- •1. Тематичний план семінарських і практичних занять модуля «Цивільна оборона»
- •Варіант розподілу годин змістовного модуля «Цивільна оборона»
- •2. Загальні методичні рекомендації
- •3. Плани проведення семінарських занять
- •3.1. Загальні вимоги та послідовність підготовки до семінарських занять
- •3.2. Розгорнутий план семінарського заняття 1
- •Тема 1. Класифікація надзвичайних ситуацій (нс) природного, техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру (2 години).
- •3.3. Розгорнутий план семінарського заняття 2
- •Тема 1. Класифікація надзвичайних ситуацій (нс) природного, техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру.
- •Тема 2. Основи захисту об'єкта господарської діяльності (2 години)
- •4. Плани проведення практичних занять
- •4.1. Практичне заняття 1 (2 години)
- •Тема 2. Основи захисту об'єкта господарської діяльності
- •4.1.1. Визначення кількісних показників критеріїв та рівнів нс, що трапляються в Україні Загальні положення
- •Постанова кму
- •Порядок виконання роботи
- •Порядок класифікації нс (кількісні показники критеріїв, які визначають рівні реагування на нс)
- •4.1.2. Оповіщення населення при загрозі виникнення нс різного характеру. Сигнали оповіщення мирного і воєнного часу. Порядок дії за сигналами оповіщення Загальні положення
- •Зразки текстів повідомлень
- •Порядок виконання роботи
- •4.2. Практичне заняття 2 (2 години) Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •Загальні положення
- •4.2.1. Оцінка радіаційної обстановки (метод прогнозування)
- •Одиниці вимірювання радіоактивності (зараження) і дози іонізуючих випромінювань
- •Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на аес за щільністю забруднення радіонуклідами
- •Висота підйому хмари і радіуси зон зараження в районі епіцентра залежно від потужності вибуху
- •Розміри зон зараження на сліді радіоактивної хмари наземного ядерного вибуху (км) залежно від потужності вибуху і швидкості вітру
- •Час початку формування сліду рз після аварії на рно, год.
- •Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості
- •Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на будь-яку задану годину t, що пройшла після аварії на аес
- •Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на будь-яку задану годину t, що пройшла після ядерного вибуху
- •Коефіцієнт ослаблення доз радіації будівлями, спорудами і транспортними засобами Косл
- •4.2.2. Приклади рішення типових задач з оцінки ро
- •Тривалість перебування людей на радіоактивно зараженій місцевості при виникненні аварій на аес, Тпр (години, хвилини) (скорочений варіант таблиці для визначення значень φ і Тн)
- •Визначення можливих радіаційних втрат
- •Визначення залишкової дози опромінювання
- •Радіаційні втрати людей при зовнішньому опромінюванні
- •Вихід з строю людей особового складу формувань цо залежно від одержаної дози радіації і розподілу втрат у часі (одноразове опромінювання (до 4-х днів))
- •Порядок виконання роботи
- •4.3. Практичне заняття 3 (2 години) Оцінка хімічної обстановки
- •Загальні положення
- •Конвекція ізотермія ізотермія
- •4.3.1. Оцінка хо на об’єктах хімічної промисловості за даними розвідки
- •Значення допоміжних коефіцієнтів деяких сдор
- •Значення коефіцієнта к4 залежно від швидкості вітру
- •1. Визначення розмірів і площі зони хз
- •Можлива глибина зараження території сдор, км
- •Граничні значення глибин перенесення повітряних мас за 4 години при різних швидкостях вітру, Гт (км)
- •Глибина розповсюдження хмар забрудненого повітря з вражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємкості не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибина розповсюдження хмар забрудненого повітря з вражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємкості не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •2. Визначення часу підходу зараженого повітря до певного рубежу
- •Середня швидкість перенесення хмари зараженого повітря, м/с
- •3. Визначення часу вражаючої дії сдор
- •Час випаровування деяких сдор, год.
