Тема 5. Зміст та складові науково-дослідного процесу Питання для обговорення

1. Схема та стадії науково-дослідного процесу.

1. Суть та складові планування наукової діяльності.

2. Організація науково-дослідних робіт.

Навчальні завдання

1. Опрацювати лекційний матеріал.

2. Підготуватися до бесіди на тему: “Програма та плани наукового дослідження“.

3. Розробити попередній план, план-проспект наукового дослідження.

4. Підготувати та узгодити з керівником наукової роботи календарний план роботи.

Методичні вказівки до виконання практичних завдань

Процес наукового дослідження можна поділити на п'ять послідовних стадій:

1) початкова стадія: визначення напряму дослідження; вибір наукового керівника; визначення наукової проблеми, в межах якої проводитиметься дослідження; складання програми дослідження;

2) дослідницька: пошук інформації, вивчення предмету проблемної сфери, з'ясування стану дослідженості предмету, обмеження предметної області дослідження, вибір об'єкта дослідження, формулювання теми дослідження, обґрунтування ї актуальності, постановка мети і визначення завдань дослідження формулювання гіпотези орієнтовно на кінцевий результат, вибір методів дослідження, розробка методики дослідження, складання попереднього плану, групування і систематизація матеріалів, перевірка гіпотези, формулювання попередніх висновків, їх апробація та уточнення, перевірка методологічної витриманості роботи, коригування плану, обґрунтування новизни і достовірності результатів дослідження, корисності висновків і практичних рекомендацій;

3) апробація результатів дослідження: обговорення методики і результатів дослідження, виступи на семінарах і конференціях, публікація статей, спроби застосувати отримані результати в практиці;

4) оформлення результатів дослідження: оформлення бібліографічного апарату, літературна обробка тексту, остаточне оформлення роботи;

5) завершальний етап (захист).

Враховуючи це студент складає попередній або план- проспект наукового дослідження.

Правильно побудований план роботи важливою передумовою успішного дослідження, що допомагає організувати роботу над темою, систематизувати матеріал, забезпечити послідовність його викладення. План наукового дослідження повинен розкрити найважливіші сторони змісту роботи. Структура роботи повинна бути простою, прозорою, забезпечувати пропорції між окремими її частинами, що полегшує написання роботи, групування зібраних матеріалів. На основі опрацьованого таким чином плану зібраний матеріал поділяють на окремі розділи та підрозділи (параграфи).

При розробці плану потрібно дотримуватися таких принципів логічного розміщення матеріалу: повнота – передбачення в роботі всіх важливих та уникнення зайвих елементів; підпорядкованість – кожна частина роботи повинна випливати з теми та мети, а також загальної концепції вирішення поставлених завдань: кожна наступна частина роботи повинна бути продовженням попередньої частини й одночасно основою наступної; цілісності – окреме питання не можна розглядати декілька разів у різних місцях роботи.

Попередній план роботи складають на початку будь-якого дослідження. Він має довільну форму. Такий план дозволяє "ескізно" подати проблему, що досліджується, в різних варіантах. У ньому необхідно визначити тип, характер і послідовність викладення матеріалу; узагальнено зазначити основні розділи дослідження і детально викласти матеріали розділів, які є зрозумілими і відомими вже на початку роботи.

Попередній план дослідник складає після того, як він добре оволодів темою, уточнив її теоретичні передумови, ознайомився з основами питання, вивчив літературу і проблеми практики.

План-проспект є реферативним викладенням розміщених в логічному порядку питань, за якими надалі буде систематизуватися весь зібраний матеріал. Доцільність складання плану-проспекту визначається тим, що шляхом систематичного включення до такого плану новіших даних, його можна довести до кінцевої схеми наукової роботи.

Зміст розділів може містити: критичний аналіз зібраного матеріалу; розгляд окремих питань на основі опрацьованого матеріалу та результатів власних досліджень автора; порівняння результатів власних досліджень з поглядами на те чи інше питання, що висловлювались іншими дослідниками до цього часу, а також критику цих поглядів; оцінку зібраних матеріалів та результатів власних досліджень.

Послідовність викладення в плані частин, які складають структуру роботи, не повинні співпадати з послідовністю їх опрацювання. Найчастіше послідовність написання такою: спочатку основної частини праці, а вже потім написання вступу та висновків до неї. Така послідовність пояснюється тим, що вже в ході опрацювання теми дослідник може виявити нову проблему, яка вимагає повторного дослідження та обговорення і яку слід враховувати у вступі.