Порядок виконання роботи
1 .Ознайомитися з правилами користування шумоміром, будовою, принципом дії.
2.3а навчальними посібниками вивчити про шкідливий вплив надлишкового шуму на ефективність працездатності людини та її організм.
3.Виміряти рівень шуму у навчальних аудиторіях під час занять і під час перерви. Зробити відповідні висновки.
4.3а результатами вимірювань скласти протокол досліджень.
Контрольні питання
1 .Що таке шум?
2.Що таке звук?
3.В якому діапазоні людина сприймає звук вухом?
4.Що називають інфразвуком та ультразвуком?
5.Що розуміють під звуковим тиском?
6.Які одиниці вимірювання звукового тиску?
7.Яким приладом вимірюють рівень шуму?
8.Як впливає шум на організм людини?
9.Які норми шуму в аудиторії та на вулиці?
10.Якими методами здійснюється нормування шуму?
Лабораторна робота №9
Вібрація, дія на організм Теоретичні відомості
Вібрація — це рух точки або механічної системи, при якій відбуваються почергово зростання та спадання в часі значень, щонайменше однієї координати. Генерується вібрація ручним інструментом, верстаками, механізмами і сприймається тілом людини при безпосередньому стиканні.
Вібрація поділяється на загальну, яка передасться на тіло людини, що стоїть або сидить через опорні поверхні (сидіння, підлога), і локальну, передається на руки робітника при контакті з вібруючим інструментом. Вібрація сприймається людиною як трясіння. Часто вібрація супроводжується шумом, який чує людина.
Вібрація характеризується такими абсолютними параметрами:
Амплітуда зміщення [А], м - це величина відхилення точки, що коливається від положення рівноваги; амплітуда швидкості [V], м/с; амплітуда прискорення [W] м/с2;
частота [I], Гц
ƒА;
;
ƒ=1/T?
де T- період коливання.
Основний відносний параметр вібрації - рівень віброшвидкості, дБ:
,
де V- середньоквадратичне значення віброшвидкості, м/с; Vo - порогове значення віброшвидкості - 5-10-8 м/с.
Гігієнічна оцінка вібрації здійснюється згідно ГОСТ 12.1.012-90 «Вібрація Загальні вимоги безпеки», «Санітарних норм вібрації робочих місць» №3044 від 15.04.1984 р. та «Санітарних норм й правил при роботі з машинами та обладнанням, що створюють локальну вібрацію, яка передається на руки працівників» №3041 від 13.06.1984 p., такими методами: частотним аналізом параметра, що нормується, інтегральною оцінкою за частотою параметра, що нормується та дозою вібрації. При частотному аналізі нормативними параметрами є середньоквадратичні значення віброшвидкості й віброприскорення або їх логарифмічні рівні, виміряні в октавних або третинооктавних смугах частот для загальної вібрації, а для локальної вібрації - в октавних смугах частот. Орієнтовну гігієнічну оцінку вібрації допускається здійснювати інтегральним за частотою методом, нормативним параметром якого є коректоване значення віброшвидкості й віброприскорення (або їх логарифмічні рівні), а для оцінки вібрації з урахуванням часу дії рекомендовано використовувати дозу вібрації, параметром якої є еквівалентне за енергією коректоване значення віброшвидкості або віброприскорення.
Загальну вібрацію вимірюють у таких координатних осях: z - вертикальна, перпендикулярна до опорної поверхні, що йде уздовж тулуба; х - горизонтальна від спини до грудей; у - горизонтальна від правого плеча до лівого. При вимірюванні локальної вібрації вісь х паралельна до осі місць охоплення джерел вібрації, вісь z лежить у площині, утвореній віссю х та напрямом подачі або прикладання сили (віссю передпліччя, якщо сила не прикладається), вісь у перпендикулярна до площини осей х та z.
Загальна вібрація нормується з врахуванням джерел її виникнення і поділяється на транспортну, яка виникає при русі машин; транспортно-технологічну - виникає при роботі машин, які виконують технологічну операцію в стаціонарному положенні або переміщуються по спеціально підготовлених поверхнях, та технологічну, яка виникає при роботі стаціонарних машин або передається на робочі місця, що не мають джерел вібрації.
Коливання тіл з частотою нижче 16 Гц сприймаються організмом як вібрація, а коливання з частотою 16-20 Гц і більше - одночасно як вібрація і звук.
Людина починає відчувати вібрацію при швидкості коливань
10-4 м/с. Загальна вібрація найбільше впливає на нервову та серцево-судинну системи, викликає втому, роздратованість, головний біль; локальна вібрація викликає біль в суглобах, кистей рук і пальців.
При тривалій роботі виникає вібраційна хвороба, яка призводить до порушення функцій різних органів периферійної і центральної нервове системи, а в важких випадках - до незворотних органічних змін в організмі, які призводять до інвалідності.
Небезпечними є коливання робочих місць, які мають частоту резонансу з коливаннями окремих органів або частин тіла людини. Так, весь організм і більшість внутрішніх органів резонують при дії коливань з частотою 6-9 Гц, голова - 17-25 Гц, що призводить до розриву цих органів
Заходи захисту від вібрації • Зменшення вібрації в джерелі виникнення досягається шляхом його конструктивних змін: заміна ударних процесів без ударними, використання деталей з пластмас, ремінних передач замість ланцюгових т ін.
Зменшення вібрації на шляху поширення досягається віброізоляцією, вібропоглинанням або віброгасінням.
Віброізоляція ослабляє передачу коливань від джерела виникнення на основу, підлогу, сидіння тощо за рахунок встановлення між ними пружних елементів -віброізоляторів (стальні пружини, прокладки з гуми, пружинно-пластмасові та пневмогумові конструкції).
Вібропоглинання здійснюється шляхом нанесення на вібруючу поверхню шару пружно в'язких матеріалів (гуми, мастики, пластику) за рахунок чого частина енергії коливань переходить в тепло.
Віброгасіння здійснюють шляхом встановлення вібруючого обладнання на жорсткі масивні віброгасячі фундаменти або залізобетоні плити, по їх периметру встановлюють акустичний шов, який заповнюють легкими пружними матеріалами і який призначений для ліквідації безпосередньої передачі коливань від фундаменту до будівельних конструкцій;
Індивідуальний захист: для захисту ніг від впливу вібрації використовують спеціальне взуття, наколінники, для рук - рукавиці, прокладки, налокітники, для тулуба -пояси, нагрудники, спеціальні костюми.