Зміст зовнішньоекономічного контракту

Предметом належного виконання зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу є товар, про що в договорі зазначено: "Продавець повинен поставити товар, який за кількістю, якістю та описом відповідає вимогам договору та який упакований відповідно до умов договору".

Покупець відповідно повинен сплатити ціну за товар та прийняти поставку товару, як це було обумовлено в договорі.

Під строком поставки товару розуміють момент, коли продавець зобов'язаний передати товар у власність покупця. Обумовлена в контракті кількість товару може бути доставлена одноразово або частинами. При одноразовій поставці встановлюється один строк поставки, а при поставці по частинам в контракті зазначаються проміжні строки поставки.

Строк поставки може бути встановлений шляхом визначення кількості днів, тижнів, місяців, а якщо в контракті не обумовлено строк поставки товару, то продавець повинен поставити товар "в розумний строк після укладання договору".

Положення про умови дійсності договору в загальному вигляді включають в себе:

• наявність угоди між сторонами;

• дотримання належної форми договору;

• дотримання дієздатності сторін договору;

• стан дієздатності сторін договору.

При недотриманні однієї із зазначених умов договір вважається недійсним.

Структура зовнішньоекономічного контракту.

Як зазначалося вище, зміст договору складають умови, за якими досягнута угода. Умови розподіляються на істотні, звичайні та випадкові. Істотними визнаються умови, які є необхідними та достатніми для укладання договору. До них відносяться умови про предмет договору. Без нього неможливий договір купівлі-продажу, постачання, перевезення тощо. Крім того, істотними визнаються умови, необхідні для договорів певного конкретного виду. Наприклад, договір страхування недійсний без визначення сторонами спільної господарської або іншої мети. Нарешті, сторони договору можуть визнати "істотними такі умови, на яких наполягала одна з сторін (наприклад, наявність тієї або іншої упаковки (тари) за договором купівлі-продажу або постачання).

Згідно з Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) для останніх виділені 13 істотних умов.

1. Назва договору, дата та місце його складання.

2. Преамбула, в якій зазначається повна назва сторін, що є учасниками зовнішньоекономічної операції; країна, в якій зареєстровані сторони зовнішньоекономічного договору; скорочена назва сторін (контрагентів), що використовується в тексті договору; посилання на документи, на підставі яких діють сторони.

3. Предмет договору. Предмет контракту, як правило, містить завжди повне визначення товару у відповідності з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності, тобто так, як він іменується в міжнародній торгівлі. Єдина товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності СНД застосовується в державах - учасниках Співдружності Незалежних Держав для здійснення засобів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та удосконалення ведення статистичного обліку та обміну статистичною інформацією. Якщо міжнародна назва товару невідома, то можна привести технічну специфікацію товару. При необхідності технічні умови або специфікації можна винести в додаток до контракту, зробивши посилання, яке посилання є невід'ємною частиною контракту. Додаток повинен бути підписаний також як і контракт і тими ж особами.

4. Кількість та якість товару. В даному розділі зазначаються кількісні характеристики товару (скільки товарних одиниць повинно бути поставлено та в яких одиницях вимірюється товар), а також якісні характеристики.

5. Базисні умови поставок (приймання-передачі виконаних робіт або наданих послуг). В даному розділі визначається:

• вид транспорту, за допомогою якого буде здійснюватись поставка товару;

• базисні умови поставки (правила "Інкотермс");

• строк поставки товару (можливе розбиття строку на частини для поставки товару декількома партіями).

Якщо предметом договору є роботи або послуги, то вказуються умови та строки приймання-здачі виконаних робіт або наданих послуг.

6. Ціна та загальна вартість договору. Визначається ціна одиниці товару та загальна вартість товарів.

Якщо за договором поставляються товари різної якості та асортименту, ціна вказується окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а загальна вартість договору визначається окремим пунктом.

В договорі бартеру загальна вартість товарів, що експортуються або імпортуються, виражена в іноземній валюті, зазначається також в доларах США.

7. Умови платежів. Визначаються: спосіб, порядок, строки фінансових розрахунків, гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань.

8. Умови приймання-передачі товару (робіт, послуг). Визначається місце фактичної передачі товару, строки передачі товару, перелік супровідних документів. Приймання-передачі товарів проводиться: а) за кількістю, б) за якістю.

9. Пакування та маркірування.

10. Форс-мамсорні обставини.

Форс-мажорні обставини - це не передбачувані та непереборні події, які тягнуть за собою порушення договірних зобов'язань (стихійні лиха, військові дії, втручання з боку влади, страйки).

Відповідно до Конвенції 00Н "Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів" (м. Відень, 1980 р.) сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого зі своїх зобов'язань, якщо доведе, що воно було викликане поза її контролем і від неї неможливо очікувати усунення цієї перешкоди або її наслідків. Звільнення від відповідальності по цих обставинах поширюється лише на той період, протягом якого існувала ця перешкода.

Підтвердженням дії форс-мажорних обставин в Україні є довідка Торгово-промислової палати країни, на території якої з'явилися ці обставини.

11. Санкції та рекламації. Встановлюються види та порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування шкоди, пред'явлення рекламацій (у вигляді акту) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням однією з сторін взятих на себе зобов'язань. В цьому розділі повинні встановлюватись: а) розміри штрафних санкцій; б) строки сплати штрафів; в) строки рекламацій; г) способи врегулювання претензій.

12. Арбітраж. Сторони визначають місце арбітражного суду, його повну назву, країну та майнове право, яке буде застосовуватись у випадку розгляду суперечок, а також випадки, в яких сторони можуть звертатись до суду.

13. Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити (номер рахунку, назва банку).

При необхідності включається додатковий розділ. В ньому рекомендується зазначати кількість примірників договору (контракту) та мову укладання.