Типологія дозвіллєвого поводження

Тіш дозвіллєвого поводження	Тип клубної спільності	Відповідний тип клубу-установн
Рекреаційно- орієнтоване цільове поводження	Підлітков клуби-спільності з розважальною спрямованістю; аматори якого-небудь виду розваг у групі; оздоровчий клуб і т. ін.	Клубна установа з домінуванням одного виду або спорідних видів рекреаційних послуг (відеосалон, дискотека, оздоровчий комплекс і т. ін.)
Рекреаційно- орієнтоване пошукове поводження	Тимчасовий ігровий колектив, який виникає в процесі відвідування рекреаційної розважальної програми (наприклад, команди учасників гри)	Клубна установа з набором різних видів рекреаційних послуг1 (наприклад, кафе, розважальний центр,"кабаре")
Соціально- орієнтоване цільове поводження	Соціально-орієнтоваиі клуби-спільності які оформлені організаційно (членство, програма, правовий статус)	Клубна установа, орієнтована на однорідний за будь-яким соціально-демографічним принципом склад відвідувачів (за статтю, віком, національніс­тю, соціальним станом, релі­гійними ознаками)
Соціально- орієнтоване пошукове поводження	Соціально-орієнтовані клуби-спільності, які не оформлені організаційно (об'єднані в основному за способом життя і соціальними проблемами.	Клубна установа, орієнтована на взаємодію різних соціально- демографічннх груп для рішення загальної соціальної проблеми (наприклад, клуби зна­йомств)
Культурно- орієнтоване цільове поводження	Колектив самодіяльної творчості; постійна аудиторія просвітніх або навчальних програм	Клубна установа як система гуртків, студій, курсів
Культурно- орієнтоване пошукове поводження	Дискусійний клуб, - «Клуб цікавих зустрічей" і т. ін.	Клуб як система гуртків, студій, курсів

Аналіз діяльності культурно-дозвіллєвих установи показує, що в практиці найменш поширені пошукові дозвіллєві програм­ма Тим часом значна частина населення орієнтована насампе­ред на них. Це необхідно враховувати в роботі культурно-доз­віллєвих установ, створюючи багатоступінчасту систему клубного обслуговування на двох основних підставах: від рек­реації через соціальну до культурної активності і від пошуко­вих до цільових форм дозвіллєвого поводження. При цьому зовсім не обов'язково, щоб кожен відвідувач пройшов усі ета­пи (для деяких досить і разової участі в окремих типах дозвіллєвих програм). Саме ця головна ознака сприятиме утворенню сучасного культурно-дозвіллєвого середовища.

Важливо, щоб усі ці можливості були представлені в одно­му регіоні, місті, селі і забезпечували збереження демократич­них починань в організації культурно-дозвіллєвої діяльності. Деякі розвинуті аматорські об'єднання надають своїм членам одночасно усі види дозвіллєвого поводження. Слід створити розгалужену клубну мережу, в якій була б спеціалізація уста­нов, що входять до неї, залежно від характеру соціокультурних орієнтацій місцевих жителів.

Залежно від місцевих умов можна об'єднувати різні типи клубів-установ у єдині культурно-дозвіллєві центри, комплекси.

Підводячи підсумок, скажемо, що сучасні культурно-дозвіллєві центри виступають як місце певної концентрації соціально-культурної діяльності людей у сфері дозвілля, де люди здобувають навички самореалізації, самоствердження у твор­чості, досвід дозвіллєвого поводження. І вони постійно повинні піклуватися про якісне поліпшення змісту і форм своєї діяль­ності, про створення позитивного культурно-дозвіллєвого сере­довища. Для того щоб цього досягти, необхідно відмовитися від заорганізованості, одноманітності і шаблонності культурно-доз­віллєвих форм, в основу діяльності покласти структуру і харак­тер запитів людини, постійно прагнути розробляти і включати в практику нові, нетрадиційні і нестандартні форми розваг, ос­віти, спілкування і творчості різних верст населення.

Відсутність цих форм у багатьох культурно-дозвіллєвих цент­рах негативно позначається на їхньому престижі.

Модель культурно-дозвіллєвого середовища виступає не тільки як упорядкованість, але і як образне представлення куль­турного простору культурно-дозвіллєвих установ; культурно-дозвіллєва установа і її культурне середовище являють собою художньо-естетичний об'єкт, композиційну структуру, об'єкт образного рішення художньої творчості фахівця установи куль­тури. Принципи створення композиційної структури культур­но-дозвіллєвого середовища культурно-дозвіллєвих установ полягають у виявленні духовного змісту, сутності проектовано­го культурно-дозвіллєвого середовища, обліку особливостей ус­танови культури, його функціонально-культурних завдань, по­шуку художнього образу об'єкта культури, його структури і форми вираження.

Таким чином, у наш час відбувається розвиток позитивних тенденцій по створенню культурно-дозвіллєвого середовища, адекватного сучасним соціально-культурним потребам суспіль­ства. Сучасні культурно-дозвіллєві центри повинні стати нос­іями цілісного культурно-дозвіллєвого середовища. А воно, у свою чергу, буде позитивно впливати на характер і зміст усієї діяльності з організації дозвілля і викликати в людей потребу активної участі в ній.

Питання для самоперевірки

1. Організація відпочинку як цілісний комплекс послуг.

2. Соціально-психологічні особливості культурно-дозвіллє­вого середовища.

3. Різноманітність форм проведення дозвіллєвої діяльності.

Завдання для самопідготовки

1. Визначте специфічні ознаки сучасного культурно-дозвіл­лєвого середовища.

2. Схарактеризуйте сучасні позитивні тенденції розвитку культурно-дозвіллєвого середовища.

Література

Байкова В.Г. Досуг, свободное время.- М., 1985. - 169 с.

Бутатабаев МЛ. Рабочее и свободное время у трудящих­ся: социально-экономический механизм взаимодействия. - М, 1999. - 251 с.

Головаха Е.И., Кронах 0.0. Психологическое время лич­ности. - К., 1987. - 332 с.

Киселева Т.Г. Теория досуга за рубежом: курс лекций. - М, 1992. - 163 с.

Культурно-досуговая деятельность: Учеб. пособие / Под ред. Жаркова А.Д., Чижикова В.М. - М: МГУК, 1991. - 248 с.

Минц Г.И. Свободное время: желаемое и действительное. -М., 1998. - 222 с.

Некрылова А.Ф. Русские народные городские праздники, развлечения и зрелища. - М., 1988. - 152 с.

Орлов Г.П. Свободное время - условие развития человека и мера общественного богатства. - Свердловск, 1989. - 105 с.

Пича В.М. Ваше свободное время. - К., 1988. - 22Г с.

Подольский Р.Г. Освоение времени. - М., 1989. - 169 с.

Скрипунова ЕЛ., Морозов АЛ. О предпочтениях городской молодежи // Социс. - М. - №1, 2002. - С. 105-110.