- •Роздатковий матеріал щодо вивчення студентами економічних спеціальностей курсу «податкова система»
- •Розділ 1 теоретичні основи оподаткування
- •Суть, види і функції податків
- •Термінологія оподаткування
- •Податкова система україни
- •Податковий кодекс україни
- •2.1. Податок на прибуток підприємств
- •2.2. Податок на доходи фізичних осіб
- •Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
- •2.3. Податок на додану вартість
- •2.4. Акцизний податок
- •Якщо ставка встановлюється в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товарів:
- •Якщо ставка встановлюється у відсотках:
- •2.5. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу
- •2.6. Екологічний податок
- •2.7. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в україні
- •2.8. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафто- продуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією україни
- •2.9. Плата за користування надрами
- •2.10. Плата за землю
- •Ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено
- •2.11. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну енергію і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками
- •2.12. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності
- •2.13. Збір за користування радіочастотним ресурсом україни
- •2.14. Збір за спеціальне використання води
- •2.15. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів
- •2.16. Збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства
- •3.1. Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки
- •3.2. Збір за місця для паркування транспортних засобів
- •3.3. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
- •3.4. Туристичний збір
- •4.1. Фіксований сільськогосподарський податок
- •4.2. Єдиний податок
- •5.1. Державна податкова служба та її завдання
- •5.2. Контрольна робота органів дпа щодо розрахунків платників податків з державою
Податковий кодекс україни
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Податкове законодавство України складається з Конституції України; Податкового кодексу України; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв’язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України; чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими Податковим кодексом України.
Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах::
загальність оподаткування кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу;
рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;
невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;
презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;
фіскальна достатність встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;
соціальна справедливість установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;
економічність оподаткування установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;
нейтральність оподаткування – установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;
стабільність зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;
рівномірність та зручність сплати установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;
єдиний підхід до встановлення податків та зборів визначення на законодавчому рівні усіх
Установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до Податкового кодексу України Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНІ ПОДАТКИ ТА ЗБОРИ