- •4. Визначення можливих втрат людей в оху
- •Можливі втрати виробничого персоналу і населення від дії сдор в осередку ураження, %
- •Результати оцінки хімічної обстановки (приклад заповнення)
- •5. Методика оцінки хо (метод прогнозування)
- •Порядок виконання роботи
- •4.4. Практичне заняття 4 (2 години) Основи оцінки інженерної і пожежної обстановки
- •Загальні положення
- •1. Оцінка руйнувань міст і населених пунктів
- •Ступінь руйнування міст, населених пунктів, %
- •Ступінь руйнування об'єкта господарської діяльності залежно від ступеня руйнування міста (населеного пункту)
- •Визначення втрат серед населення залежно від ступеня руйнувань міста (населеного пункту)
- •2. Оцінка інженерної обстановки на об'єкті економіки
- •Визначення ступеня руйнування об'єкта господарської діяльності залежно від характеру дії на нього
- •Кількість аварій на системах і комунікаціях залежно від ступеня руйнувань огд
- •3. Методика визначення ступеня руйнування елементів об'єкта, адміністративних будівель, споруд і деяких видів устаткування при вибуху газоповітряної суміші (надмірний тиск ударної хвилі, кПа)
- •Ступінь руйнування елементів об'єкта при різному надмірному тиску ударної хвилі, кПа (скорочений варіант)
- •4.4.2. Основи оцінки пожежної обстановки (1 година) Загальні положення
- •Орієнтовний розмір площі масових пожеж (км2) залежно від ступеня ураження міста (руйнування населеного пункту)
- •Протяжність фронту вогню (км) залежно від ступеня ураження міста (населеного пункту)
- •Потреба в пожежних відділеннях (одиниць) для ліквідації пожеж
- •Швидкість розповсюдження вогню (м/год.) залежно від швидкості вітру і характеристики району
- •Характеристика категорій приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Значення коефіцієнта z
- •Фізико-хімічні характеристики деяких легкозаймистих та горючих рідин
- •Порядок виконання роботи
- •5. Модульна робота №2, (1 година)
- •Варіант модульного завдання
- •1. Метою планування евакуаційних заходів є:
- •6. Які заходи і способи захисту населення, можуть бути застосовані при загрозі радіоактивного зараження:
- •7. На загальнодержавному рівні керівництво цо України у разі виникнення нс здійснюють:
- •8. Дезінсекція – це:
- •6. Використана література
- •Додатки
- •Закон україни Про Цивільну оборону України
- •Про Цивільну оборону України
- •Загальні засади
- •Повноваження органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організацій з питань цивільної оборони
- •Сили цивільної оборони
- •Утримання і матеріально-технічне забезпечення цивільної оборони
- •Міжнародне співробітництво україни в галузі цивільної оборони
- •Загальні ознаки віднесення надзвичайних ситуацій до відповідного рівня за критерієм розміру заподіяних чи очікуваних економічних збитків
- •Перелік
- •Класифікаційна карта конкретної надзвичайної ситуації (приклад заповнення)
- •Методичні рекомендації
Міжнародне співробітництво україни в галузі цивільної оборони
Стаття 17. Співробітництво з іншими державами в галузі цивільної оборони здійснюють Кабінет Міністрів України і центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в межах прав і повноважень, передбачених законодавством. (Частина перша статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N555-XIV (555-14) від 24.03.99 р.).
Співробітництво здійснюється з питань обміну досвідом цивільної оборони і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, створення і оснащення сил цивільної оборони, спільних дій в разі надзвичайних ситуацій.
Кабінет Міністрів України приймає рішення про участь України в Міжнародній організації цивільної оборони та в операціях європейських держав з подання допомоги в разі стихійного лиха.
Президент України Л. КРАВЧУК
м. Київ, 3 лютого 1993 року N2974-XII
Додаток Д
ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
від 15 липня 1998 р. N1099 Київ
Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій
З метою створення єдиної системи класифікації надзвичайних ситуацій та визначення їх рівнів, забезпечення оперативного і адекватного реагування на такі ситуації Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій (додається).
ПОЛОЖЕННЯ
про класифікацію надзвичайних ситуацій
Загальна частина
1. Терміни, що вживаються у цьому Положенні, мають таке значення:
аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю;
надзвичайна ситуація (НС) – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат;
небезпечне природне явище – подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля;
Продовження додатка Д
потенційно небезпечний об'єкт – об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, гідротехнічні і транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об'єкти, що створюють реальну загрозу виникнення НС;
економічні збитки від НС – оцінені відповідним чином втрати, спричинені цією ситуацією;
катастрофа – великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків;
класифікація НС – система, згідно з якою НС поділяються на класи і підкласи залежно від їх характеру;
класифікаційна ознака НС – технічна або інша характеристика аварійної ситуації, що дає змогу віднести її до надзвичайної;
порогове значення класифікаційної ознаки НС – визначене в установленому порядку значення технічної або іншої характеристики конкретної аварійної ситуації, перевищення якого відносить ситуацію до рангу надзвичайних і потребує відповідного рівня реагування.
2. Це Положення є обов'язковим для органів виконавчої влади всіх рівнів, підприємств, установ і організацій, військових частин, пошуково-рятувальних, аварійних та диспетчерських служб незалежно від форм власності та підпорядкування.
3. Дія цього Положення поширюється на всі НС, що сталися або можуть статися на території України, а також у зонах відповідальності України на акваторіях Чорного та Азовського морів, річок, за якими потерпілою стороною виступають громадяни та майно інших держав.
