8.3. Витрати страховика: їх склад і економічний зміст
У процесі своєї діяльності страхова компанія здійснює різного роду витрати, склад і структуру яких визначають два взаємопов’язані економічні процеси, які були розглянути у першому питанні даної теми. У зв’язку з цим виділяють наступні напрямки витрат:
► витрати на здійснення страхових операцій;
► витрати на проведення інших операцій.
Витрати страховика на здійснення страхових операцій в сукупності формують собівартість страхової послуги. Однак слід відмітити, що поняття „собівартості страхової послуги” носить умовний характер, так як це поняття у страхуванні специфічне. Витрати страховика на здійснення страхових операцій умовно можна поділяти за наступними напрямами:
- виплати страхового відшкодування та страхових сум страхувальникам;
- відрахування в запасні фонди та страхові резерви страховика;
- витрати на ведення справи.
Найбільшу частину витрат страховика на здійснення страхових операцій становлять виплати страхових сум і страхових відшкодувань, тобто виконання страховиком своїх фінансових зобов’язань перед страхувальниками.
Порядок відрахувань в запасні та страхові резерви буде розглянутий у наступної темі.
У міжнародної практиці витрати на ведення страхової справи передбачають:
- аквізиційні - це витрати, які пов’язані з метою оформлення нових договорів страхування;
- інкасаційні - це витрати на оплату праці робітників страхової організації, які пов’язані зі збиранням страхових платежів;
- ліквідаційні - це витрати на винагороду експертам, судові витрати та ін;
- управлінські - це витрати на оплату праці адміністративно-управлінського персоналу страхової організації, адміністративно-господарські витрати та витрати на розвиток страхування.
Однак слід відмітити, що крім витрат на здійснення страхових операцій, страховики мають витрати на проведення інших операцій, а саме, витрати, які не забезпечують виконання страховиком його основної діяльності. До таких витрат відносять витрати, які пов’язані із забезпеченням процесу інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів, тобто витрати, пов’язані з управліннями своїми активами.
8.4. Визначення фінансових результатів діяльності страхових організацій
Як і для будь-якої підприємницької структури, діяльність страхової організації спрямована не тільки на відшкодування витрат страхувальникам, а й на одержання прибутку. Прибуток є найважливішим фінансовим результатом діяльності страхової організації.
Взагалі, у страхуванні застосування поняття прибуток дуже умовне, так як у страхуванні не створюється національний доход, а лише відбувається його перерозподіл.
Прибуток страховика складається:
► з прибутку від страхової (основної) діяльності;
► прибутку від інвестування та розміщення тимчасово вільних коштів (інвестиційної діяльності);
► прибутку від інших операцій.
Прибуток від страхової діяльності є різниця між доходами від страхової діяльності та витратами страховика, пов’язаними зі здійсненнями страхових операцій. Слід зазначити, що прибуток від страхової діяльності не завжди є головною частиною прибутку страховика. Страховику не слід намагатись отримати надвисокий прибуток від страхової діяльності, оскільки це порушало б принцип еквівалентності його відносин зі страхувальником.
У країнах з ринкової економікою, як правило, жодна із страхових компаній не ставить собі за мету отримання великих прибутків від власне страхової діяльності. Головним для них є максимальне збільшення числа страхувальників і ефективне використання зібраних страхових платежів, що дозволяє у свою чергу збільшувати інвестиційні можливості. А саме, головним джерелом отримання прибутку страховика є прибуток від інвестиційної діяльності.
Також складовим елементом прибутку страховика є прибуток від інших операцій. Усі види прибутку визначаються як різниця між відповідними доходами та видатками.
Прибуток - це абсолютна величина фінансового результату, на основі якої неможливо зробити глибокий аналіз діяльності страховика, тому на основі прибутку визначають показник прибутковості, а саме, рентабельність страхових операцій. Існує декілька формул для розрахунку рентабельності страховиків, серед яких є загально прийняті формули розрахунку рентабельності, а також є специфічні. До специфічних слід віднести наступну формулу:
Страховики проводять комплексний аналіз рентабельності за наступними напрями:
- проводиться аналіз динаміки рентабельності в цілому по страховим операціям та по окремим видам страхування;
- визначається вплив різних факторів на зміну рентабельності у абсолютному та відносному вираженні;
- порівнюються показники рентабельності страховика з аналогічними показниками інших страхових компаній, що дозволяє провести оцінку місця даної страхової компанії на ринку страхових послуг.