Семінарське заняття 3. Драма Генріка Ібсена «Ляльковий дім»: жанрово-стильова специфіка

1. Сутність конфлікту драми Г.Ібсена «Ляльковий дім». Зовнішній і внутрішній конфлікт, їх роль у розкритті авторського задуму.

2. Розвиток інтриги. Особливості ретроспективної композиції. Дія зовнішня і внутрішня.

3. Розвиток конфлікту: етапи еволюції свідомості Нори, їх відображення у монологах, авторських ремарках, конструкції фрази героїні.

4. Символічні та алегоричні образи.

5. Парадоксальне в п’єсі. Нора і Крогстад.

6. Біблійні мотиви і алюзії в творі Г.Ібсена.

7. Відкритий фінал драми. Ібсен про роль незавершених фіналів.

Завдання:

1. Порівняйте життєвий шлях фру Лінне з долею Нори. В чому різниця між двома жіночими персонажами? Засоби створення образів і авторське ставлення.

2. Схарактеризуйте внутрішній стан Нори під час репетицій тарантели і самого танцю. Яке місце сцени тарантели у сюжетно-композіційній структурі твору?

3. Як Г.Ібсен тлумачить проблему «покликання»?

Література

1. Історія світової літератури. – Т.6. – С.426-435.

2. Адмони В. Генрик Ибсен: очерк жизни и творчества. – Л.: Худож. лит. – 1982.

3. Ніколенко О. Ляльковий дім Г.Ібсена // Зарубіжна література в навч. закладах. – 1997. – №1 (17).

4. Ніколенко О. Її назвали «жахливою матір’ю»: вивчення драми Г.Ібсена “Ляльковий дім” // Зарубіжна літ. в навч. закладах – 1998. – № 2.

5. Хейберг Х. Генрик Ибсен. М.:Искусство, 1975.– 278 с.

6. Берковский Н.Я. Ибсен // Статьи о литературе. – М., Л., 1962.

7. Храповицкая Г.Н. Ибсен и западноевропейская драма его времени: Учебное пособие к спецкурсу. – М., 1979.

8. Шоу Б. Из «Квинтэссенции ибсенизма»: Приложение к «Квинтэссенции ибсенизма» // Б.Шоу. О драме и театре. – М., 1973.

9. Плеханов Г.В. Генрик Ибсен. Сын доктора Стокмана // Эстетика и социология искусства: в 2-х т.т. – М., 1978.– т. 2.

Семінарське заняття 4. Новаторство драматургії Дж. Бернарда Шоу.

1. Новаторство Б.Шоу у царині драматургії. Традиції Г.Ібсена. Принципи інтелектуального театру.

2. Проблематика п’єс. Цикли «Приємні п’єси», «Неприємні п’єси», «П’єси для пуритан».

3. П’єса «Пігмаліон»: трансформація міфу, сценічна історія.

4. Проблематика, жанр, система образів у п`єсі «Пігмаліон».

Завдання:

1. Як змінюється внутрішній світ Елізи у третій дії порівняно з діями першою та другою?

2. Якого перевтілення зазнав Альфред Дуллітл? Над яким суспільним явищем змушує замислитися доля цього персонажа?

3. Природа комічного у п’єсі Б.Шоу. За допомогою яких художніх прийомів створюється комічне?

4. Випишіть у зошити приклади парадоксів у п`єсі.

5. Як мова передає характер персонажів? Конкретизуйте прикладами.

Література

1. Аникин Г.В., Михальская Н.П. История английской литературы. – М., 1985.

2. Гражданская З.Т. От Шекспира до Шоу – М., 1982.

3. Гражданскя З.Т. Очерк жизни и творчества Бернарда Шоу – М., 1979.

4. Херкет Персон. Бернард Шоу – М., 1998.

5. Образцова А.Г. Бернард Шоу и европейская театральная культура на рубеже ХІХ–ХХ веков. –М., 1974.

6. Пономарева Г.В. Пробудить в себе человека // Відродження. – 1994. – № 10.

7. Павлов М. Феномен Шоу // Всесвіт. – 1999. – № 11–12.

8. Ніколенко О. У світі парадоксів, або «леді з пучка моркви» // Зарубіжна літ. в навч. закладах. – 1998. – № 7.

9. Балашов П.С. Художественный мир Б.Шоу. – М., 1982.

10. Деннингхаус Ф. Театральное призвание Б.Шоу.– М., 1988.

11. Історія зарубіжної літератури ХХ ст.: навч. посібник. / В.І.Кузьменко, О.О.Гарачковська та ін.. – К.: ВЦ Академія, 2010. – С. 5-24.

12. Зарубежная литература. ХХ век: Учебник для студентов пед. вузов / Н.П.Михальская, В.А.Пронин и др. – М.: Дрофа, 2003. – С. 61–68.

Модуль 4