4. Класифікація НС, які можуть статися за участю громадян та майна України на території інших держав, провадиться згідно із законодавством відповідної держави або нормами міжнародного права.
5. Попередня оцінка події, що сталася або може статися, і визначення її як надзвичайної ситуації здійснюється оперативним черговим персоналом об'єкта, місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, виходячи з первинної інформації та керуючись відповідними інструкціями і цим Положенням.
Продовження додатка Д
6. Метою класифікації НС є створення ефективного механізму оцінки події, що стала або може статися у прогнозований термін, та визначення ступеня реагування на відповідному рівні управління.
7. Загальними ознаками НС є:
наявність або загроза загибелі людей чи значне порушення умов їх життєдіяльності;
заподіяння економічних збитків;
істотне погіршення стану довкілля.
Класифікація надзвичайних ситуацій
8. Відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити виникнення НС на території України, розрізняються:
НС техногенного характеру – транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.
НС природного характеру – небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація грунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.
НС соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного або морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.
Продовження додатка Д
Надзвичайні ситуації воєнного характеру пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо.
9. Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні надзвичайних ситуацій – загальнодержавний, регіональний, місцевий та об'єктовий.
10. У процесі визначення рівня НС послідовно розглядаються три групи факторів:
територіальне поширення;
розмір заподіяних (очікуваних) економічних збитків та людських втрат;
класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій.
11. Відповідно до територіального поширення та обсягів технічних та матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків НС:
до загальнодержавного рівня відноситься НС, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;
до регіонального рівня відноситься НС, яка розгортається на території двох та більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;
Продовження додатка Д
до місцевого рівня відноситься НС, яка виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.
До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів;
до об'єктового рівня відносяться всі НС, які не підпадають під зазначені визначення.
12. У разі, коли наслідки аварії (катастрофи) можуть бути віднесені до різних галузей, або конкретних видів НС, остаточне рішення щодо її класифікації приймає Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на тому рівні, до якого відноситься ця ситуація. При цьому послідовно розглядаються усі критерії групи 1, що відносяться до цих напрямів (галузей), а з параметрами критерія групи 2 порівнюється розмір сумарних економічних збитків (додаток 1), після чого розглядається сумарний набір порогових значень класифікаційних ознак.
13. Особливості оцінки та реагування на надзвичайні ситуації воєнного характеру визначаються законодавством, окремими нормативами і відповідними оперативними і мобілізаційними планами.
14. Для кожного виду надзвичайних ситуацій міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що зазначені у додатку 2, розробляють конкретні класифікаційні ознаки (фізичні, хімічні, технічні, статистичні та інші) і спеціальні ознаки, що характеризують загрозу або виникнення надзвичайної ситуації, а також три значення кожної ознаки, що визначають:
порогове значення ознаки, перевищення якої відносить ситуацію до рангу надзвичайних і вимагає від оперативного чергового персоналу потенційно небезпечного об'єкта або диспетчерської служби населеного пункту чи адміністративного району сповістити про це (без зупинки робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що виникла) оперативних чергових і штаби ЦО району та області для прийняття першого рішення щодо віднесення ситуації до відповідного рівня;
Продовження додатка Д
порогове значення ознаки, у разі досягнення чи перевищення якої регіональні органи повинні негайно сповіщати про факт надзвичайної ситуації галузеві міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, на об'єкті яких виникла ця ситуація, а також оперативного чергового МНС терміново залучати до ліквідації надзвичайної ситуації необхідні сили та засоби, включаючи аварійно-рятувальні формування з інших адміністративних районів (міст);
порогове значення ознаки, у разі досягнення чи перевищення якої вимагається термінове залучення до реагування на надзвичайну ситуацію необхідних сил та засобів, матеріальних та технічних ресурсів або резервів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, на об'єктах яких виникла ця ситуація, включаючи аварійно-рятувальні формування з інших регіонів та підприємств, а також МНС, яке, у разі потреби залучає до ліквідації надзвичайної ситуації необхідні сили та засоби військ і спеціалізованих формувань цивільної оборони, координує зусилля всіх залучених організацій, несе відповідальність за своєчасне, повне і адекватнее реагування на надзвичайну ситуацію.
15. На кожну конкретну надзвичайну ситуацію органи виконавчої влади, що визначені у додатку 2, розробляють класифікаційні карти (додаток 3), які після необхідних узгоджень передаються на затвердження МНС.
16. МНС несе відповідальність за своєчасне затвердження класифікаційних ознак і карт окремих видів надзвичайних ситуацій, узагальнення матеріалів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, видання Державного класифікатора надзвичайних ситуацій, забезпечення ним всіх міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, своєчасне його доповнення і періодичне, не рідше одного разу на два 2 роки, коригування.
Продовження додатка Д
Додаток 1
до Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій