Швидкість розповсюдження вогню (м/год.) залежно від швидкості вітру і характеристики району

Район розповсюдження вогню		Швидкість розповсюдження пожежі, м /год.
		При слабкому вітрі 3 – 5 м/с	При сильному вітрі 10 – 20 м/с
У районах, забудованих будинками IV, V ступеня вогнестійкості		120 – 300	300 – 900
У районах, забудованих будинками IІ, ІІІ ступеня вогнестійкості		60 – 120	150 – 350
У забудовах змішаного типу (IV, V ступеню вогнестійкості)		600 – 900	До 2 500
Лісові пожежі	низові	100 – 200	До 1 000
	верхові	200 – 600	До 25 000

На виникнення пожеж та їх розповсюдження на об'єктах господарської діяльності, головним чином впливають наступні чинники: вогнестійкість будівель і споруд, пожежна безпека виробництва, щільність забудови на території об'єкта, метеорологічні умови.

Щільність забудови (П) певною мірою впливає на розповсюдження вогню, і її можна визначити за формулою:

(23)

де S_{загальна} – загальна площа об’єкта;

S_{забудови} – площа забудови.

Вогнестійкість виробничих будівель і споруд визначається горючістю їх елементів і межами вогнестійкості основних елементів конструкцій.

Пожежна безпека виробництва залежить від технологічних процесів та матеріалів, які використовуються у виробництві. За вибухопожежною та пожежною небезпекою технологічного процесу всі будівлі і приміщення поділяються на п'ять категорій: А, Б, В, Г та Д (табл. 39).

Визначення категорій приміщень необхідно здійснювати шляхом послідовної перевірки належності приміщення до категорій, наведених у табл. 39, від найвищої (А) до найнижчої (Д).

Найбільш небезпечні в пожежному відношенні виробництва категорії А і Б. Для об'єктів категорії В, Г і Д вірогідність виникнення пожеж практично залежить від ступеня вогнестійкості будівель і споруд.

Методика визначення категорій приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою регламентуються ОНТП 24-86 (Общесоюзные нормы технологичного проектирования).

При обґрунтуванні розрахункового варіанта визначення критеріїв вибухопожежною небезпеки слід вибирати найбільш несприятливий варіант аварії або період нормальної роботи апаратів, при якому у вибуху бере участь найбільша кількість речовини чи матеріалів, які є найбільш небезпечними щодо наслідків такого вибуху.

Таблиця 39

Характеристика категорій приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою

Категорія приміщень	Характеристика речовини та матеріалів, що знаходяться або використовуються в приміщенні
А вибухопожежонебезпечна	Горючі гази, легко займисті рідини з температурою спалаху не більше 28 0С у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні паро газоповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа
Б вибухопожежонебезпечна	Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більш 28 0С, горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пило повітряні суміші або пароповітряні, при спалахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа
В пожежонебезпечна	Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали (в тому числі пил та волокна), речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним горіти, за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (використовуються), не належать до категорій А та Б
Г	Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум’я. Горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо
Д	Негорючі речовини та матеріали в холодному стані. Допускається відносити до категорії Д приміщення, в яких знаходяться горючі речовини в системах машин, охолодження та гідроприводу устаткування, в яких не більше 60 кг в одиниці устаткування при тиску не більше 0,2 мПа, кабелі електропроводки до устаткування, окремі предмети меблів на місцях

Розрахунок надлишкового тиску вибуху для горючих газів, парів легкозаймистих і горючих рідин (закриті приміщення)

Оцінка вибухо- та пожежонебезпеки приміщень і будівель виробничого та складського призначення проводиться залежно від кількості та властивостей речовин і матеріалів, що там знаходяться (використовуються) та з урахуванням особливостей технологічних процесів розміщених у них виробництв.

Надлишковий тиск вибуху _ΔР для індивідуальних горючих речовин, які складаються з атомів С, Н, О, N, Cl, Br, I, F, визначається за формулою:

_Δ (24)

де Р_max – максимальний тиск вибуху стехіометричної газоповітряної або пароповітряної суміші у замкнутому об’ємі, що визначається експериментально або за довідковими даними; у разі відсутності даних допускається приймати Р_max рівним 900 кПа;

Р₀ – початковий тиск, кПа (приймається рівним 101 кПа);

m – маса горючого газу (ГГ) або парів легкозаймистих (ЛЗР) і горючих рідин (ГР), що надійшли в результаті розрахункової аварії у приміщення; m розраховується для ГГ за формулою (26), а для парів ЛЗР і ГР за формулою (27), кг;

z – коефіцієнт, що характеризує ступінь участі горючої речовини в утворенні вибухонебезпечної суміші; розраховується за характером розподілення газів і парів в об’ємі приміщення, за табл. 40;

V _віл – вільний об’єм приміщення, м³;

Р _г.п – густина пари чи газу, кг/м³;

С_ст – стехіометрична концентрація ГГ або парів ЛЗР і ГР, % (об.), розраховується за формулою:

(25)

де – стехіометричний коефіцієнт кисню в реакції горіння;

n_с, n_н, n₀, n_х – кількість атомів С, Н, О і галоїдів у молекулі горючої речовини;

К_н – коефіцієнт, який враховує негерметичність приміщення і неадіабатичність процесу горіння. Допускається приймати К_н рівним 3.

Маса m (кг) газу, що надійшов у приміщення при розрахунковій аварії для ГГ, визначається за формулою:

(26)

де V_АП – об’єм газу, що вийшов з апарата, м³;

V_ТР – об’єм газу, що вийшов з трубопроводів, м³.

При цьому:

де V – об’єм апарата, м³;

V_1ТР – об’єм газу, що вийшов з трубопроводу до його відключення, м³;

V_2ТР – об’єм газу, що вийшов з трубопроводу після його відключення, м³;

P₁ – тиск в апараті, кПа.

Таблиця 40