Тема – 2 «Облік запасів на сільськогосподарських підприємствах»

1. Облік запасів на сільськогосподарських підприємствах

1.1. Оцінка запасів

1.2. Документальне оформлення операцій із запасами

1.3. Синтетичний облік запасів

2. Облік готової продукції на сільськогосподарських підприємствах

2.1. Облік урожаю зернових культур

2.2. Облік продукції овочівництва, садівництва, картоплі

2.3. Облік надходження продукції тваринництва

1. Облік запасів на сільськогосподарських підприємствах

Щоб правильно організувати облік, всі виробничі запаси в сільськогосподарських підприємствах поділяються на такі класифікаційні групи:

- насіння і садивний матеріал;

- корми - концентровані, грубі, соковиті, тваринного походження, мінеральні корми тощо;

- нафтопродукти - гас, бензин, дизельне паливо, нігрол, автол, дизельне масло, солідол, технічний вазелін тощо;

- тверде паливо - дрова, вугілля, торф, брикет тощо;

- різна сільськогосподарська сировина для переробки на млинах, крупорушках, олійницях, сушарках тощо;

- запасні частини і ремонтні матеріали;

- готова продукція, виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

- товари у вигляді матеріальних цінностей, придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

- МШП, що використовуються протягом не більше одного року.

Згідно з ПСБО 9 «Запаси» до запасів віднесено також незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу.

Завданням бухгалтерського обліку запасів є:

- своєчасне оформлення первинних документів на всі операції, пов’язані з надходженням, зберіганням і витрачанням сільськогосподарської продукції, матеріалів та інших запасів;

- здійснення точного і повного контролю за своєчасним оприбуткуванням, зберіганням і економним витрачанням матеріальних цінностей у процесі виробництва, за додержанням встановлених норм витрат матеріалів;

- одержання на будь-яку дату точних даних про кількість сільськогосподарської продукції, матеріалів та інших запасів, які є в коморах, на складах і у виробничих підрозділах підприємства та інших місцях зберігання і використання;

- систематичний контроль за ТЗВ під час придбання запасів на стороні;

- своєчасне виявлення виробничих запасів, які не використовуються в господарстві і які можна реалізувати для мобілізації внутрішніх резервів, а також готової продукції, яка не користується попитом, і неліквідів.

1.1. Оцінка запасів

Світова практика для вирішення цих проблем пропонує декілька методів визначення вартості. Серед них найбільш розповсюдженими вважаються:

- метод ідентифікації;

- метод середньої вартості;

- метод оцінки запасів за цінами перших закупок - ФІФО (first - in, first - out -method FIFO).

Метод ідентифікації передбачає рух матеріальних цінностей з моменту їх придбання і до моменту реалізації або виробничого використання за фактичною їх вартістю, яка склалася на момент придбання. Його зручно застосовувати до матеріальних цінностей з великою вартістю, таких як автомобілі, трактори, комбайни, різне обладнання, партій дефіцитних матеріалів.