установок клієнта на прикладі конкретної ситуації.

2. Виберіть собі партнера, з'ясуйте, хто з вас буде клієнтом, а хто психологом – консультантом.

3. Запішить та проаналізуйте ті засоби та прийоми, які були використані у роботі з клієнтом.

4. Зробить висновок. Поміняйтеся ролями. Теоретичні основи

Завдання психолога-консультанта буде виконана, якщо у свідомості клієнта позначиться наступний ланцюжок подій:

а) почуття або переживання клієнта, довгостроково існуюче або періодично виникаюче у зв'язку з логікою розвитку стосунків, що штовхає його на те, щоб домагатися досягнення своїх цілей і задоволення своїх потреб (у любові, владі, розумінні, відчутті цінності життя й т.д.);

б) неадекватні способи, що обираються для реалізації власних цілей, що призводять до ускладнень у взаєминах;

в) негативна реакція партнера, часто посилююча проблеми клієнта.

Для того, щоб успішно вистроювати у свідомості клієнта ланцюжок подій, психолог-консультант може використовувати різні засоби, прийоми.

Практичні рекомендації.

1. Акцентування протиріч розповіді клієнта, тобто підкреслення їх з метою зробити їх помітними, усвідомлюваними, аналізованими.

2. Постановка клієнта в рефлексивну позицію, тобто пропозиція клієнтові подивитися на те, що трапляється очима інших учасників ситуації й оцінити з їхньої позиції власну поведінку.

3. Відкрита конфронтація з клієнтом і його деструктивними діями, якщо ніщо інше не в силах пробити його численні психологічні захисти, а його поведінка завдає шкоди оточуючим.

4. Поміщення клієнта в таку ситуацію, що допомогла б йому отримати новий значимий досвід, що покликан змінити його деструктивні поведінкові установки. Домашнє завдання, що дозволило б клієнтові усвідомити деструктивність своїх дій.

5. Переказ клієнтові основних реалій його розповіді, часті резюме (повторення в стислому виді основних фактів, що фігурують у розповіді клієнта, і почуттів, з ними зв'язаних). Ціль - створити умови для того, щоб клієнт сам замислився над своєю ситуацією, поринув у неї глибше й зміг сам зробити необхідні висновки.

При перефразовуванні треба пам'ятати три прості правила:

• Перефразовується основна думка клієнта.

• Не можна спотворювати або заміняти зміст твердження клієнта, а також додавати що-небудь від себе.

• Треба уникати дослівного повторення висловлення клієнта, бажано думки клієнта виражати своїми словами.

Перифразування можна починати словами:

«Отже,...»,

«Ви сказали...»,

« чи Правильно я вас зрозумів, ви сказали...».

Узагальнення можна починати з наступних слів:

«Отже, якщо узагальнити й у короткій формі виразити те, що ви сказали, то чи можна це зробити так...?»

«Якщо підбити короткий підсумок сказаному, то чи можна це передати так...?»

«Якщо я вас правильно зрозумів, то зміст сказаного вами зводиться до наступного... Чи не так це?»

6. Аналіз емоційного підґрунтя що відбувається, інтерпретація й обговорення реалій емоційного життя клієнта.

Обов'язково звертати увагу на почуття, коли вони:

• викликають проблеми в консультуванні: (страх, тривога, злість, ворожість).

• можуть підтримати клієнта, допомогти йому.

• Техніка «прояснення» допомагає відстежити амбівалентність почуттів і стосунків, особливості використовуваних захисних механізмів, мислення й т.д. Питання при проясненні почуттів клієнта:

• "Що Ви почуваєте, коли розповідаєте мені?"

• "Що почували тоді, коли все це відбулося з Вами?".

7. Саморозкриття психолога-консультанта, що припускає повідомлення клієнтові про свої почуття із приводу його труднощів, розповідь про свый власний або відомий й особистісно значимий досвід подолання подібних проблем.

Література:

Елизаров А. Н. Основы индивидуального и семейного психологического кон­сультирования: Учебное пособие. - М.: «Ось-89», 2003. - 336 с.

Практичне заняття 5. Надання впливу. Корекція поведінки клієнта.

Ціль: навчитися визначати реєстр рішень з клієнтом.