- •Тема 4. Система рахунків і метод подвійного відображення господарських фактів План:
- •4.1. Бухгалтерські рахунки та їх призначення
- •Система рахунків бухгалтерського обліку
- •Активні і пасивні рахунки та їх будова
- •Відображення господарських операцій на рахунках
- •4.4. Метод подвійного відображення господарських процесів на рахунках бухгалтерського обліку
- •Хронологічний і систематичний облік
- •4.6. Синтетичні та аналітичні рахунки, субрахунки та їх взаємозв’язок
- •4.7. Узагальнення поточного обліку
- •Зворотна відомість по аналітичних рахунках, відкритих до синтетичного
4.6. Синтетичні та аналітичні рахунки, субрахунки та їх взаємозв’язок
Рахунки, на яких господарські операції, кошти і джерела їх утворення відображають у зведеному вигляді, називають синтетичними, а процес реєстрації – синтетичним обліком.
Особливостями синтетичних рахунків є:
відображення економічно однорідних видів засобів виробництва, джерел їх утворення;
засоби та джерела відображуються тільки у грошовому виразі;
ці рахунки розміщуються в таких облікових реєстрах, як журнали-ордери, журнал-Головна;
залишки по цих рахунках розміщуються у бухгалтерському балансі як правило однією статтею.
Наприклад, на рахунку “Розрахунки з різними дебіторами” обліковують загальну суму дебіторської заборгованості, не зазначаючи конкретних організацій, з якими своєчасно не завершено розрахунки.
Загальна інформація, яку отримують за допомогою синтетичних рахунків, не може забезпечити надійного контролю за збереженням матеріальних цінностей, здійсненням господарських операцій і дати достатню економічну інформацію, яка необхідна для оперативного керівництва господарством.
Економічна інформація про господарські процеси деталізується на аналітичних рахунках, які називають субрахунками.
Особливостями аналітичних рахунків є:
наявність інформації про окремі види, сорти, тобто детальна інформація;
ці рахунки розміщуються у певних регістрах, які поділяються на типові, тобто загальні (для всіх галузей) і спеціальні (для окремих видів галузей);
матеріальні цінності відображаються у двох вимірниках: в грошовому і натуральному;
ці рахунки у бухгалтерському балансі находять відображення не у вигляді статей, а як складова частина синтетичних рахунків, які входять в склад певної статті.
У процесі господарської діяльності з метою посилення контролю за наявністю і рухом засобів, джерел їх утворення, господарських операцій, облічених на синтетичних рахунках, виникає потреба розділити їх на певні групи. Для цієї мети використовують субрахунки, які показують в якому розрізі слід згрупувати аналітичні рахунки.
4.7. Узагальнення поточного обліку
У кінці місяця по кожному синтетичному рахунку визначають обороти, виводять кінцеве сальдо. Ця інформація узагальнюється і находить відображення у зворотній відомості.
Якщо правильно підраховані обороти по рахункам, рознесені всі операції, правильно виведено сальдо, то в зворотній відомості маємо три рівності:
по дебету і кредиту залишків на початок місяця;
дебетових і кредитових оборотів;
по дебету і кредиту залишків на кінець місяця.
В наслідок чого складається зворотна відомість, яка має вигляд:
Рахунок |
Сальдо на початок |
Оборот |
Сальдо на кінець |
|||
дебет |
кредит |
дебет |
кредит |
дебет |
кредит |
|
1. Статутний капітал |
|
|
|
|
|
|
2. Виробничі запаси |
|
|
|
|
|
|
3. Каса |
|
|
|
|
|
|
……………… |
|
|
|
|
|
|
ВСЬОГО |
|
|
|
|
|
|
Крім зворотних відомостей по синтетичним рахункам відкривають зворотні відомості та по аналітичних рахунках. При цьому в залежності від того, які господарські операції відображаються на рахунках, вони можуть бути двох форм:
якщо на аналітичних рахунках відображено розрахункові операції, то оборотна відомість має форму простої оборотної відомості по синтетичним рахункам;
якщо на рахунках відображується рух матеріальних цінностей, то зворотна відомість буде мати слідуючи форму: