Завдання №4
1) Теоретична частина.
Політика зайнятості — сукупність заходів прямого і непрямого впливу на соціально-економічний розвиток суспільства загалом і кожного з його членів зокрема. Вона має декілька рівнів: державний, регіональний і локальний.
Державне регулювання здійснюється мережею спеціальних державних установ для підтримання прийнятного рівня зайнятості, підвищення мобільності робочої сили, створення нових робочих місць.
Активна політика зайнятості — це сукупність правових, організаційних і економічних заходів, які проводить держава з ціллю зниження рівня безробіття. Вона передбачає заходи з профілактики звільнення, навчання і підвищення кваліфікації, активний пошук і підбір робочих місць, фінансування створення нових робочих місць.
Пасивна політика зайнятості передбачає виплату допомоги безробітним і надання простих послуг щодо підбору робочих місць через державну службу зайнятості. Така політика може себе виправдати лише при високій гнучкості ринку праці в цілому.
В Україні існують величезні можливості для підвищення рівня зайнятості: розвиток приватного підприємництва, малого бізнесу, сфери послуг, фермерства, всієї ринкової інфраструктури тощо
2) Результати обчислень, подані у таблиці (таблиця 4) та зображені графічно (Рис. 4)
Таблиця 4
Динаміка коефіцієнта навантаження на ринку праці у Луганській області протягом 2006 -2010 років
№ з\п |
Показники |
Значення показників |
||||
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
||
1. |
Коефіцієнт навантаження |
5 |
15 |
16 |
14 |
11 |
2. |
Абсолютне відхилення базисне |
- |
10 |
11 |
9 |
6 |
3. |
Абсолютне відхилення ланцюгове |
- |
10 |
1 |
-2 |
-3 |
Рис. 4
3)Висновок:
Здійснивши аналіз динаміки коефіцієнта навантаження на ринку праці у Луганської області протягом 2006- 2010 років встановлено, що в аналізованому періоді даний показник змінився зі 5% в 2006 році до 11% у 2010, тобто зріс на 6% , що є негативним для країни. Зокрема у 2007 році показник становив 15%, тобто в порівнянні з попереднім роком його значення зросло на 10% пункти. У 2008 цей показник зростає до 16%, тобто на 1%, відносно 2007 року. У 2009 показник знижується на 2% відносно попереднього року і становить 14%. У 2010 році показник зпадає на 3% відносно попереднього року і становить 11%.
Завдання №5
1) ) Теоретична частина.
Інфляція (від лат. inflatio — роздування) — тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей. Основними негативними наслідками інфляції є падіння рівня життя населення. Найбільше страждають групи населення з фіксованим доходом — наприклад, особи, що отримують заробітну плату або ж соціальну допомогу від держави. Відбувається також погіршення очікувань щодо макроекономічної ситуації в майбутньому, що приводить, зокрема, до зниження ділової активності (через інвестиційну складову).
Соціальні наслідки. В умовах істотної інфляції зростає розрив в реальних доходах між видами соціальних груп, погіршується становище осіб з фіксованим доходом (наприклад, пенсіонерів, службовців, студентів, чиї доходи формуються за рахунок держбюджету)
Наслідки для економічного зростання. Інфляція є прихованим податком (див. інфляція як податок), зокрема, на заощадження, оскільки знижує стимул до нагромадження. Заощадження в формі готівки або ж депозитів скорочуються та відбувається зміщення до нагромадження натуральних речей як нерухомість, дорогоцінності (золото тощо). Інфляція змінює співвідношення між заощадженнями та споживанням, спотворює обчислення прибутків підприємцями. Найбільше викривлення інфляцією інформації про прибутки відбуватиметься на підприємствах за капіталом, придбаним до виникнення інфляції. Викривлені інфляцією прибутки спотворюють розподіл ресурсів на ринку, спричинять до збільшення інвестицій у виробництво з більшим співвідношенням між капіталом та продуктом, зменшуючи інвестиції в інші виробництва. Таким чином, виробники переорієнтовуються на випуск товарів низької якості, зменшується активність у видах діяльності, що потребують довгострокових інвестицій.
Політичне середовище. Інфляція негативно впливає на сприйняття громадськістю влади. Наприклад, прагнення державних органів одержати за допомогою емісії додаткові засоби для вирішення невідкладних завдань найчастіше лише прискорює інфляцію. Знижується довіра до діяльності Уряду, до запланованих програм та реформ.
Вплив інфляції на зовнішньоекономічні зв'язки. Найбільш узагальненим наслідком її є падіння курсу національної валюти відносно валют країн, де інфляція відсутня чи розвивається нижчими темпами. Падіння курсу відбувається нерівномірно і неадекватно зниженню купівельної сили грошей на внутрішньому ринку. При спробах держави втручатися у зовнішньоекономічні і валютні відносини виникають розбіжності між офіційним і ринковим курсом валюти, формується кілька ринкових курсів тощо. Усі ці явища дезорганізують зовнішньоекономічні зв'язки, вносять до них значний спекулятивний елемент (див. спекуляція), стримують приплив іноземного капіталу, погіршують платіжний баланс країни, її валютне становище, підривають її позиції на світовому ринку.
2) Результати обчислень, подані у таблиці (таблиця 5) та зображені графічно (Рис. 5)
Таблиця 5
Динаміка індексу споживчих цін у Луганській області за 2006 -2010 років
№ з\п |
Показники |
Значення показників |
||||
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
||
1. |
Індекс споживчих цін % |
110,8 |
116,0 |
125,4 |
116,5 |
109,9 |
2. |
Абсолютне відхилення базисне |
- |
5,2 |
14,6 |
5,7 |
-0,9 |
3. |
Абсолютне відхилення ланцюгове |
- |
5,2 |
9,4 |
-8,9 |
-6,6 |