Тема 15. Особистість, держава, право: проблема співвідношення і взаємодії

( 2 години)

Лекція 21 (28).

Правовий статус: поняття, структура, види.

Визначення поняття “правовий статус суб'єкта права”. Співвідношення понять “правовий статус суб'єкта' права”, “правове положення суб'єкта' права” і “реальний статус суб'єкта права”.

Права як структурний елемент поняття правовий статус суб'єкта права і проблеми їх визначення і реалізації. Обов'язки як структурний елемент поняття правовий статус суб'єкта права і проблеми їхнього визначення і встановлення. Свободи як структурний елемент поняття правовий статус суб'єкта права.

Правовий статус інститутів громадянського суспільства: основні питання генези і визначення. Правовий статус інститутів політичної системи суспільства: генеза і визначення.

Права і правові (юридичні) обов'язки особистості: проблема порушення питання. Визначення місця феномену свобод особистості у правовому статусі особистості. Співвідношення прав і обов'язків особистості. Динаміка і генеза розвитку правого статусу особистості. Право як міра свободи і відповідальності особистості.

Правовий статус особистості: розуміння і визначення. Співвідношення понять “права особистості” і “свободи особистості”. Співвідношення і діалектича єдність понять “права особистості” і “обов'язки особистості”.

Види правового статусу у залежності від обсягу прав і обов'язків. Різновиди правового статусу особистості у залежності від її приналежності до громадянства тієї або іншої країни. Види правового статусу у залежності від характеру суб'єкта права (юридична, фізична особа). Різновиди правового статусу особистості у залежності від місця особистості у структурі суспільства.

Теоретичні і практичні проблеми реалізації правового статусу особистості у реальності. Гарантії правового статусу особистості: поняття і класифікація.

Межі втручання держави і законодавства до приватної діяльності і особисте життя особи.

Семінарське заняття 12.

Джерела (форми права і проблеми правотворення (нормотворчість)

(2 години)

1. Право як міра свободи і відповідальності особистості.

2. Правовий статус особистості: розуміння і визначення.

3. Права і правові (юридичні) обов'язки особистості: поняття та взаємозв'язок.

4. Теоретичні і практичні проблеми реалізації правового статусу особистості на практиці.

5. Види правового статусу в залежності від обсягу прав і обов'язків.

Завдання для самостійної роботи (2 години)

1. Права і правові (юридичні) обов'язки особистості за українським законодавством.

2. Співвідношення прав і обов'язків особистості (на базі аналізу Конституції України).

3. Динаміка і генеза розвитку правого статусу особистості в український історії.

4. Різновиди правового статусу особистості, які отримали своє закріплення у чинному законодавстві України.

Рекомендовані теми для докладів та рефератів:

1. Взаємовідповідальність держави і особи, у контексті доктрини прав людини.

2. Гуманізм як принцип права, що має на меті забезпечити права особистості.

3. Демократія і права людини.

4. Єдність прав і обов'язків особи.

5. Законні інтереси особи.

6. Захист права як юридична категорія.

7. Концепції і моделі забезпечення законних прав і інтересів людини.

8. Права людини як загальнотеоретична проблема.

9. Правова система України, як форма забезпечення прав людини.

10. Права людини: поняття, принципи, проблеми забезпечення.

11. Права людини: проблеми їх реалізації у сучасній Україні.

12. Людина і право.

13. Дотримання і захист прав людини і громадянина – обов'язок держави.

14. Сучасна правова соціальна держава і права людини.

15. Права особи «першого» та «другого покоління» (загальна характеристика та співвідношення)

Література:

1. Аграновская Е. В. Правовая культура и обеспечение прав личности. – М., 1988.

2. Анисимов П. В. Соблюдение прав человека как элемент правовой культуры сотрудников органов внутренних дел: Ав-тореф... дис. канд. юрид. наук. – Новгород, 1993.

3. Бахин С. В. О классификации прав человека, провозглашен­ных в международных соглашениях // Правоведение. 1991. № 2.

4. Бережков А.Г. Права личности: некоторые вопросы теории. – М., 1991.

5. Буткевич В. Права людини в Україні // Права людини в Україні. – К., 1995.

6. Буткевич В. Права людини в Україні // Права людини в Україні. Щорічник. – К., 1995.

7. Витрук Н. В. Правовой статус личности в СССР. – М., 1985.

8. Витрук Н.В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе. – М., 1979.

9. Гукасян Р. Е. Концепция слияния прав и обязанностей и административно-командные методы управления // Сов. гос-во и право. 1989. № 2.

10. Дмитриев Ю.А., Златопольский А.А. Гражданин и власть. – М., 1994.

11. Дюрягин И. Я. Гражданин и закон (о защите прав и закон­ных интересов граждан). – М., 1989.

12. Козлихин И.Ю. Идея правового государства: история и современность.– СПб., 1993.

13. _{Козлихин И.Ю. Право и политика. – СПб., 1996.}

14. Комаров С. А. Личность в политической системе россий­ского общества (политико-правовое исследование). – Саранск, 1995.

15. Кудрявцев В. Н. Лукашова Е. А. Новое политическое мыш­ление и права человека // Вопросы философии. 1990. № 5.

16. Кучинский В. А. Личность. Свобода. Право. – М., 1978.

17. Люшер Ф. Конституционная защита прав и свобод личности. – М., 1993.

18. Малъко А. В. Об ограничениях прав и свобод человека и гражданина в проекте Конституции Российской Федерации// Гос-во и право. 1993. № 3.

19. Матузов Я. И. Правовая система и личность. – Саратов, 1987.

20. Мюллерсон Р. А. Права человека; идеи, нормы, реальность. – М., 1991.

21. Недбайло П. Е. Применение советских правових норм. – М., 1960.

22. Общая теория прав человека /Под ред. Е. А. Лукашевой. М., 1997.

23. Омелъченко О.А. Идея правового государства: истоки, перспективы. Права людини в Україні: Щорічник. – К., 1995.

24. Рабінович Л. М. Права людини та їх юридичне забезпечення. – К., 1992.

25. Права человека в истории человечества и в современном мире. – М., 1989.

26. Рабінович П. М. Основи державної теорії права та держави. – К., 1994.

27. Соловьев Э. Ю. Личность и право //Вопросы философии. 1989. № 8.

28. Щетинин Б. В. Проблему теории советского государственного права. – М., 1994.