Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Виробнича практика.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
03.05.2019
Размер:
66.11 Кб
Скачать

1.3.Розрахунок і обгрунтування економічної доцільності створення служби безпеки на підприємстві. Головний офіс

Штатні одиниці:

1. Начальник служби безпеки ПП «Вікторія». Графік роботи: ненормований.

2. Відділ планування та контролю (3 чол.):

      1. Група скритого спостереження (1 чол.). Графік роботи: ненормований;

      2. Група проведення розслідувань (поєднання інших трьох груп);

      3. Група по роботі з інформаторами (1 чол.). Графік роботи: ненормований;

      4. Група по технічному забезпеченню проведення операцій (1 чол.). Графік роботи: ненормований.

3.Відділ технічного захисту інформації:

  1. Група об’єктового захисту (2 чол.).Графік роботи – «через добу»;

  2. Група комп"ютерної безпеки(2 чол.). Графік роботи – «через добу»;

  3. Група безпеки зв"язку(2 чол.). Графік роботи – «через добу».

Склад:

- Начальник служби охорони ТОВ «Інфоцентр». Графік роботи: ненормований;

- чотири охоронці. Графік роботи: пн. – пт . з 8.00 – 18.00; сб. – з 9:00 до 14:00;

  1. Відділ економічної безпеки ТОВ «Інфоцентр» (2 чол.. Графік роботи: пн. – пт . з 8.00 – 18.00; сб. – з 9:00 до 14:00.)

Розділ 2. Напрямки і шляхи забезпечення безпеки основних видів підприємницької діяльності.

1.1.Організаційно-правове забезпечення безпеки при створенні суб'єкта підприємницької діяльності: підготовка та аналіз засновницьких документів ( статуту, господарських договорів).

У статуті підприємства вказуються у відповідності з вимогами Господарського кодексу України (ст. 88): найменування юридичної особи. Органи управління товариством, їх компетенція та порядок прийняття ними рішень, порядок вступу і виходу з товариства.

Закон " Про господарські товариства" (ст.4) іимагає визначити та відобразити у статуті підприємства:

— відомості про вид товариства;

— предмет і цілі його діяльності;

— склад засновників та учасників;

— назву та місцезнаходження;

— розмір та порядок формування статутного капіталу;

— порядок розподілу прибутку та збитків;

— склад та компетенція органів товариства;

— перелік питань, для яких потрібна одностайність або кваліфікрвана більшість голосів;

— порядок внесення змін до установчих документів;

— порядок ліквідації і реорганізації товариства;

— установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю повинні містити відомості про розмір долі кожного учасника. Розмір, склад та порядок їх внесків(ст.51).

Відсутність вказаних відомостей в засновницьких документах є підставою відмови у державній реєстрації товариства.

Як правильно укласти договір купівлі-продажу

Одним з найпоширеніших видів зобов'язань є договір купівлі-продажу. Згідно ст. 655 ГК договір купівлі-продажу – це договір, по якому одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну суму (ціну).

Договір купівлі-продажу є відшкодувальним – при придбанні речі у власність покупець платить продавцю ціну, обумовлену договором; двохсторонньо зобов'язуючим – це обумовлює виникнення у кожної із сторін взаємних прав і обов'язків: продавець зобов'язаний передати покупцю певну річ, але має право вимагати за це сплати певної ціни, а покупець зобов'язаний сплатити ціну, але може вимагати передачі йому речі; цей договір є консенсусним, оскільки має рацію і обов'язку виникають вже у момент досягнення ними угоди за всіх істотних умов.

Існує декілька різновидів договору купівлі-продажу, кожний з яких має певну специфіку: роздрібної купівлі-продажу; купівлі-продажу на аукціонах і біржах; купівлі-продажу майна в процесі приватизації; форвардний, ф'ючерсний і опційний; зовнішньоекономічний.

При укладенні договору купівлі-продажу визначаються умови про предмет і ціну. Предмет договору – це майно (товар), яке продавець зобов'язується передати покупцю. Предметом договору можуть бути як індивідуально певні речі, так і визначені родовими ознаками.

Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права, а також право вимоги, якщо вимога не носить особистого характеру. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не витікає із змісту або характеру цих прав.

До договору купівлі-продажу права вимоги застосовується положення про поступку права вимоги, якщо інше не встановлене договором або законом.