Підсумкове оцінювання знань

Підсумкове оцінювання знань проводиться у вигляді заліку. Оцінювання знань студентів здійснюється відповідно до вимог Болонської декларації, за результатами поточного контролю. Семестровий залік виставляється студенту за виконання усіх завдань поточного контролю по всіх темах курсу.

У разі невиконання завдань поточного контролю з об'єктивних причин, студент має право, за дозволом декана, скласти їх до останнього практичного заняття. Час та порядок складання визначає викладач. Складання академічної заборгованості передбачає виконання всіх обов’язкових модульних завдань.

Підсумкова оцінка формується шляхом складання набраних балів та переведенням отриманого результату до 4-ри бальної системи та шкали за системою ECTS (European Credit Transfer System) за схемою:

Загальна кількість балів	Оцінка за 4-ри бальною системою	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	A
80-89	добре	B
70-79		C
66-69	задовільно	D
60-65		E
21-59	незадовільно з можливістю повторного складання	FX
0-20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточного контролю з подальшим переведенням у 4-бальну систему.

При цьому рівень знань оцінюється таким чином:

1. "Відмінно" – від 90 до 100 балів;

2. "Добре" – від 80 до 89 балів;

3. "Задовільно" – від 60 до 69 балів;

4. "Незадовільно" – менше 60 балів.

Для отримання заліку студенти мають набрати за результатами поточного контролю знань по всіх формах його проведення не менше 60 балів. Залік оформляється під час останнього практичного заняття.

5. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання

Підсумкове оцінювання знань проводиться у вигляді заліку. Оцінювання знань студентів здійснюється відповідно до вимог Болонської декларації, за результатами поточного контролю. Семестровий залік виставляється студенту за виконання усіх завдань поточного контролю по всіх темах курсу.

У разі невиконання завдань поточного контролю з об'єктивних причин, студент має право, за дозволом декана, скласти їх до останнього практичного заняття. Час та порядок складання визначає викладач. Складання академічної заборгованості передбачає виконання всіх обов’язкових модульних завдань.

Підсумкова оцінка формується шляхом складання набраних балів та переведенням отриманого результату до 4-ри бальної системи та шкали за системою ECTS (European Credit Transfer System) за схемою:

Загальна кількість балів	Оцінка за 4-ри бальною системою	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	A
80-89	добре	B
70-79		C
66-69	задовільно	D
60-65		E
21-59	незадовільно з можливістю повторного складання	FX
0-20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточного контролю з подальшим переведенням у 4-бальну систему.

При цьому рівень знань оцінюється таким чином:

1. "Відмінно" – від 90 до 100 балів;

2. "Добре" – від 80 до 89 балів;

3. "Задовільно" – від 60 до 69 балів;

4. "Незадовільно" – менше 60 балів.

Для отримання заліку студенти мають набрати за результатами поточного контролю знань по всіх формах його проведення не менше 60 балів. Залік оформлюється під час останнього практичного заняття.

Питання для виконання індивідуального практичного завдання:

1. У чому полягають функції та задачі інформаційного менеджменту (ІМ) в організації та яким чином вони організаційно розподілені.

• спеціалізований підрозділ;

• у кожному підрозділі здійснює роботу з ІМ окрема особа;

• інше організаційне розподілення.

Чи бере участь керівник ІТ-підрозділу в розробці стратегії підприємства загалом. Якщо ні, надати пропозиції

2. Який склад має технічна база (технічні засоби, програмне забезпечення, операційні системи, системи управління даними, мережне обладнання і програми, мультимедіа тощо) інформаційної інфраструктури організації;

3. Які прикладні системи (як автоматизовані (програмні), так і ручні процедури, включно) мають місце в організації;

4. Які дані (інформаційні об’єкти в найширшому значенні слова, тобто внутрішні на зовнішні, структуровані та неструктуровані, графічні та звукові тощо) залучаються до прийняття управлінських рішень на рівні топ-менеджменту та джерела їх отримання;

5. Які засоби підтримки (допоміжні ресурси, обладнання, приміщення, інші ресурси, необхідні для створення та підтримки інформаційних технологій) є в організації;

6. Який персонал (як співробітники підприємства, так і сторонньої організації, у випадку аутсорсингу) бере участь у плануванні та організації, проектуванні та впровадженні, експлуатації та супроводі, а також підтримці та моніторингу інформаційних технологій).

7. Яким чином організуються роботи по створенню, розвитку та підтримці інформаційної інфраструктури (у тому числі інформаційних систем) на базі практики. Якої стратегії при цьому дотримуються і чому. За якою методикою обґрунтовують ефективність інвестування коштів у інформаційні технології.

8. Яка структура витрат на інформаційні технології прийнята в організації. Запропонувати заходи щодо удосконалення процесу управління цими витратами.

9. Як оцінюється ефективність роботи ІТ-підрозділу і за якою методикою. Якщо не оцінюється, надати пропозиції щодо проведення такої оцінки.

10. Як організовано навчання користувачів ІС та надання консультацій у разі потреби.

Результати виконання індивідуального завдання з дисципліни "Інформаційний менеджмент" оформляються як письмовий звіт, який здається керівникові курсу для оцінювання.

За виконання індивідуального практичного завдання студент може отримати максимально 10 балів (по 1 балу за відповідь на кожне питання індивідуального завдання).

Кожне питання оцінюється за шкалою:

1 бали - студент дав обґрунтовані, глибоко продумані відповіді на запитання; виклав матеріал у логічній послідовності; навів узагальнення і висновки; грамотно і акуратно оформив завдання;

0,5 балів - студент володіє знанням матеріалу на рівні попереднього пункту, але викладений ним матеріал має деякі вади, пов’язані з повнотою та глибиною висвітлення питань, є незначні недоліки в оформленні звіту;

0 балів - студент виклав матеріал практичного завдання поверхово, при захисті демонструє слабке знання матеріалу, або дає неправильні відповіді, допускає грубі помилки.