Загальна кількість уніфікованих деталей у виробах

Виріб	Загальна кількість вузлів і деталей, штук	Кількість уніфікованих вузлів і деталей, штук
А	195	170
Б	180	142
В	178	150

1.7. Транспортабельність виробів.

Транспортування виробів А матиме потребу в виготовленні спеціальних і тому дещо дорожчих контейнерів, що призведе до підвищення валових витрат на виробництво (собівартості продукції) на 0,6%. Для здійснення транспортування виробу Б можуть використовуватися звичайні пакувальні матеріали. Що до виробів В, то додаткові витрати на пакування і транспортування його становитимуть 0,3% собівартості продукції.

1.8. Структура та організація виробництва.

Організація та освоєння випуску виробів А потребують деякого перепланування робочих місць, зумовленого зміною руху потоків вузлів і деталей. Необхідні певні зміни у чисельності ВТК підприємства у зв’язку з ускладненням процесу контролю якості виробів Б. Виготовлення виробів В може забезпечуватися за умови збереження існуючої організації виробництва.

2. Фактори величини і стабільності попиту на вироби

2.1. Широта попиту на нову продукцію.

Як свідчать результати маркетингового дослідження існує стабільний ринок збуту виробу А в межах України через відсутність більш досконалих виробів цього типу. Вироби Б продаються на внутрішньому ринку, але не виключена можливість поставок цієї продукції на експорт за умови сприятливої ситуації на зовнішньому ринку. Збут продукції В здійснюється повністю на вітчизняному ринку.

2.2. Можливість створення різновидів виробів.

Такої можливості немає стосовно виробу А. Проте є можливість на базі виробу Б розробити серію однотипних приладів, а щодо виробу В необхідне подальше дослідження, щоб виявити таку можливість.

3. Комерційні переваги

Очікується достатня прибутковість виробів А і В. Технічний рівень виробу Б дозволяє його сертифікувати і завдяки цьому одержати додатковий прибуток за рахунок надвишки до продажної ціни.

4. Рекламні витрати

Як показали розрахунки, витрати на рекламу виробу А не потрібні, а по виробам Б і В становитимуть приблизно 98 та 73 тисячі гривень щорічно впродовж перших трьох років їх виробництва.

Методичні вказівки

На основі зіставлення техніко-економічних альтернативних зразків нових електронно-вимірювальних приладів, а також кількісного та якісного аналізу окремих виробничих та інших факторів обгрунтувати сприйнятливість виробництва продукції в АТ з урахуванням його підприємницьких інтересів.

Практичне заняття

Аудиторні заняття – 2 години

Тема 6. Управління інноваційними можливостями організації

Мета: Ознайомлення з методикою вибору та обгрунтування нових виробничих технологій. Провести економічну оцінку можливих засобів оволодіння прогресивною технологією виготовлення виробу.

Методичні рекомендації щодо розв’язання

та аналізу практичних завдань

Для аналітичної оцінки і вибіру ресурсу економічного варіанту конструкції нового виробу належить виявити чинники економії матеріалів на стадіях експлуатації та відновлення за весь технічний ресурс виробу за третім варіантом конструкції порівняно з другим.

Абсолютне зменшення витрат матеріалів можна розрахувати за формулою:

, кг

де НВ₁ і НВ₂ - витрати матеріалів на один виріб за варіантами конструкції;

В₀ - річний обсяг виробництва конструкції ,кг

Долю зменшення матеріаломісткості можна розрахувати:

Для розгляду та аналізу ситуації завдання 2 не потребує конкретних економічних розрахунків, необхідні грунтовні знання теоретичних і методологічних питань з дисципліни “Інноваційний менеджмент". Методика економічного обгрунтування вигіднішого варіанта придбання прогресивної технології для підприємства передбачає знання по ринку нових виробів, вплив факторів на кон’юнктуру ринку, ліцензійному обліку, можливості заволодіти і освоїти нематеріальним активом згідно з чинним законодавством.

Завдання 1

1. Провести аналіз витрат і дати рекомендації по їх зниженню.

2. Розрахувати прибуток по варіантам виробів.

