4. Відповідальність підприємництва перед різними категоріями працівників.

Підприємницький процес не можливий без залучення до нього найманих працівників.

Побудова взаємовідносин між підприємцем і працівником відбувається на договірній основі.

Підприємець несе відповідальність:

1. перед державою:

• щодо дотримання законодавства про працю;

• щодо організації умов кар’єрного просування працівників та їх підготовки, перенавчання;

• щодо працевлаштування соціально незахищених осіб;

• щодо підтримки державної політики зайнятості;

2. перед працівниками:

• щодо забезпечення належних умов праці та охорони праці;

• щодо забезпечення мінімального рівня оплати праці;

• щодо забезпечення соціальних гарантій.

Така відповідальність забезпечується укладенням відповідних договорів:

• трудового договору;

• індивідуального трудового контракту;

• індивідуального договору підряду;

• колективного договору;

• тарифної угоди.

Трудовий договір – це угода безпосередньо між підприємством і працівником. Визначає загальні принципи взаємовідносин суб’єктів.

Індивідуальний трудовий контракт – різновид трудового договору. Є більш деталізованим. Враховує максимально інтереси сторін, детально визначена система взаємних обов’язків. Укладається, як правило, із провідними спеціалістами, менеджерами середньої ланки та топ-менеджерами.

Індивідуальний договір підряду – зобов’язання виконати певну роботу за обумовлених критеріїв.

Колективний договір – угода між колективом (у особі профспілки) та підприємством, яка регулює виробничі, економічні, соціальні відносини між сторонами.

Тарифна угода – тристороння угода між підприємством, працівниками і державою. Визначає соціально-економічні взаємини між цими трьома суб’єктами. Існує Генеральна тарифна угода (між Урядом України та Федерацією профспілок), галузеві тарифні угоди, тарифна угода підприємства (як складова колективного договору).

Тема 8. Бізнес-план підприємства. Зміст, технологія розробки і реалізація. Лекція №10.

1. Суть та призначення бізнес-плану.

Бізнес-планування є одним із найвідповідальніших етапів при створенні підприємства. Бізнес-план складається після того, як вже визначена і обґрунтована підприємницька ідея, визначені джерела її фінансування та підібрана команда однодумців по її реалізації.

Бізнес-план – письмовий документ, в якому викладена суть підприємницької ідеї, шляхи і засоби її реалізації та охарактеризовані ринкові, виробничі, організаційні і фінансові аспекти бізнесу, а також особливості управління ним.

Бізнес-план несе в собі такі завдання:

• оцінка новизни підприємницької ідеї, її сильних і слабких сторін;

• визначення витрат, фінансових ресурсів і джерел фінансування;

• обґрунтування і вибір стратегії діяльності підприємства;

• оцінка ринку;

• визначення ризиків;

• визначення партнерів;

• прогнозування очікуваних результатів.

При складанні бізнес-плану, визначенні його структури та наповненості кожного розділу головним є врахування цільової аудиторії, тобто того, кому буде адресований бізнес-план:

• сам підприємець;

• інвестори;

• банк;

• партнери;

• майбутні працівники.

В кожному разі незалежно від спрямованості бізнес-план виконуватиме наступні функції:

1. моделювання (засіб моделювання системи управління бізнесом);

2. прогнозна (можливість визначити перешкоди і попередити проблеми);

3. фінансова (засіб залучення позикового капіталу і основа добрих взаємин з інвесторами);

4. комунікаційна (інструмент комунікацій між підприємцем та постачальниками, працівниками, іншими контрагентами);

5. особистісна (засіб розвитку управлінських якостей підприємця);

6. результативна (можливість перевірити ідею на раціональність та реалістичність до її реалізації).

Не існує єдиних чітких рекомендацій щодо написання бізнес-плану, його структури, обсягів та методів написання.

Можна рекомендувати наступну структуру бізнес-плану:

• резюме;

• опис бізнесу;

• огляд ринків та цільових споживачів;

• конкуренція;

• маркетингова стратегія;

• вибір місця розташування;

• менеджмент і персонал;

• стратегія виходу на ринок;

• фінансовий план;

• прогноз грошових потоків (припливу/відпливу капіталу);

• бухгалтерський баланс;

• додатки.

Наповненість кожного з етапів залежить від самої ідеї, цільової аудиторії читачів бізнес-плану, особливостей підприємницького середовища та багатьох інших параметрів.