Завдання для самостійної роботи

За підручником “Історія української літератури” скласти розгорнутий тезисний план розділу “Драматургія”.

Тема 29. Драматургія Миколи Куліша

М. Куліш – найвидатніший драматург-новатор, основоположник новітньої української драми. Трагедія українського села у драматургії М. Куліша (“97”, “Комуна в степах”, “Прощай, село”). Жанр трагікомедії (“Народний Малахій”).

“Філологічна” комедія “Мина Мазало”. Духовні, гуманістичні і національні концепти драматургії М. Куліша (“Патетична соната”, “Маклена Граса”).

Література

1. Михайлин І. Жанр трагедії в українській радянській драматургії. – Х., 1989.

2. Білецький О. Українська драматургія післяжовтневої доби // Білецький О. Літ.-критичні статті. – К., 1990.

3. Семенюк Г. Українська драматургія 20-х років. Конфлікти, характери, жанри... – К., 1996.

4. Танюк Л. Драма М. Куліша // Куліш М. Твори : В 2-х т. – К., 1996. – Т. 1.

5. Андрущук Т. Шлях театру до незалежності // Сучасність. – 1997. – № 12.

6. Працьовитий В. Український характер у драматургії Миколи Куліша. –Л., 1998.

7. Шерех Ю. Шоста симфонія Миколи Куліша // Шерех Ю. Пороги і Запоріжжя. – Х., 1998. – Т. І.

Кодак Микола. Драматика «Патетичної сонати» Миколи Куліша в сучасному інтелектуальному світі // Слово і час. – 2011. - №3

Завдання для самостійної роботи

Написати есе “Новаторство М.Куліша в контексті світової драматургії і театру”,

Тема 30. Творчість Івана Кочерги

Біографія драматурга. Драматичний дебют. Романтизм як художня домінанта ранніх творів. Творчий доробок 20-х років. Художня рецепція історії в п’єсах “Свіччине весілля”, “Ярослав Мудрий”. Філософічність, вишуканість форми, оригінальність драматургії І. Кочерги.

Література

1. Кузякіна Н. Драматург І. Кочерга. Життя. П’єси. Вистави. – К., 1968.

2. Голубєва З. Іван Кочерга. – К., 1981.

3. Брюховецький В. Іван Кочерга // Іван Кочерга : Драматичні твори. – К., 1989.

4. Брюховецький В. Іван Кочерга // Історія української літератури XX століття. – К., 1993. – Кн. 1.

5. Історія української літератури XX ст. – Кн. 1. – К., 1994.

Тема 31. Творчість о. Довженка

О. Довженко в контексті української та світової культури. Кіномистецька спадщина О. Довженка. Воєнна проза митця. Естетична концепція “Зачарованої Десни”. “Щоденник” – гуманістичний документ, протест проти тоталітаризму.

Особливості мистецького світобачення О. Довженка: романтично-патетичні прийоми; засіб ретроспекції; пародійність як один із елементів художньої системи.

Етичні та естетичні уроки О. Довженка.

Література

1. Плачинда С. О. Довженко. Життя і творчість. – К., 1964.

2. Барабаш Ю. Чисте золото правди: Деякі питання естетики і поетики О. Довженка. – К., 1965.

3. Дзюба І. Довженко і світ // Вітчизна. – 1984. – № 9.

4. Кочерган Ю. О. Довженко. Проблеми майстерності. – К., 1988.

5. Малуйкін О. Три уроки з повісті О. Довженка “Поема про море” // Укр. мова і л-ра в шк. – 1990. – № 12.

6. Поляруш О. Кіноповісті О. Довженка // “І вічна таїна слова”. – К., 1990.

7. Мусієнко О. Фата моргана О. Довженка // Сучасність. – 1996. – № 6.

8. Онищенко О. Довженко та експресіонізм: до проблеми єдиних культуротворчих витоків // Сучасність. – 1996. – № 9.

9. Слоньовська О. “Але душа моя вільна” (О. Довженко через призму його “Щоденника”) // Дивослово. – 1996. – № 6.

10. Корогодський Р. Довженко в полоні. – К., 2000.

11. Дзюба І. Світовий контекст естетики О. Довженка // Дзюба І. З криниці літ : У 3-х т. – К., 2001. – Т. 2.

12. Дончик В. “Коли народу боляче...” // Урок укр. – 2001. – № 4.

13. Корогодський Р. Довженко: вчора, сьогодні, завтра в країні національної культури // Дивослово. – 2001. – № 5.

14. Жила С. “Творчість Довженка – це передовсім він сам...” // Укр. мова і л-ра в середніх шк., гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2002. – № 1.

15. Шарварок О. Гангрена уяви, або дещо про внутрішній розбрат О.Довженка // Київ. – 2002. – № 9.

16. Брюховецька Л. Митець світової слави: До 110 річниці від дня народження О. Довженка // Уряд. кур’єр. – 2004. – 11 верес.

17. Олександр Довженко вчора і сьогодні. Затемнені місця в біографії : Зб. матеріалів. – Луцьк : ВМА “Терен”, 2005.