3. Обгрунтування найкращого за матеріаломісткістю, якістю і прибутковістю варіанта конструкції виробу.

Вихідні дані

Конструкторсько-технічне управління науково-виробничого об’єднання розробило кілька варіантів конструкції нового виробу за ресурсомісткістю.

Таблиця 1

Витрати матеріальних ресурсів у натуральному і вартісному виразі

за стадіями життєвого циклу нового виробу

Стадії життєвого циклу виробу	Витрати на один виріб за варіантами конструкцій
	1-й		2-й		3-й
	грн.	Кг/тис. год. роботи	грн.	Кг/тис. год. роботи	грн.	Кг/тис. год. роботи
Розробка	5	0,2	5	0,2	10	0,4
Освоєння	10	0,4	10	0,4	20	0,8
Виробництво	260	10,4	200	8,0	229	8,8
Впровадження	5	0,2	5	0,2	5,0	0,2
Експлуатація	100	4,0	120	4,8	80	3,2
Відновлення	120	4,8	200	8,0	100	4,0
Тривалість технологічного циклу, год.	-	14,3	-	12,1	-	15,5
Рекламації, грн.	2100	-	1500	-	1000	-
Ціна одного виробу, грн.	5000		6000		4700

Завдання 2

Економічно обгрунтувати найефективніший варіант освоєння прогресивної технології виготовлення нового виробу.

Вихідні данні

Спеціалістам виробничого підприємства стала відома нова технологія виготовлення потрібних виробів. Вона оцінюється розробником як прогресивна і високоекономічна. У зв’язку з цим підприємство-виробник раніше освоєної продукції прийняло рішення щодо оволодіння новою технологією.

Задля конкретного розв’язання поставленого завдання існують кілька можливих способів оволодіння прогресивною технологією:

1. Купити у розробника чи користувача зразки виробу, що продукується за новою технологією: після цього розгорнути цілеспрямоване дослідження конструкційного матеріалу і готового виробу з метою виявлення та аналізу конкретних характеристик нового технологічного процесу;

2. Придбати у власника не виріб, а технологію його виготовлення шляхом купівлі ліцензії, що дає юридичне право на її використання зацікавленим товаровиробником;

3. Заволодіти “ноу-хау” згідно з чинним законодавством, що уможливить ознайомлення з детальним описом нової технології.

Практичне заняття

Аудиторні заняття - 4 години

Тема8: Оцінка ефективності інноваційної діяльності

Мета: Ознайомлення з окремими засобами експертизи інноваційних проектів і методами оцінки економічної ефективності інноваційних проектів.

Методичні рекомендації щодо розв’язання

та аналізу практичних завдань

Ефективність інвестиційних проектів в ринкових умовах господарювання характеризує система показників, що охоплює:

1. Чистий приведений дохід (чисту теперішню чи майбутню приведену вартість)

2. Індекс дохідності (прибутковості, рентабельності) інвестицій

1. Термін окупності інвестицій

2. Внутрішня норма дохідності

Показник чистого приведеного доходу (ЧПД) дає узагальнену характеритику результату інвестування – абсолютну величину ефекту від реалізації певного обсягу інвестицій. ЧПД визначається формулою:

де: ГП_і – грошовий потік і-го розрахункового року

І_і – сума інвестицій і-го розрахункового року.

Індекс дохідності (ІД) характеризує не абсолютну, а відносну ефективність інвестицій і розраховується за формулою:

Термін окупності інвестицій (Т_ок), як показник їх ефективності також базується на дисконтованій величині грошового потоку і розраховується за формулою:

де: ГП_с.р. – середньорічний грошовий потік.

Показник внутрішньої норми дохідності (ВНД) характеризує рівень дохідності інвестицій через дисконтну ставку, за якою чистий приведений дохід у процесі дисконтування дорівнюватиме нулю, тобто абсолютні величини дисконтованих грошових потоків та інвестицій стають однаковими.

ВНД завжди знаходиться в межах кількісно меншої і більшої дисконтної ставки та обчислюється за формулою:

де: ДС_м, ДС_Б – задана умовами завдання відповідно кількісно менша (індекс _М) і