3. Цілі, задачі і основні аспекти екологічного маркетингу

В системі державного регулювання природокористування простежуються дві протилежні тенденції: централізація функцій природокористування і підвищення ролі територіальної ланки управління, що пов'язано зі специфікою регіональних екологічних проблем.

Вивчити і врахувати в процесі виробництва потребу людини в екологічній безпеці, тобто в захищеності життєво необхідних екологічних інтересів людини, перед усім його прав на чисту, здорову, сприятливу для життя навколишню середу, - необхідно.

Виникає необхідність у створенні екологічно обґрунтованої системи ринкового управління та контролю, економічного механізму раціонального природокористування. Саме ця необхідність досягнення паритету між економічними інтересами підприємства та еколого-соціальними потребами соціуму започаткувала новий концептуальний підхід до виробничої діяльності - систему екологічного менеджменту. Сфера стратегічного планування має на увазі тісну взаємодію менеджменту та маркетингу; на сучасному етапі життєдіяльності підприємства межа між ними практично зникає, оскільки, ставши однією з функцій менеджменту, маркетинг став інтегруючим початком для всіх функцій управління (управління виробництвом, фінансами, персоналом і інформаційно-комунікаційними потоками та ін.). Разом вони вирішують протиріччя соціально-етичної концепції маркетингу, перетворюючи перелік соціально-екологічних інтересів суспільства в необхідну умову успішного ведення справи.

Якщо маркетинг - це процес, що охоплює розробку і реалізацію концепції економічної діяльності організації, ціноутворення, просування на ринок і реалізацію ідей, товарів і послуг, то екологічний маркетинг представляє собою не просто новий концептуальний підхід: він реально дозволяє продумати і розробити структуру системи виживання та її робочі механізми. Екологічний маркетинг дає можливість не тільки по новому втілювати процес стратегічного планування, але й вказує напрямок вирішення багатьох труднощів, пов'язаних з утворенням екологічного ризику. А сприйняття екологічного ризику соціумом - реальність, яка багато в чому визначається відношенням до даного підприємства (або виду технології, продукції, послуг).

Так, метою системи екологічного маркетингу мають бути не максимальний ріст споживання, розширення споживчого вибору та забезпечення споживчої задоволеності, а максимальний ріст якості життя, тому що якість життя - це не тільки наявність високоякісних товарів та послуг, але й збалансований розвиток територій і зберігання високої якості навколишньої природної середи. Екологічний маркетинг за допомогою економічних важелів повинен змусити підприємства-забруднювачі змінити технології та зупинити забруднення або компенсувати нанесені збитки навколишньому середовищу.

Поява екологічного маркетингу свідчить про рух в підприємницькій філософії, зміни головних акцентів в господарській діяльності. В теперішній час маркетингова діяльність має універсальний характер, сильно впливаючий на теоретичні підходи до управління природокористуванням і охороною навколишньої природної середи. Екологічний маркетинг сприяє розвитку фундаментальних та прикладних досліджень, створенню на стиках дисциплін особливої галузі наукових знань про властивості та закономірності ринкової динаміки, принципи і методи адаптації природокористування до ринкових обставин, що постійно змінюються.

Мета екологічного маркетингу - створити такі економічні умови для підприємств, організації, при яких вони мають модернізувати технології виробництва і старатися раціонально використовувати, зберігати та відновлювати природно-ресурсний потенціал регіону (або компенсувати суспільству спричинений збиток), стимулювати виробника створювати та поширювати екологічно безпечні товари та послуги, об'єднувати економічні та екологічні інтереси суспільства.

Екологічний маркетинг є соціально-етичним маркетингом, і в той же час виявляючись комерційним і некомерційним.

Некомерційний екологічний маркетинг - це діяльність учасників руху за охорону природи, маркетинг політичних діячів, що виступають за охорону середи життєдіяльності, наукових і соціальних програм, ідей, рухів щодо відновлення та підтримки екологічної рівноваги, маркетинг інвестицій в екологічні програми на місцевому, регіональному та державному рівнях, екологічний маркетинг регіонів (з метою залучення виробників екологічно вразливої продукції в означеному регіоні).

Комерційний екологічний маркетинг - виробництво екологічно чистих товарів та послуг, маркетинг природних ресурсів та умов, маркетинг екологічних квот на викиди і скиди забруднюючих речовин в природну середу, маркетинг економіко-екологічних стимулів до проведення ефективної природоохоронної політики, маркетинг екотуризму тощо.

Кінцевою метою екологічного маркетингу є підвищення якості середи існування людини (на глобальному, національному, регіональному та локальному рівнях) шляхом утворення необхідних соціально-економічних благ та умов життя населення при умові максимального збереження природної середи та раціонального використовування природно-ресурсного потенціалу.

В цьому сенсі поняття екологічного маркетингу є більш широким, ніж поняття маркетингу природокористування, тому що перше охоплює ряд важливих соціально-економічних і правових аспектів (екологічна культура суспільства, нормативна екологічна база тощо).

Потреба суспільства в матеріальних благах і високій якості навколишнього природного середовища є потребою протиріч, тому екологічний маркетинг повинен передбачувати можливість вирішення конфліктних ситуацій, які виникають в процесі природокористування.

Суб'єктом екологічного маркетингу є держава, яка в цьому питанні делегує відповідальність і права регіональним і місцевим владам. Таким чином, останні виступають як суб'єкти управління природокористуванням і екологічним маркетингом.

Екологічний маркетинг передбачає два основних види діяльності:

1) вивчення ринку природних ресурсів на відповідному регіональному рівні;

2) активну участь у формуванні ринку природних ресурсів. Паралельно цій діяльності повинна проводитись і діяльність щодо контролю за відповідність природокористування екологічним нормативам, тобто має відбуватися моніторинг дотримання нормативної бази природокористування.

Аспекти екологічно орієнтованого маркетингу у світовій спільноті пов'язані із швидким розвитком процесів, що знижують дію на навколишнє середовище, а також з прискореним формуванням ринку екологічних послуг, який, природно, вимагає відповідного розвитку маркетингових методів управління. До основних маркетингових напрямків у цій сфері слід віднести:

• формування фінансових структур підтримки екологічних дій;

• екологічну оцінку (аудит) рівня впливу на навколишнє середовище;

• екологічне страхування діяльності компаній;

• зміна форм звітності діяльності виробників;

• нові форми реклами;

• формування нових принципів торгівлі (наприклад, продаж екологічно чистих продуктів).