Рекомендована література Базова

1. Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія : Курс лекцій. – К.,1996.

2. Буслинський В.А. Скрипка П.І. Основи філософських знань. Підручник. Львів, 2004.

3. Головко Б. Філософська антропологія.- К., 1997

4. Ільїн В., Кулагін Ю. Філософія. В 2-х ч. К., 2002, Т. 1. Ч. 1

5. Історія філософії у 2-х томах. За ред.. В.Ярошовця. К., 2007

6. Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. Львів- Мюнхен, 1995, розд 1

7. Нестеренко В. Вступ до філософії К., 1990

8. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії. – К.,2006.

9. Предмет і проблематика філософії. За заг. ред. М.Скринника .- Львів, 2001.

10. Філософія. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. За ред. В.Петрушенка. К.- Львів, 2001.

11. Філософія. Підручник / за ред. І.В.Бойченко – К., 2001

12. Філософія. Підручник. За заг. ред. М.Горлача, В.Кременя, В.Рибалка. – Харків, 2000.

Допоміжна

1. Д.Гудінг, Дж.Леннокс. Людина та її світогляд. У 2-х т. К, 2007.

2. Ян Парандовський. Міфологія. К., 1977

3. А.Камю. Міф про Сізіфа // Зарубіжна філософія ХХ ст.

4. Сартр Ж-П. Екзистенціалізм – це гуманізм // Зарубіжна філософія ХХ ст.

5. Ганна Арендт. Становище людини. – Львів, 1999

6. Юркевич П. Д. З науки про людський дух // Вибране. — К.,1993.

7. Гелъвецій К. Про людину, її розумові здібності та її виховання. — К., 1994.

8. Аристотель. Метафизика// Соч.: В 4 т. – М., 1976. – Т.1.

9. Арістотель. Політика. – К., 2000.

10. Декарт Р. Рассуждения о методе // Избр. произв.: В 2 т. — М., 1989.

11. — Т. 1.

12. Ніцше Ф. По той бік добра і зла./ Генеалогія моралі. Львів: Літопис, 2002.

13. Макіавеллі Нікколо. Державець. К., 1998

Підсумковий (семестровий) контроль

Позитивна оцінка поточної успішності (сумарного результату проміжної і модульної оцінки за семестр) за умови відсутності пропущених або невідпрацьованих семінарських занять є підставою допуску до підсумкової форми контролю.

З дисципліни „Філософія” передбачена така форма звітності, як іспит, який проводиться у І семестрі. Протягом семестру студент може набрати до 50 балів. Для допуску до іспиту студент повинен набрати за результатами поточного і модульного контролю не менше 24 балів.

Іспит є обов’язковою підсумковою формою контролю, яка дає змогу оцінити системне, а не фрагментарне засвоєння навчального матеріалу з „Філософії” і проводиться у письмово-усній формі. Студенти отримують тестові завдання (3 питання), за які максимально можна отримати 15 балів. За усну відповідь 35 балів виставляється таким чином:

32-35 балів – „відмінно”

28-32 бали – „добре”

27- 20 балів – „задовільно”

19-10 балів – „достатньо”

9-0 балів – „незадовільно”

Таким чином, сумування письмового і усного опитування дає кількість балів підсумкового контролю.

Екзаменаційні питання з курсу „Філософія”

1. Онтологія як галузь філософського знання. Її об’єкт, предмет та основна проблематика.

2. Історичні варіанти онтології.

3. Категорія буття в історико-філософському контексті.

4. Філософське розуміння простору та часу.

5. Філософське розуміння руху.

6. Місце філософії у системі філософського знання, її об’єкт, предмет, основна проблематика.

7. Проблема істини у філософії.

8. Проблема розуміння у філософії.

9. Особливості наукового пізнання. Сцієнтизм та антисцієнтизм.

10. Історичні варіанти гносеології.

11. Особливості гносеології постмодерну.

12. Види, рівні та форми пізнання.

13. Рівні та форми наукового пізнання.

14. Наукова теорія: структура та функції у науковому пізнанні.

15. Місце інтуїції у пізнанні.

16. Розвиток наукового пізнання. Еволюція і революція в розвитку наукового пізнання.

17. Соціальні та внутрішньонаукові фактори розвитку науки. Інтерналізм та екстерналізм у науковому пізнанні.

18. Поняття методу та методології. Методи наукового пізнання.

19. Філософські методи пізнання.

20. Проблема пізнаваності світу в філософії. Скептицизм, агностицизм, релятивізм, об’єктивізм.

21. Емпіризм та раціоналізм в філософії.

22. Місце філософії природи в системі філософського знання, її об’єкт, предмет, основна проблематика.

23. Людина і природа. Екологічна проблема у сучасному світі.

24. Історичні образи науки. Особливості сучасної постнекласичної науки.

25. Місце філософської антропології в системі філософського знання, її об’єкт, предмет, основна проблематика.

26. Парадокси людської свободи.

27. Проблема життя і смерті в філософії.

28. Індивід – індивідуальність – особа – особистість.

29. Духовні аспекти буття людини.

30. Свідомість як атрибутивна ознака людського існування.

31. Структура свідомості. Свідоме та несвідоме.

32. Свідомість та самосвідомість.

33. Екзистенційні проблеми людського буття.

34. Проблема статі в філософії. Фемінізм як явище сучасної культури.

35. Місце філософії культури в системі філософського знання: предмет та основна проблематика.

36. Культура та цивілізація.

37. Динаміка культури. Традиції та новаторство.

38. Культура та пізнання.

39. Місце соціальної філософії в системі філософського знання, її об’єкт, предмет, основна проблематика.

40. Соціальна структура суспільства. Соціальні групи та їх типологія.

41. Філософське розуміння феномена суспільства.

42. Ґенеза соціальних спільнот: рід, плем’я, етнос, нація.

43. Процеси соціалізації та індивідуалізації в житті особи.

44. Місце філософії історії в системі філософського знання, її об’єкт, предмет та основна проблематика.

45. Проблеми сенсу історії в філософії історії.

46. Наука і суспільство. Етичні проблеми сучасної науки.

47. Філософія науки і техніки. Перспективи сучасного інформаційного суспільства.

48. Філософія історії про спрямованість історичного розвитку. Поняття проґресу. Перспективи розвитку людства.

49. Свідомість. Дух. Душа. Раціональне та ірраціональне в духовному житті суспільства.

50. Натурфілософія: античність і Відродження (порівняльний аналіз).

51. Скептицизм Юма та агностицизм Берклі.

52. Соціально-політичні вчення пізнього Відродження (Т. Мор, Кампанелла, Макіавеллі).

53. Проблема національної ідентичності. Націоналізм.

54. Специфіка філософського розуміння культури.