4. Землі сільських населених пунктів

До земель сільського населеного пункту належать всі землі, що знаходяться в межах, установлених для цього пункту в по­рядку землеустрою. Це землі сільської забудови з присадиб­ним користуванням громадян, землі загального користуван­ня, призначені під вулиці, майдани, проїзди, парки, стаді­они, колгоспні ринки, кладовища тощо, землі сільськогос­подарського призначення та непродуктивні землі сільсько­господарських підприємств, землі державних організацій, підприємств та установ.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення в межах сільських населених пунктів, закріплені за сільськогос­подарськими підприємствами, використовуються для потреб сільського господарства, а ділянки загального користування — для культурно-побутових та інших потреб сільського насе­лення. Земельні ділянки, що перебувають у користуванні дер­жавних, кооперативних і громадських підприємств і установ, використовуються ними за цільовим призначенням.

Землі сільського населеного пункту перебувають у віданні сільської Ради народних депутатів.

Межі сільських населених пунктів встановлюються і зміню­ються районною, міською, в адміністративному підпоряд­куванні якої є район, Радою народних депутатів.

Використання земель сільського населеного пункту здійснюється відповідно до проектів планіровки та забудови даного населеного пункту.

5. Земельні ділянки для індивідуального, житлового, гаражного і дачного будівництва

Громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради передаються у власність або надаються у користування земельні ділянки для будівництва індивідуальних житлових будинків, господарських будівель, гаражів і дач.

Земельні ділянки, що надаються для індивідуального жит­лового будівництва, використовуються для будівництва жит­лових будинків та службово-господарських будівель. Розмір ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) складає: у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Земельна ділянка, відведена під житлове будівництво по­винна бути використана за призначенням в терміни, вста­новлені органами місцевого самоуправління. При перевищенні встановленого терміну органи місцевого самоврядування за­стосовують до забудовника санкції, передбачені законодав­ством.

Земельні ділянки для дачного будівництва використовують­ся для будівництва житлового будинку, господарських буді­вель і організації відпочинку, а також для вирощування овочів, ягід, фруктів, квітів. Розмір земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва не повинен перевищу­вати 0,1 гектара.

Земельні ділянки, надані для гаражного будівництва, ви­користовуються для спорудження будівель, необхідних для зберігання і обслуговування автомобілей, інших видів транс­порту. Розмір земельних ділянок для будівництва індивіду­альних гаражів — не більше 0,01 гектара.

Лекція 8. Правовий режим земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення

Питання:

1. Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення;

2. Землі промисловості;

3. Землі транспорту, зв'язку та іншого призначення;

4. Землі для потреб оборони.

1. Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення

Землі промисловості, транс­порту, зв'язку, оборони та іншого призначення складають самостійну категорію. Основним критерієм віднесення земель­них ділянок до цієї категорії є загальна ціль, для якої вико­ристовуються ці землі — створення різного роду об'єктів не­рухомості та їх експлуатації. Об'єднання вказаних земель в рамках даної категорії обумовлено тим, що вони використо­вуються для спеціальних несільськогосподорських потреб.

Землями промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення визнаються землі, надані в користування підприєм­ствам, організаціям і установам для здійснення покладених на них спеціальних завдань промислового виробництва, транспор­ту, зв 'язку тощо.

Залежно від конкретних цілей, для яких надаються ці землі, розрізняють наступні основні їх види: землі промисловості, землі транспорту, землі зв'язку, землі оборони, землі іншого призначення.

Земельне законодавство досить детально врегульовує питання використання вказаних земель для будівництва про­мислових підприємств, оборони країни (укріплення, полі­гони, аеродроми тощо), потреб транспорту, електрифікації, гірничих розробок, культурно-побутового обслуговування населення, збереження пам'ятників природи тощо.

Найважливішого ознакою земель промислового призначення є несільськогосподарське їх використання. Головною функцією даної категорії земель є їх використання в якості просторово-територіального базиса для розміщення об'єктів нерухо­мості: промисловості, транспорту, енергетики, зв'язку та ін. Тому в пер­шу чергу для вказаних потреб надають землі несільськогосподарського призначення або не придатні для сільського гос­подарства, а в разі відсутності таких земель — сільськогоспо­дарські угіддя гіршої якості.

Головна відмінність правового регулювання використання данної категорії земель полягає в тому, що їх правовий ре­жим, а також правовий режим суміжних земельних ділянок підкоряється режиму експлуатації об'єктів нерухомості, які тісно зв'язані з землею. Іншою особливістю правового режи­му земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення є нормування розмірів земельних діля­нок, шо надаються для використання в несільськогосподарських цілях. Згідно ст. 66 Земельного кодексу розміри земель­них ділянок, що надаються для зазначених цілей, визнача­ються відповідно до затверджених у встановленому порядку норм і проектно-технічної документації, а відведення діля­нок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння. Якщо такі норми не встановлені, то площа земельної ділянки, не­обхідної для обслуговування об'єкта, визначається в проекті його будівництва.

До числа особливостей правового режиму земель даної ка­тегорії належить право підприємств, установ, організацій промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та інших галу­зей надавати невикористовані ними землі за рішенням сільських, селищних, міських Рад у тим­часове користування громадянам, колективним сільськогос­подарським підприємствам, іншим підприємствам, устано­вам і організаціям для сільськогосподарських цілей.