Бочелюк в.Й., Бочелюк в.В. Дозвіллєзнавство

Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 208 с.

У навчально-методичному посібнику розглянуто понятійний апарат культурно-дозвіллєвої діяльності, її основні елементи, проаналізовано соціально-історичні особливості розвитку сучасної системи культурно-дозвіллєвої діяльності, визначено соціалізацію вільного часу та особли­вості культурно-дозвіллєвого середовища, відображено особливості на­ціональної психології у дозвіллєвій діяльності. Розкрито механізм регулювання сприйняттям аудиторією різноманітних програм у сучас­них дозвіллєвих закладах культури.

Навчально-методичний посібник містить структурний аналіз усьо­го технологічного процесу підготовки і проведення культурно-дозвіллєвих програм та діяльності в сучасних закладах культури.

Посібник призначено для викладачів, студентів вузів і коледжів культури і мистецтва, спеціалістів дозвіллєвих закладів культури, ши­рокого кола читачів, відвідувачів закладів культури.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ДОЗВІЛЛЄЗНАВСТВО ЯК НАУКОВА ДИСЦИПЛІНА ТА НАВЧАЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ

1.1. Дозвілля і дозвіллєва діяльність як галузь наукового знання

1.2. Соціальний феномен вільного часу

1.3. Структура дозвіллєвої діяльності

РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНО-ІСТОРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЛЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1. Історико-культурний аналіз дозвілля та дозвіллєвої діяльності наприкінці XIX - 90-ті роки XX ст.

2.2. Соціально-історичні особливості розвитку дозвіллєвих центрів для молоді в нашій країні і за кордоном

2.3. Сучасний етап організації культурно-дозвіллєвої Діяльності в країнах зарубіжжя

РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛІЗАЦІЯ ВІЛЬНОГО ЧАСУ ТА ДОЗВІЛЛЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

3.1. Час як значна соціальна цінність

3.2. Зміст і структура вільного часу

3.3. Соціально-психологічні особливості організації вільного часу

РОЗДІЛ 4. ДОЗВІЛЛЯ МОЛОДІ

4.1. Саморозвиток і самореалізація сучасної молоді в сфері дозвілля

4.2. Структура молодіжного дозвілля

4.3. Феномен субкультурної активності молоді

4.4. Організаційні особливості дозвіллєвої діяльності молоді

РОЗДІЛ 5. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЛЄВОГО СЕРЕДОВИЩА

5.1. Специфічні ознаки культурно-дозвіллєвого середовища

5.2. Сучасні культурно-дозвіллєві центри як осередок створення позитивного культурно-дозвіллєвого середовища

РОЗДІЛ 6. ОСНОВИ МЕТОДИКИ КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЛЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

6.1. Методика культурно-дозвіллєвої діяльності як феномен

6.2. Соціально-педагогічні умови функціонування технологій культурно-дозвіллєвої діяльності

6.3. Соціально-психологічна атмосфера в закладах культурно-дозвіллєвої діяльності

6.4. Організація дозвіллєвої активності людей похилого віку

РОЗДІЛ 7. ВІДОБРАЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ У ДОЗВІЛЛЄВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

7.1. Сімейно-побутові традиції та організація культурного дозвілля

7.2. Дозвілля народів світу

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Тема дозвілля, дозвіллєвої діяльності в нашій країні не втра­чає своєї актуальності. Навпаки, ця проблема обростає все більшими протиріччями й ускладнюється. Ці протиріччя зу­мовлені насамперед невідповідністю між сутністю дозвілля, культурно-дозвіллєвої діяльності й існуючими в реальній дійсності формами і методами проведення дозвілля.

Дозвілля є об'єктом вивчення багатьох наукових дисциплін соціології, психології, педагогіки дозвілля та ін.

Тому виділилася особлива галузь наукового знання -дозв­іллєзнавство. Предметом дозвіллєзнавства є дозвілля як само­стійний і значимий аспект духовної сфери людської діяльності. Однозначного визначення поняття дозвілля не існує. Є кілька підходів до трактування дозвілля. Велике значення в науці надається діяльнісному підходу, тому що саме завдяки йому повніше розкривається структура і внутрішні механізми дозві­лля. З цього погляду дозвілля являє собою сукупність різних видів діяльності, якими індивід займається за власною волею: відпочинок, розваги, підвищення майстерності, освіта, участь у житті суспільства тощо. Таким чином, дозвілля - це діяльність, окреслена певним періодом часу. Потенціал дозвілля надає ве­ликі можливості для формування моральних потреб особис­тості. Разом з тим дозвіллєва діяльність має дефіцит позитив­них моральних орієнтирів.

Тому дозвіллєва діяльність поділяється на культурну і антикультурну, асоціальну, а в гіршому випадку - злочинну. Ос­новні розбіжності між цими видами дозвіллєвої діяльності по­лягають у тому, що культурно-дозвіллєва діяльність спрямована на розвиток особистості, створення цінностей, які схвалює суспільство, а антикультурна дозвіллєва діяльність, навпаки, спрямована на руйнування особистості. Такого роду діяльність суперечить духовній суті людини і призводить до знищення усього внутрішнього духовного світу особистості.

Крім того, лише в культурно-дозвіллєвій діяльності є елементи творчості, коли людина із суб'єкта споживання перетворюєть­ся на суб'єкт творення. Тобто чим більш самокоштовним стає життя особистості, що зводиться не до утилітарних видів діяль­ності, тим більше підстав говорити про культурне дозвілля.

Однак необхідно визнати, що в наш час у молодіжному се­редовищі більш привабливе антикультурне дозвілля. У країні засоби масової інформації, по суті, створили ореол процвітаю­чого злочинця, що легко йде по життю, рівень його матеріаль­ного забезпечення значно вищий від рівня більшої частини населення. І, на жаль, молоді люди бачать підтвердження цього ореола у своєму повсякденному житті, коли корупція і розкра­дання бюджетних коштів стали нормою і прагнуть до нього, втрачаючи позитивні якості особистості, про що свідчать дані різних соціологічних опитувань. Тому необхідно поступово перекласти зусилля молодих людей зі сфери антикультурної в культурно-дозвіллєву діяльність. Саме в процесі культурно-дозвіллєвої діяльності формуються позитивні особистісні якості молодої людини і поступово формулюється внутрішній ме­ханізм саморегуляції особистості.