1.5.4 Оцінка структурних зрушень

Вказують, що при вивченні закономірностей оцінюють і структурні зрушення. Дають визначення структури і структурних зрушень. Останні студент вивчає у відповідності із своїм варіантом (додаток К).Динаміку структури зображають графічно.

Структурні зрушення оцінюють за допомогою абсолютного приросту j-ої частки в процентних пунктах та темпу зростання j-ої частки. Обчислення роблять за допомогою таблиці 5.2.

Таблиця 5.2

ГРУПИ	Структура явища або процесу		Хар-ка структурних зрушень
	базисний період	звітний період	абсолютні	відносні

Характеристику інтенсивності структурних зрушень узагальнюють при допомозі лінійного l_d та квадратичного (_d, _kd) коефіцієнтів.

1.5.5 Вивчення кореляційних зв’язків у багатомірних динамічних рядах

Показують сутність кореляційних зв’язків між показниками багатомірного динамічного ряду. Вказують на методологічні труднощі їх вивчення. Усувають автокореляцію. Спочатку застосовують найпростіший спосіб різницевих перетворень. Якщо тенденція нелінійна, застосовують спосіб відхилень від тенденцій. Усувають автокореляцію і введенням в рівняння регресії змінної величини t , де вона виконує роль фактора часу. В останньому випадку можна використати програму для персональних EОМ. Дають інтерпретацію кореляційної моделі.

Вивчають кореляційну залежність між обліковою ставкою проценту та обсягом інвестицій. Інформацію про облікові ставки беруть з періодичних видань, а про обсяг інвестицій – з відповідних форм фінансової звітності. Кореляційний аналіз можна зробити і у відповідності з додатком Л.

Висновки

На основі аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства (організації) дають рекомендації з розвитку підприємства (організації) у відповідності з предметом його діяльності, який закладений в статуті. Вказують на основні статистичні методи, які були використані в курсовій роботі в процесі такого аналізу.

2 Вказівки для оформлення курсової роботи

Пояснювальну записку пишуть на стандартних листках формату А4 обсягом не менше 25 сторінок. Графіки, таблиці повинні мати назви, пояснення і бути пронумеровані. Наводяться всі формули, що використовуються при обчисленні. На початку пояснювальної записки має бути завдання.

Заголовки структурних частин дипломної роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ» (а також назви розділів), «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» друкують великими літерами симетрично до тексту (якщо заголовок має більше, ніж 1 строчку, інтервал між ними – 1). Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу жирним шрифтом. В кінці заголовка крапка не ставиться. Перед назвою розділу (підрозділу) після останньої цифри крапка не ставиться. Заголовки підпідрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу жирним шрифтом.

Відстань між заголовком розділу та підрозділу та текстом має становити півтора – два інтервала.

Кожний розділ роботи потрібно починати з нової сторінки (нові підрозділи продовжувати друкувати на тій самій сторінці, де закінчувався попередній підрозділ).

Нумерація здійснюється в стандартній рамці (правий нижній куток) в хронологічному порядку (без пропусків, повторень і додавання літер).

Першим аркушем є титульний лист, другим – завдання на курсову роботу. Вони не нумеруються, але включаються до загальної нумерації сторінок. Третім аркушем є перший аркуш змісту, який нумерується у великій рамці на належному місці.

Перелік умовних позначень і скорочень подається перед змістом та не нумерується.

Наведені у тексті формули нумерують в межах кожного розділу і зазначають праворуч від формули у дужках.

Наприклад,

Р = Р* + Р** + Р*** (1.12)

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно у межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках (додаток Х). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують безпосередньо під ілюстрацією посередині. Після номера ілюстрації ставиться тире і, після тире – назва ілюстрації з великої літери.

Назви та нумерації таблиць друкують зліва над таблицею з абзацного відступу. Нумерація таблиць проводиться в межах розділу (наприклад: Таблиця 1.1 - Назва).

Посилання на цитати із різних літературних джерел у тексті роботи дають одразу після закінчення викладу запозиченого матеріалу у квадратних дужках [5, с.15 - 17]. Перша цифра означає порядковий номер у списку використаної літератури, інші – номери сторінок з літературного джерела.

Текст пояснювальної записки необхідно відформатувати з абзацами (1,25 см.).

Курсову роботу необхідно подавати прошитою, на ній чорним кольором вказують назву документа (курсова робота), позначення документа, шифр групи, прізвище та ім’я студента, рік виконання курсової роботи (додаток И).

Титульний аркуш повинен оформлятися на бланку (формату А4 ГОСТ 2.301), виконаному друкарським способом і заповнюватися від руки креслярським шрифтом або комп’ютерним способом.

Титульний аркуш пояснювальної записки курсової роботи оформлюється у відповідності з додатком А. Приклад заповнення титульного аркушу приведений у додатку А.1.

Завдання на курсову роботу оформлюється на бланку, виконаному друкарським способом у відповідності з додатком Б. Приклад заповнення завдання приведений у додатку Б.1.

Якщо в пояснювальній записці прийнята специфічна термінологія, а також використовуються мало розповсюджені скорочення, нові символи, позначення і та ін., то їх перелік повинен бути представлений у ній на окремому аркуші і розміщуватися перед змістом (додаток Д).

Перелік повинен розташовуватися стовпцем, в якому ліворуч в абетковому порядку наводять скорочення, символи, одиниці і терміни, праворуч – їх детальне розшифрування.

Зміст пояснювальної записки оформлюють на окремих аркушах і розміщують після переліку умовних позначень і скорочень.

Слово «ЗМІСТ» розміщують посередині сторінки великими літерами.

У змісті мають бути приведені порядкові номери і назви розділів, підрозділів, а також додатків із поданням їх позначення та заголовків із зазначенням номерів сторінок, на яких вони приведені.

Зміст включають у загальну кількість сторінок пояснювальної записки і починають нумерувати з 3 сторінки.

Перший аркуш змісту подається з великою рамкою (додаток Г), наступні – з малою рамкою. Приклади заповнення рамок приведені у додатку Г.